02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №280/4835/25
адміністративне провадження №К/990/13307/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026
у справі № 280/4835/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06 січня 2025 року про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України "Про державну службу" відповідно до заяви від 30 грудня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 30 грудня 2024 року пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06 січня 2025 року № 2258611129, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 грудня 2024 року, зарахувати періоди служби позивача на посадах в органах Державної податкової служби з 02 липня 1990 року по 21 березня 2002 року та з 25 листопада 2005 року по 15 червня 2023 року до державної служби.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) та витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.
20.03.2026 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 частини 5 cтатті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржником не викладені передбачені ч.4 ст.328 КАС України підстави касаційного оскарження та передбачені п.2 ч.5 ст.328 КАС України виключні випадки для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, скаржнику необхідно зазначити підстави та виключні випадки касаційного оскарження, на яких подається касаційна скарга, передбачені ч. 4, 5 статті 328 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням скаржнику строку для зазначення підстав касаційного оскарження, на яких подається касаційна скарга, передбачених ч. 4 статті 328 КАС України та виключних випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 280/4835/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук