02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №752/12594/25
провадження № К/990/11128/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Протаса Олександра Миколайовича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 6 роти 3 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Івакіна Юрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
11 березня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонська В. Е. з 23 березня 2026 року по 01 квітня 2026 року перебувала у відпустці на підставі наказу від 10 березня 2026 року № 504/0/6-26, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до інспектора 1 взводу 6 роти 3 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Івакіна Юрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4724421 від 13 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.астиною другою статті 122 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року адміністративну справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 22 грудня 2025 року адміністративний позов залишив без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подала повторно апеляційну скаргу 22 січня 2026 року. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подане клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якого зазначено, що представник позивача отримав оскаржуване рішення суду першої інстанції в підсистемі «Електронний суд» 24 грудня 2025 року, а тому позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга на вказане рішення подається протягом тридцяти днів з дня вручення позивачу судового рішення. Також зазначає, що позивач вже звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою від 14 січня 2026 року, однак така апеляційна скарга 20 січня 2026 року була повернута.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 січня 2026 року визнав неповажними підстави, які зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишив без руху, надавши десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений не направленням відповідачем позивачу відзиву на позовну заяву, що позбавило можливості належним чином підготувати апеляційну скаргу з урахуванням доказів, що були наявні в матеріалах справи та на які покликався у вказаному відзиві відповідач. З метою ознайомлення з вказаними матеріалами справи, представник скаржника неодноразово звертався до суду першої інстанції. Тільки 12 січня 2026 року представник позивача ознайомився з матеріалами справи, а тому саме після вказаної дати у нього з'явилась можливість підготувати апеляційну скаргу. Крім того, скаржником було додатково акцентовано увага на передбаченому статтею 295 КАС України 30 - денному строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 лютого 2026 року визнав неповажними підстави, які зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року у справі № 752/12594/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача оскаржив його в касаційному порядку.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частина шоста статті 251 КАС України встановлює, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Як убачається із змісту ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року рішення представником позивача отримано 24 грудня 2025 року о 10:23 год., що підтверджуються і доданим до апеляційної скарги скріншотом.
Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції лише 22 січня 2026 року, тобто з пропуском, визначеного статтею 286 КАС України, строку.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі звернув увагу на спеціальному десятиденному строку оскарження рішення суду в цій справі, відповідно до положень статті 286 КАС України, про що також було зазначено судом першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а підстави для поновлення цього строку відповідачем не наведені.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Протаса Олександра Миколайовича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 752/12594/25 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 6 роти 3 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Івакіна Юрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
Ж. М. Мельник-Томенко