02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №120/3491/25
адміністративне провадження №К/990/13796/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів - Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 120/3491/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема: в частині сплати судового збору та в частині надання доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
13 січня 2026 року до суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, мотивоване відсутністю належного фінансування витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу скаржнику на підставі частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
На зазначене рішення суду першої інстанції від 04 грудня 2025 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року залишено без руху.
Апелянту запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або зазначити інші підстави для його поновлення, а також надати докази сплати судового збору.
02 лютого 2026 року на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення суду, мотивоване відсутністю фінансування як непереборною обставиною.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із наступного.
Станом на час постановлення оскаржуваної ухвали, а саме на 09 лютого 2026 року, апелянтом не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду наголосила, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком учасників справи дотримуватися вимог процесуального законодавства щодо порядку, строків та умов реалізації такого права. Відповідні процесуальні обов'язки є однаковими для всіх учасників судового процесу, що забезпечує дотримання принципу рівності сторін.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність фінансування не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження.
27 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 120/3491/25.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, має додаватися документ про сплату судового збору.
Якщо касаційну скаргу подає особа, звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави такого звільнення.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 2662 грн 40 коп (3328 грн х 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030102; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Окрім того, відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, заявник оскаржує, зокрема, ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року.
Касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 27 березня 2026 року.
З огляду на викладене, Суд констатує, що заявником пропущено строк на касаційне оскарження та не подано до Суду клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів їх поважності.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
постановив :
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 120/3491/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов