02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/2526/23
адміністративне провадження № К/990/31156/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 (у складі судді Щавінського В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 (у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю., Безпалова О.О., Грибан І.О.) у справі № 320/2526/23 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання ТОВ "Укрпромекологія"» про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язати вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання ТОВ "Укрпромекологія"», в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини наказу Міністерства юстиції України № 4690/5 від 21.10.2022 «Про задоволення скарги», яким скасовано рішення від 25.01.2022 №№ 63050506, 63049250, 63050810, 63048817, 63051012, 63045878, 63050317, 63049613;
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 резолютивної частини наказу Міністерства юстиції України № 4690/5 від 21.10.2022 «Про задоволення скарги», яким йому анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання якого покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи»;
- зобов'язати технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він як державний реєстратор не порушував вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав.
Так, 11.01.2022 він посвідчив договір про відступлення прав вимоги між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Метпромсервіс», за яким на ім'я останнього були відступлені усі права іпотекодержателя щодо 4 об'єктів нерухомого майна. Внаслідок вчиненої нотаріальної дії позивач вчинив дії з реєстрації змін в реєстрі (щодо іпотекодержателя та обтяжувача), однак зупинив державну реєстрацію, про що виніс відповідні рішення, оскільки внаслідок пошуку в базі даних заяв за кожним з цих об'єктів були виявлені існуючі заяви власника нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, які були зареєстровані 11.01.2022 у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області ОСОБА_2.
25.01.2022, в останній день дії заяв власника про заборону вчинення реєстраційних дій, позивач виявив, що вказані заяви зникли з бази даних, але не шляхом їх відкликання як передбачено законодавством, а шляхом задоволення (завершення розгляду). Тобто обставини, які б заважали позивачу продовжити реєстраційні дії щодо вказаних об'єктів нерухомого майна (внесення змін до існуючих заборон та іпотек вказаних об'єктів) перестали існувати. Після формування відомостей з бази даних заяв (в базі були відсутні заяви власника про заборону реєстраційних дій та зареєстровані судові рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій) він відновив державну реєстрацію. Після цього провів пошук відомостей щодо речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав та виявив, що по відношенню до кожного з вказаних об'єктів існують зареєстровані речові права та їх обтяження: право власності, заборона, іпотека та запис у спеціальному розділі реєстру. Останні він не розглядав, тому, що будь-які записи у спеціальному розділі, а саме: про речові права та обтяження реєструються за умови зареєстрованого розділу на об'єкт нерухомого майна, повинні бути перенесені до зареєстрованого розділу об'єкта. Необхідні йому обтяження (іпотеки, заборони щодо вказаних об'єктів нерухомого майна) були зареєстровані у відповідних розділах реєстру. Далі він сформував та зареєстрував рішення (які були скасовані оскаржуваних наказом), після цього вчинив необхідні реєстраційні дії. Наявність будь-яких речових прав та обтяжень не заважали зареєструвати зміни до існуючих обтяжень.
20.01.2022 державний реєстратор ОСОБА_2 всупереч вимогам законодавства, зареєстрував у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав за кожним з об'єктів нерухомого майна записи про реєстрацію обтяження на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 у справі № 908/119/22, яка містила заборону органам та суб'єктам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, нотаріусам, приватним нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо будівель, не врахувавши що заборона реєстраційних дій не може бути обтяженням та не реєструється в спеціальному розділі Державного реєстру прав за наявності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу в реєстрі, а судові рішення про заборону вчинення реєстраційних дій реєструються у базі даних заяв Державного реєстру речових прав.
Позивач вважає, що анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав є одним з видів санкції за порушення вимог законодавства України в сфері державної реєстрації, а тому такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Оскаржуване рішення, на думку позивача, прийнято з порушенням принципів обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості, принципу рівності перед законом, пропорційності.
3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 закрито провадження у справі № 320/2526/23 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України № 4690/5 від 21.10.2022 «Про задоволення скарги», яким скасовано рішення від 25.01.2022 № №63050506, 63049250, 63050810, 63048817, 63051012, 63045878, 63050317, 63049613, прийняті позивачем.
4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України № 4690/5 від 21.10.2022 «Про задоволення скарги», яким анульовано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зобов'язано технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2147,40 грн.
5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Ухвалою Верховного Cуду від 07.10.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої та підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Позивач та інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу відповідача не подали.
8. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами встановлено, що 03.12.2021 відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу активів Публічного Акціонерного товариства «Micтo Банк», а саме: кредитного портфелю ПАТ «Місто Банк», що складається з прав вимоги за кредитним договором № 31/Ю-17 від 20.09.2017, укладеним між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «НВО «УКРПРОМЕКОЛОГІЯ».
