про залишення касаційної скарги без руху
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/22413/24
адміністративне провадження №К/990/11955/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №380/22413/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту гуманітарної політики управління соціального захисту населення Франківського відділу соціального захисту Львівської міської ради, Департаменту гуманітарної політики управління соціального захисту населення Сихівського відділу соціального захисту Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту гуманітарної політики управління соціального захисту населення Франківського відділу соціального захисту Львівської міської ради, Департаменту гуманітарної політики управління соціального захисту населення Сихівського відділу соціального захисту Львівської міської ради, в якому просив:
визнати неправомірною відмову (затримку) у виплаті грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі;
зобов'язати Департамент гуманітарної політики управління соціального захисту населення Франківського відділу соціального захисту Львівської міської ради виплатити позивачу грошовому допомогу в розмірі 18000,00 грн за період з 01.08.2023 по 31.01.2024;
зобов'язати Департамент гуманітарної політики управління соціального захисту населення Сихівського відділу соціального захисту Львівської міської ради виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 27000,00 грн за період з 01.02.2024 по 01.10.2024;
зобов'язати Департамент гуманітарної політики управління соціального захисту населення Сихівського відділу соціального захисту Львівської міської ради поновити виплату грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 01.10.2025, у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Верховний Суд ухвалою від 26.12.2025 повернув касаційну скаргу позивача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №380/22413/24 згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з підстав того, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
16.03.2026 позивач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у цій справі з тих самих підстав, не врахувавши недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 17.02.2026 про повернення касаційної скарги, тим самим проігнорувавши вимоги Верховного Суду, передбачені пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Разом з касаційною скаргою скаржник надав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій.
Надавши оцінку обґрунтуванню клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, Верховний Суд зазначає про таке.
З матеріалів справи вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена, складена, та набрала законної сили 01.10.2025, забезпечено надання загального доступу 06.10.2025.
Своєю чергою, касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду засобами поштового зв'язку 16.03.2026. Отже, з моменту отримання оскаржуваної постанови до моменту звернення скаржника з касаційною скаргою до суду пройшло майже 5 місяців.
Згідно зі статтею 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 складено та підписано 01.10.2025, справу розглянуто судом апеляційної інстанції в письмовому провадженні, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) забезпечено надання загального доступу 06.10.2025, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 скаржник отримав під розписку 20.11.2025, в підтвердження чого надає копію повідомлення про вручення, з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 22.12.2025. У зв'язку з поверненням касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 26.12.2025, яку отримав 21.02.2026, так як перебував за межами України, повторно звернувся з касаційною 16.03.2026.
Однак, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об'єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі та до того ж не підтверджені належними доказами, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання касаційної скарги.
Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, причини пропуску строку на звернення з касаційною скаргою є неповажними.
Заявнику слід надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 статті 5, та зазначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - інваліди 1 та 2 групи. Однак, клопотання про звільнення від сплати судового збору не заявляє, та не надає докази щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Такими доказами, зокрема може бути посвідчення інваліда 1 та 2 групи.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов подано фізичною особою до суду у 2024 році і він містить дві вимоги майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028, 00 гривень.
3028,00*0,4*200% = 2422,40 за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Ціна позову: 45000 грн =1%=450 грн=0,4 ПМ=1211,20 грн * 2=2422,40 за дві позовні вимоги майнового характеру. 4844,80*200%=9689,60 грн.
Отже, за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений судовий збір у розмірі 9689,60 грн.
Однак, скаржник до матеріалів касаційної скарги не долучив доказ сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги в розмірі 9689,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 9689,60 грн чи посвідчення, яке засвідчує про пільги.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частини першої статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частини четвертої статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У касаційній скарзі, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, однак, не визначає, які саме норми матеріального права неправильно застосував суд апеляційної інстанції, а лише формально посилається на частину третю та четверту статті 328 КАС України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
За таких обставин, відповідно до статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме:
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження;
- уточнити підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку;
- надати документ про сплату судового збору у розмірі 9689,60 грн, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого.
Керуючись статтями 328, 329,330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №380/22413/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №380/22413/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя С.М. Чиркін