про залишення позовної заяви без руху
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №990/99/26
адміністративне провадження №П/990/99/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
1. 31 березня 2026 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі також - відповідач, ВРП), в якому позивачка просить визнати діяльність ВРП протиправною та зобов'язати виконати свою функцію - справедливий та всебічний розгляд дисциплінарних скарг, поданих на захист прав та інтересів своєї матері ОСОБА_2 (всього 23 скарги).
2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2026 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Берназюк Я.О., судді: Бучик А.Ю., Кравчук В.М., Рибачук А.І., Стародуб О.П.
3. Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із наступного.
4. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
5. Ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , є достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого.
6. Частиною першою статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
7. Частина п'ята статті 160 КАС України встановлює, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
8. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
9. Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
10. Отже, позов до адміністративного суду пред'являється шляхом подання позовної заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
11. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
12. Проте у порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачкою у позовній заяві не зазначено жодних відомостей про наявність або відсутність у неї та відповідача електронного кабінету.
13. На необхідності безумовного дотримання вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 9901/129/19, ухвалах від 28 лютого 2020 року у справі № 9901/121/19, від 31 серпня 2020 року у справі № 9901/238/20, від 2 жовтня 2020 року у справі № 9901/84/19 та в ухвалах Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 990/290/23, від 01 грудня 2023 року у справі № 990/320/23, від 11 грудня 2023 року у справі № 990/325/23 та від 03 вересня 2024 року у справі №990/281/24.
14. Крім того, відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
15. При цьому згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
16. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові 16 лютого 2022 року у справі № 9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
17. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19, від 26 лютого 2020 року у справі № 520/12042/18, від 06 травня 2020 року у справі № 9901/42/20, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/41/21 та від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21.
18. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/380/21 також вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
19. Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
20. Суд вказує, що під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
21. Підхід до розуміння поняття «зміст позовних вимог» також висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалі від 01 червня 2022 року у справі №990/81/22, де Суд вказав, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
22. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
23. За змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції, окрім інших, підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП.
24. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, у тому числі Вищої ради правосуддя, яку позивачка визначила відповідачем у своїй позовній заяві, встановлені статтею 266 КАС України, правила якої поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема щодо законності актів, дій чи бездіяльності ВРП (пункти 2, 3, 4 частини першої цієї статті).
25. Згідно з частиною четвертою статті 266 КАС України Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;
3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.
26. Проаналізувавши зміст поданої позовної заяви, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги у прохальній частині, а також зміст позовної заяви в цілому не відповідають наведеним вимогам закону.
27. Зокрема, заявлені позовні вимоги у прохальній частині позовної заяви не є належним чином конкретизованими, оскільки сформульовані узагальнено та мають декларативний характер.
Так, позивачка просить визнати протиправною діяльність ВРП та зобов'язати її виконати покладені функції шляхом розгляду дисциплінарних скарг, однак не зазначає, щодо яких саме дисциплінарних скарг заявлено такі вимоги.
28. Посилання на їх значну кількість (23 скарги) не супроводжується їх індивідуалізацією та конкретизацією, зокрема не зазначено номерів відповідних дисциплінарних скарг, дати подання чи інших ідентифікуючих ознак, що унеможливлює встановлення Судом предмета спору та визначення меж судового розгляду.
29. За таких обставин заявлені позовні вимоги не відповідають вимогам процесуальної визначеності, оскільки не дозволяють Суду встановити, які саме дії відповідача оскаржуються та щодо яких саме правовідносин має бути здійснений судовий контроль.
30. Крім того, у порушення пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України позовна заява не містить належного викладення обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, та не містить зазначення доказів, що підтверджують такі обставини.
Виклад фактичних даних має фрагментарний, несистемний характер та не дає змоги встановити юридично значимі обставини справи. При цьому до позовної заяви не додано жодних належних і допустимих доказів, зокрема копій дисциплінарних скарг, на які посилається позивачка у прохальній частині позовної заяви, за якими можливо було б встановити їх індивідуальні ознаки (номер, дата подання, зміст тощо).
31. На необхідності безумовного дотримання вимог пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, висловлено Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 8 квітня 2021 року у справі №9901/102/21, від 01 серпня 2024 року у справі № 990/250/24, від 24 липня 2025 року у справі № 990/342/25, від 13 січня 2026 року у справі № 990/570/25.
32. Суд також вказує, що відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
33. В порушення пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України до позовної заяви не додано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
34. На необхідності безумовного дотримання вимог пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постановах від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, від 06 липня 2023 року у справі № 990/36/23.
35. Крім того, в порушення вимог частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви не додано її копії відповідно до кількості учасників справи.
36. Колегія суддів також наголошує, що у відповідності з вимогами частин четвертої, сьомої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
37. Однак, всупереч наведених норм процесуального закону, такі докази до позовної заяви позивачкою не додані. Позивачка письмово не повідомила Суд про неможливість подання усіх наявних у неї доказів у встановлений законом строк, а також причин стосовно цього, не навела відомостей щодо наявності у неї або у іншої особи цих доказів, про вжиті нею заходи з метою одержання цих доказів.
38. Суд вказує, що відсутність доказів унеможливлює не лише перевірку доводів позовної заяви, а й встановлення самого факту існування спірних правовідносин
39. Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
40. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
41. Частинами першою та другою статті 9 цього Закону передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
42. Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
43. Відповідно до підпункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
44. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.
45. Таким чином, позивачці необхідно визначитися із змістом позовних вимог та сплатити судовий збір відповідно до наведених норм Закону № 3674-VI з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору у разі їх наявності).
46. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
47. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
48. З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивачка має усунути вказані судом недоліки, а саме:
- надати відомості про наявність або відсутність у позивачки та відповідача у справі електронного кабінету, у відповідності до вимог статті 160 КАС України;
- надати уточнену позовну заяву (нову її редакцію), що має відповідати вимогам щодо її форми та змісту, які визначені у статтях 160, 161, 172 КАС України, зокрема, у позові необхідно викласти зміст позовних вимог і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини. До позовної заяви мають бути додані її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;
- надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивачка може додати до позовної заяви копії відповідних доказів);
- надати власне письмове підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону №3674-VI.
Судовий збір за подання позовної заяви до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
49. Суд також зазначає, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 245, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: А.Ю. Бучик
В.М. Кравчук
А.І. Рибачук
О.П. Стародуб