Вказаний кредитний договір забезпечувався договором іпотеки від 26.12.2017, відповідно до умов якого предметом іпотеки є будівлі, що належать ТОВ «НВО «УКРПРОМЕКОЛОГІЯ».
11. 11.01.2022 позивач посвідчив договір про відступлення права вимоги, укладений між ПАТ «Місто Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОМСЕРВІС», за яким останньому були відступлені усі права іпотекодержателя щодо чотирьох об'єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3 (номери в Державному реєстрі речових прав: 1434599423101, 1419822423101, 1404715723101, 1434514523101).
12. Разом з тим, 11.01.2022 ТОВ «НВО «УКРПРОМЕКОЛОГІЯ» подало заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівель, які зареєстровані державним реєстратором виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області ОСОБА_2.
У зв'язку з прийняттям державним реєстратором ОСОБА_2. заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, позивач не вніс зміни щодо іпотекодержателя до Державного реєстру прав.
13. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 у справі № 908/119/22 заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, нотаріусам, приватним нотаріусам та іншим особам вчинення будь-яких дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо таких об'єктів нерухомого майна:
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1434599423101 Об'єкт нерухомого майна: будівля, насосна станція літ. «Ю» інв. № 081113;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1434514523101 Об'єкт нерухомого майна: будівля, контрольно-пропускний пункт літ. «И» інв. № 081413;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1419822423101 Об'єкт нерухомого майна: Будівля цеху складнолігованних сплавів та лігатур, інв. № 081013, літ. «Н»;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1404715723101 Об'єкт нерухомого майна: адміністративно-побутовий корпус, інв. № 081313а літ. «М»-2, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська буд. 3.
14. Згідно з вказаною ухвалою кредитний договір № 31/Ю-17 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 20.09.2017, укладений між АТ «Місто банк» та ТОВ «НВО «Укрпромекологія» забезпечується іпотечним договором від 26.12.2017, за умовами якого предметом іпотеки є таке нерухоме майно:
- об'єкт нерухомого майна: адміністративно-побутовий корпус, інв. № 081313а літ.М-2, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1404715723101, загальна площа (кв.м): 906.5, адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Доківська, будинок 3.
15. 20.01.2022 державний реєстратор ОСОБА_2 задовольнив заяви ТОВ «НВО «УКРПРОМЕКОЛОГІЯ» про заборону вчинення реєстраційних дій без реєстрації заяви про відкликання, а також вніс до спеціального розділу Державного реєстру прав записи про обтяження, зареєстровані на підставі ухвали суду, яка передбачала заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівель.
16. 25.01.2022 позивач прийняв рішення № № 63051012, 63045878, 63050317, 63049613 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснив реєстраційні дії щодо зазначених вище об'єктів нерухомого майна, а саме: вніс зміни до записів про обтяження та про іпотеку, замінивши обтяжувача та іпотекодержателя на ТОВ «Метпромсервіс».
17. ТОВ «НВО «УКРПРОМЕКОЛОГІЯ» звернулось зі скаргами до Міністерства юстиції України (зареєстровані 18.02.2022 за № СК-809-22 та від 21.02.2022 за № СК-825-22) на дії позивача.
18. Наказом Міністерства юстиції України № 4690/5 від 21.10.2022 «Про задоволення скарги»:
1) задоволено скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «УКРПРОМЕКОЛОГІЯ» від 17.02.2022;
2) скасовано рішення від 25.01.2022 № № 63050506, 63049250, 63050810, 63048817, 63051012, 63045878, 63050317, 63049613, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;
3) анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;
4) виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству;
5) виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
19. Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ, в частині анулювання доступу до Державного реєстру за наявного обґрунтування Міністерства юстиції України не може вважатись співрозмірним з тим порушенням, які ставилися у вину позивачу, з тими санкціями, які були до нього застосовані, оскільки внесення позивачем змін до записів про іпотеку та заборону відбулося через вчинені перед цим дії державного реєстратора ОСОБА_2, а саме через безпідставне задоволення заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій та неправильну реєстрацію ухвали суду про заборону вчинення реєстраційних дій.
Також суди зазначили, що визначаючи вид стягнення та анулюючи позивачу доступ до Державного реєстру прав, Міністерство юстиції України мало врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення. Проте, оскаржуваний наказ таких мотивів не містить.
Крім того, суди вказували, що неможливо визначити ступінь вини позивача, наслідки безпосередньо його дій та рішень для прав та інтересів юридичних осіб, яких стосуються рішення державного реєстратора.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки щодо застосування пункту 4 частини першої статті 18, пункту 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 8 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, у спірних правовідносинах, що виникли між позивачем та Міністерством юстиції України у зв'язку з прийняттям оскаржуваного наказу.
22. Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 1.380.2019.001596, від 29.01.2021 у справі № 640/12666/19, від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17.
23. Скаржник вважає, що суди не взяли до уваги всіх наявних фактів порушень позивачем та не встановили його вини, а відтак не довели порушення щодо встановлення анулювання доступу до Державного реєстру прав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, врегульовано Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
27. Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.
28. Згідно з частиною шостою статті 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про залишення скарги без розгляду по суті.
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
30. Згідно з пунктом 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
31. Відповідно до пункту 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
32. Положеннями Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі - Порядок № 1141), визначено процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав.
33. Згідно з приписами пункту 5 Порядку № 1141 у базі даних заяв формуються та/або реєструються заяви у сфері державної реєстрації прав, у тому числі заяви власників нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, а також реєструються судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій з присвоєнням програмними засобами ведення Державного реєстру прав кожній окремій заяві (судовому рішенню) реєстраційного номера та фіксуванням дати і часу реєстрації.
Реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви (судового рішення) є ідентифікатором відповідної заяви (судового рішення) у Державному реєстрі прав.
34. Пунктом 6 Порядку № 1141 передбачено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про:
1) тип заяви, а саме: про державну реєстрацію прав; про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав; про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору; про скасування; про заборону вчинення реєстраційних дій; про відкликання заяви; про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; інший;
Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів заяви;
2) заявника (крім випадків, передбачених законодавством): прізвище; ім'я; по батькові (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реквізити документа, що посвідчує особу заявника: назва документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ; строк дії документа (за наявності); додаткові відомості про документ (за наявності);
підстава дії від імені іншої особи (у разі подання заяви уповноваженою на те особою):
У разі формування заяви, що подається декількома заявниками, відомості про заявника зазначаються щодо кожного такого заявника;
2-1) особу, від імені якої діє заявник як уповноважена особа;
3) засоби зв'язку із заявником (абонентський номер мобільного телефона та/або адреса електронної пошти);
4) реквізити платежу про справляння адміністративного збору (крім випадків формування заяви щодо суб'єкта речового права, обтяження, який звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав).
35. Згідно з пунктом 10 Порядку № 1141 під час формування заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про:
1) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна;
2) кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки, об'єкта будівництва (крім випадку надання заявником відомостей про присвоєння адреси такому об'єкту));
3) адресу нерухомого майна (у разі формування заяви щодо закінченого будівництвом об'єкта, а також об'єкта будівництва, якому присвоєно адресу).
36. Відповідно до пункту 14 Порядку № 1141 реєстрація судових рішень щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про:
1) тип судового рішення: про заборону вчинення реєстраційних дій; про скасування заборони вчинення реєстраційних дій.
Під час реєстрації судового рішення обирається один із передбачених цим підпунктом типів судового рішення;
2) реквізити судового рішення: назва; серія (за наявності); номер; дата видачі; уповноважений суб'єкт, що його видав; додаткові відомості (за наявності);
3) тип нерухомого майна: земельна ділянка; об'єкт будівництва (закінчений будівництвом об'єкт).
Під час реєстрації судового рішення обирається один із передбачених цим підпунктом типів нерухомого майна;
4) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі прав);
5) кадастровий номер земельної ділянки (у разі реєстрації судового рішення щодо земельної ділянки, об'єкта будівництва (крім випадку надання заявником відомостей про присвоєння адреси такому об'єкту));
6) адресу нерухомого майна (у разі формування заяви щодо закінченого будівництвом об'єкта, а також об'єкта будівництва, якому присвоєно адресу).
37. Пунктом 15 Порядку № 1141 передбачено, що за результатами розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (крім заяв щодо заборони вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор у відповідному записі в базі даних заяв робить відмітку про завершення розгляду таких заяв.
38. Відповідно до пункту 32 Порядку № 1141 до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про обтяження речового права:
1) про обтяжувача (крім випадків, передбачених цим пунктом):
для фізичних осіб: прізвище; ім'я; по батькові (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків.
У разі відсутності у фізичної особи реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, про що офіційно повідомлено відповідному контролюючому органу, додатково вносяться відомості про реквізити паспорта громадянина України: назва; серія (за наявності); номер; дата видачі; уповноважений суб'єкт, що його видав; строк дії (за наявності); додаткові відомості (за наявності); для юридичних осіб: повне найменування юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
2) вид обтяження;
3) предмет обтяження (нерухоме майно, майнові права чи речові права на нерухоме майно, похідні від права власності).
Якщо предметом обтяження є речове право на нерухоме майно, похідне від права власності, додатково зазначається номер відомостей про таке речове право в Державному реєстрі прав);
4) зміст обтяження (за наявності);
5) строк дії обтяження (за наявності);
6) підстава для державної реєстрації обтяження: тип документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ; додаткові відомості про документ (за наявності).
Підстава для державної реєстрації обтяження за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих для державної реєстрації прав та відображених у відповідній заяві.
У разі коли відомості про обтяження речового права вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, додатково до відомостей, передбачених цим пунктом, вносяться відомості про нерухоме майно та власника такого майна, передбачені пунктом 29 і підпунктом 1 пункту 30 цього Порядку.
У разі державної реєстрації іпотеки додатково до відомостей, передбачених цим пунктом, вносяться відомості про боржника, який є відмінним від іпотекодавця (в обсязі, передбаченому підпунктом 1 пункту 30 цього Порядку); розмір основного зобов'язання; реквізити заставної, відомості про видачу дубліката заставної, анулювання заставної (у разі коли іпотечним договором передбачено видачу заставної).
У разі державної реєстрації вимоги нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, до Державного реєстру прав замість відомостей про обтяжувача вносяться відомості про власника нерухомого майна, яким встановлено таку заборону (в обсязі, передбаченому підпунктом 1 пункту 30 цього Порядку).
39. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з висновком колегії Міністерства юстиції України 20.01.2022 державним реєстратором ОСОБА_2. було задоволено заяви ТОВ «НВО "УКРПРОМЕКОЛОГІЯ"» про заборону вчинення реєстраційних дій без реєстрації заяви про відкликання, у зв'язку з чим заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій не відображалися у базі даних заяв Державного реєстру прав.
Окрім того, 20.01.2022 державним реєстратором ОСОБА_2. внесено до спеціального розділу Державного реєстру прав записи про обтяження за №№ 46266026. 46263936, 46262816, 46264935, зареєстровані на підставі листа Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 № 908/119/22, ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 у справі № 908/119/22, яка містила заборону органам та суб'єктам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, нотаріусам, приватним нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо будівель.
40. Згідно з частинами першою-третьою статті 25 Закону № 1952-IV проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі:
1) судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили;
2) заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
41. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
42. Отже, як встановлено судами у вказаній справі та не заперечувалось сторонами, 20.01.2022 державний реєстратор ОСОБА_2 всупереч вимогам статті 25 Закону № 1952-IV, пункту 5 Порядку № 1141, пункту 5-1 Порядку № 1127 не зареєстрував у базі даних заяв ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 у справі № 908/119/22 про заборону органам та суб'єктам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, нотаріусам, приватним нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо будівель, а зареєстрував цю ухвалу у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав по кожному з об'єктів нерухомого майна у вигляді записів про обтяження на підставі зазначеної ухвали.
Крім того, 25.01.2022 (в останній день дії заяв власника про заборону вчинення реєстраційних дій від 11.01.2022) державний реєстратор ОСОБА_2 задовольнив (завершив розгляд) ці заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій, замість відкликання. Це в подальшому і призвело до прийняття позивачем рішення щодо внесення змін до записів про іпотеку та заборону, оскільки позивач був позбавлений можливості вчасно виявити наявність заборони на вчинення реєстраційних дій.
43. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що визначаючи вид стягнення та анулюючи позивачу доступ до Державного реєстру прав, Міністерство юстиції України повинне було врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення. Як видно з оскаржуваного наказу, зазначених мотивів він не містить.
До того ж, як вказали суди попередніх інстанцій, ступінь вини позивача та наслідки безпосередньо його дій та рішень для прав та інтересів юридичних осіб, яких стосуються рішення державного реєстратора, не можуть бути визначені без урахування дій інших осіб щодо державної реєстрації прав. Тому виходячи з цього, мотиви застосування до позивача як державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме є неповними, що свідчить про порушення принципу обґрунтованості.
44. Отже, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржуваний наказ, в частині анулювання доступу до Державного реєстру за наявного обґрунтування колегії Міністерства юстиції України не може вважатись співрозмірним тим порушенням, які ставилися у вину позивачу, з тими санкціями, які були до нього застосовані.
45. При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати на безпідставність посилань відповідача в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 у справі № 1.380.2019.001596, від 29.01.2021 у справі № 640/12666/19 та від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17.
46. Так, у справі № 1.380.2019.001596 спірні правовідносини стосувались скасування наказу Головного територіального управління юстиції, яким тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном на два місяці, у зв'язку з недотриманням відповідачем порядку розгляду скарги, зокрема належного повідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
47. У постановах від 29.01.2021 у справі № 640/12666/19 та від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17 спори стосувались наказів Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень через наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
48. Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується скасування наказу Міністерства юстиції України, яким приватному нотаріусу анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з наявністю зареєстрованої ухвали суду про заборону органам та суб'єктам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, нотаріусам, приватним нотаріусам та іншим особам вчинення будь-яких дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об'єктів нерухомого майна.
49. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
50. Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
51. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
52. Зважаючи, що судові рішення залишені без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді: А.А. Єзеров
А.І. Рибачук