02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/22888/24
адміністративне провадження № К/990/12108/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №380/22888/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління - 27» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних:
1). від 09.05.2024 за № 11029204/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 4 від 12.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2). від 09.05.2024 за № 11029206/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 6 від 31.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3). від 09.05.2024 за № 11029205/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 7 від 31.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
4). від 11.06.2024 за № 11209611/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 10 від 29.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
5). від 30.07.2024 за № 11521218/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 14 від 29.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
6). від 30.07.2024 за № 11521219/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 15 від 29.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
7). від 30.07.2024 за № 11521216/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 18 від 30.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
8). від 30.07.2024 за № 11521217/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 19 від 30.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
9). від 06.08.2024 за № 11588518/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 23 від 21.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
10). від 06.08.2024 за № 11588517/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 25 від 31.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11). від 06.08.2024 за № 11588519/37753155 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 26 від 28.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління - 27» наступні податкові накладні:
1). за № 4 від 12.01.2024 датою її подання на реєстрацію.
2). за № 6 від 31.01.2024 датою її подання на реєстрацію.
3). за № 7 від 31.01.2024 датою її подання на реєстрацію.
4). за № 10 від 29.02.2024 датою її подання на реєстрацію.
5). за № 14 від 29.03.2024 датою її подання на реєстрацію.
6). за № 15 від 29.03.2024 датою її подання на реєстрацію.
7). за № 18 від 30.04.2024 датою її подання на реєстрацію.
8). за № 19 від 30.04.2024 датою її подання на реєстрацію.
9). за № 23 від 21.05.2024 датою її подання на реєстрацію.
10). за № 25 від 31.05.2024 датою її подання на реєстрацію.
11). за № 26 від 28.06.2024 датою її подання на реєстрацію.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою від 18.02.2026 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначив, що відповідач пропустив строк на звернення до суду, встановлений статтею 295 КАС України, а наведені ним причини пропуску цього строку не є поважними.
Суд зауважив, що відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та не є такою, що пов'язана з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи, та як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її через підсистему «Електронний суд» 18.02.2026.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026, та направити справу на до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд виходить з такого.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв'язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №380/22888/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління - 27» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Гончарова І.Я. Олендер