31 березня 2026 рокуЛьвівСправа №300/3613/24 пров. №А/857/13707/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026р. щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. про визнання відмови протиправною, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (суддя суду І інстанції: Остап'юк С.В., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 11.02.2026р., м.Івано-Франківськ; дата складання повної ухвали суду І інстанції: не зазначена),-
Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026р. заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено; змінено спосіб виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024р. у справі № 300/3613/24 на стягнення з Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Івано-Франківській обл. на користь ОСОБА_1 нараховану суму доплати пенсії за період з 01.02.2023р. по 31.08.2024р. в сумі 21531 грн. 99 коп. (а.с.101-104).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл., який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду (а.с.107-109).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на виконання рішення суду в справі № 300/3613/24 пенсійний орган провів у серпні 2024 року перерахунок пенсії позивача; різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією з 01.02.2023р. по 31.08.2024р. в сумі 21531 грн. 99 коп. внесено до Реєстру судових рішень.
Невиконання судового зобов'язання в частині виплати нарахованої доплати на виконання рішення суду через відсутність відповідних бюджетних призначень, в розумінні ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону України № 4094-ІХ від 21.11.2024р., не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки така виплата буде здійснена після надходження відповідних коштів із державного бюджету.
Рішення суду не потребує встановлення іншого способу виконання, оскільки рішення є типовим та одним із багатьох тисяч інших типових рішень щодо виплати пенсії. У всіх подібних судових рішеннях існують схожі обставини щодо їх виконання, які у розглядуваному випадку не є істотно ускладненими або такими, що спричиняють неможливість їх виконання.
Виплата за вказаними рішеннями здійснюється з Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати.
Оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, тому його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У цьому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не впливатиме на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії.
Позивач ОСОБА_1 скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.128-130).
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024р. у справі № 300/3613/24 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, сума заборгованості по пенсії за період з 01.02.2023р. по 31.08.2024р. становить 21531 грн. 99 коп. та залишається невиплаченою, що не заперечується відповідачем.
Отже, ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. не здійснило виплату на користь позивача заборгованості по пенсії у розмірі 21531 грн. 99 коп., що свідчить про часткове виконання рішення суду боржником.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз.2 ч.3 ст.378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024р. у справі № 300/3613/24, яке набрало законної сили 16.08.2024р., позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023р. на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській обл. № 407 від 15.04.2024р., виданої станом на 01.01.2023р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язано ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. перерахувати та виплачувати з 01.02.2023р. ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській обл. № 407 від 15.04.2024р., виданої станом на 01.01.2023р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018р. у справі за № 0940/1989/18 та виплачених сум; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 16.10.2023р. щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов'язано ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. нарахувати та виплатити з 16.10.2023р. ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.50-58).
28.01.2026р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення в справі № 300/3613/24 шляхом стягнення з відповідача різниці між фактично сплаченою та належною до виплати нарахованої суми пенсії в розмірі 21531 грн. 99 коп. (а.с.85-92).
В обґрунтування заяви покликався на те, що сума заборгованості на виконання рішення суду в справі № 300/3613/24 становить 21531 грн. 99 коп., яка тривалий час не виплачується через відсутність відповідних бюджетних коштів.
У зв'язку із змінами, що були внесені до ч.3 ст.378 КАС України, самостійною підставою для зміни і порядку виконання рішення суду визначено невиконання зі сторони суб'єкта владних повноважень судового рішення щодо пенсійних виплат протягом двомісячного строку.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником.
Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.
Згідно матеріалів справи № 300/3613/24 відповідно до рішення суду пенсійний орган провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 ; сума заборгованості становить 21531 грн. 99 коп. (а.с.88-89).
Суми донарахованої пенсії на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для ПФ України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФ України.
З метою забезпечення виконання судового рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. створено відповідний запис в підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФ України (а.с.98).
Виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку черговості виплат, що визначається датою набрання рішенням законної сили (а.с.94-96).
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.ч.2 і 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст.378 КАС України.
Положеннями абз.1 ч.1 ст.378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19.12.2024р. положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України № 4094-IX від 21.11.2024р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (надалі - Закон № 4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до ч.3 ст.378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію ст.378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.129-1 Конституції України.
Факт частково невиконання відповідачем рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024р. у справі № 300/3613/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців, стверджується матеріалами справи та підтверджений під час розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз.2 ч.3 ст.378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. нарахованої суми (21531 грн. 99 коп.) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неможливості заміни зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у ст.378 КАС України згідно Законом № 4094-IX.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення ст.378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в постанові від 28.10.2025р. у справі № 380/7706/22, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано здійснив заміну невиконаного зобов'язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з пенсійного органу цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.
Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були наявними достатні та належні підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 300/3613/24 на підставі ч.3 ст.378 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Враховуючи результат апеляційного розгляду, та керуючись приписами ст.139 КАС України, понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026р. щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 300/3613/24 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 03.04.2026р.