01 квітня 2026 року м.Дніпросправа № 160/34831/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі № 160/34831/25 (суддя Бондар М.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після оновлення електронного військово-облікового документа, через додаток «Резерв+» позивач дізнався про вчинення ним порушення правил військового обліку. На адвокатський запит про надання інформації та документів на підтвердження про підстави оголошення в розшук позивача, листом від 06.11.2025 №4/10818 відповідач повідомив, що позивач не надав до ТЦК відомості про зміну облікових даних, а саме вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП. Порушення згенеровано системою «Оберіг» автоматично. Позивач зазначав, що повідомив про зміну персональних даних та оновив персональні дані, про що свідчать відомості в електронному військово-обліковому документі «Резерв+». Також позивач вказує, що адміністративні протоколи стосовно нього не складались та постанови не виносились. Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку внесені безпідставно.
Ухвалю Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року адміністративну справу №160/34831/25 за позовною заявою ОСОБА_1 було передано за підсудністю на розгляд Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати її, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. У скарзі позивачем зазначено, що позов підсудний саме окружному адміністративному суду, а висновки суду про підсудність справи місцевому загальному суду як адміністративному є помилковими.
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його участі та відкладення розгляду справи, що призначено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання представника позивача, оскільки вважає за можливе, з урахуванням положень ст. 311 та 312 КАС України, розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, в порядку письмового провадження.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311, 312 КАС України.
Суд першої інстанції ухвалою від 19 грудня 2025, передаючи справу за підсудністю, зазначив, що з огляду на те, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із виявленням ним обставин порушення правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, а також направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, розгляд даної справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими.
За приписами ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі чи після відкриття встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 286 КАС України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, дана норма передбачає можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень саме у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд першої інстанції не встановив, а матеріали справи не містять доказів наявності справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд першої інстанції не врахував того, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. (ч. 3 ст. 286 КАС України).
Проте, у позові позивача не міститься вимог, щодо яких місцевий суд може прийняти рішення, враховуючи приписи ч.3 ст.286 КАС України.
Предметом спору у даній справі є дії відповідача як суб'єкта владних повноважень, що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , а не дії щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене вище, оскаржена ухвала прийнята судом передчасно, без з'ясування обставин, що мають значення, та з порушенням норм процесуального права, а отже підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 320, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/34831/25 - скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак