02 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5543/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року (суддя Татаринов Д.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 03.10.2025 року) в справі №280/5543/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання зарахувати до стажу роботи судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці певні періоди, зобов'язання здійснити судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,-
27.06.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач або ГУ ПФУ), в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, такі періоди: - стаж роботи на посаді судді (з дати призначення судді на посаду по дату ухвалення рішення про звільнення) - 15 років 7 місяців 28 днів; - календарний період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 26 днів; - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 54% суддівської винагороди, починаючи з 09 березня 2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у розгляді заяви ОСОБА_1 від 09 червня 2025 року про перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці в межах Закону України «Про звернення громадян» та оформлення такого розгляду листом від 25 червня 2025 року № 10733-10450/В-02/8-0800/25; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 з 09 березня 2024 року до стажу роботи судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, такі періоди: календарний період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 26 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 26 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 54 % суддівської винагороди, починаючи з 09 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що згідно пункту 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Закон України «Про судоустрій і статус суддів», чинний на час розгляду справи, та визначає єдиний підхід щодо визначення стажу роботи судді для всіх питань, де він застосовується, і ст.137 цього Закону визначає порядок обчислення стажу роботи судді. Закон України «Про статус суддів», на який посилається позивач втратив чинність 01.01.2012. За загальновстановленими принципами права, закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Згідно із даними, наявними в підсистемі «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи «Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України «ІКІС ПФУ», заява позивача від 13.03.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та саме цим органом було призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання та саме цим органом не було зараховано до стажу судді спірних періодів його роботи, що судом І інстанції не було встановлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно не зарахування періодів роботи позивача до стажу судді та ніяким чином не порушило його права на пенсійне забезпечення. Первинне призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу з 09.03.2024 було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та саме цим органом не було зараховано до стажу роботи судді спірних періодів роботи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що рішенням Вищої Ради Правосуддя № 642/0/15-24 від 05 березня 2024 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області (відряджений до Заліщицького районного суду Тернопільської області) у зв'язку з поданням заяви про відставку. Згідно вказано рішення загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , з урахуванням половини строку навчання (1 рік 10 місяців 26 днів), строкової служби у збройних силах (2 роки 05 днів) та стажу професійної роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (3 роки), який дає йому право на звільнення у відставку становить 22 роки 6 місяців 20 днів. Відповідно до розрахунку стажу судді Заліщицького районного суду Тернопільської області стаж, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (Додаток 4 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України), стаж позивача складається з наступного: проходження строкової військової служби - 2 роки 05 днів, навчання в Запорізькому державному університеті - 1 рік 10 місяців 26 днів, служба в органах СБУ - 08 місяців 26 днів, доцент кафедри цивільного права, декан юридичного факультету Запорізького Державного університету - 2 роки 08 місяців, начальник кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ - 2 роки 03 місяці 12 днів; Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області, Заліщицький районний суд Тернопільської області - 15 років 08 місяців -01 день. Всього стаж становить 25 років 02 днів 18 днів. Згідно з пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Згідно з пунктами 8, 9 розділу I Порядку №3-1 орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Відповідач не прийняв акту розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивача від 09 червня 2025 року щодо перерахунку та виплати йому щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку із зарахуванням до стажу позивача, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці спірних періодів роботи, навчання, проходження строкової військової служби, не з'ясовував передбачених законодавством підстав для такого зарахування та перерахунку, порушення заявленого права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо прийняття рішення за результатами розгляду його заяви. Суд першої інстанції вказував, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Крім того, у зв'язку із систематичним нехтуванням пенсійними органами стажу судді, що визначається Вищою радою правосуддя при звільненні суддів у відставку, рішенням Ради суддів України від 11 квітня 2024 року № 6 звернута увага Пенсійного фонду України на необхідність приведення діяльності органів Пенсійного фонду України у відповідність до висновків щодо застосування норм права, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, та вказано на неприпустимість перегляду органами Пенсійного фонду України стажу роботи судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, що визначений у рішенні Вищої ради правосуддя при розгляді заяви про відставку. У відповідності до пункту 11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Згідно вже згаданого вище абзацу 4 пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом №1402-VIII, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби. Суд першої інстанції вказував, що підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на одержання та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: календарний період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 26 днів; - половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки. Стаж роботи позивача на посаді судді становить понад 22 роки, що дає позивачу право на одержання щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 54 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 є суддею у відставці та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 09 березня 2024 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності в розмірі 50% суддівської винагороди.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя № 642/0/15-24 від 05.03.2024 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області (відряджений до Заліщицького районного суду Тернопільської області) у зв'язку з поданням заяви про відставку. Згідно вказано рішення загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , з урахуванням половини строку навчання (1 рік 10 місяців 26 днів), строкової служби у збройних силах (2 роки 05 днів) та стажу професійної роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (3 роки), який дає йому право на звільнення у відставку становить 22 роки 6 місяців 20 днів.
Відповідно до розрахунку стажу судді Заліщицького районного суду Тернопільської області стаж, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (Додаток 4 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України), стаж позивача складається з наступного: проходження строкової військової служби - 2 роки 05 днів, навчання в Запорізькому державному університеті - 1 рік 10 місяців 26 днів, служба в органах СБУ - 08 місяців 26 днів, доцент кафедри цивільного права, декан юридичного факультету Запорізького Державного університету - 2 роки 08 місяців, начальник кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ - 2 роки 03 місяці 12 днів; Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області, Заліщицький районний суд Тернопільської області - 15 років 08 місяців -01 день. Всього стаж становить 25 років 02 днів 18 днів.
Встановлено, що 09.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просив зарахувати до стажу роботи судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, такі періоди: стаж роботи на посаді судді (з дати призначення судді на посаду по дату ухвалення рішення про звільнення) - 15 років 7 місяців 28 днів; - календарний період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 26 днів; - половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки. Заявою просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з дати призначення у зв'язку із зарахуванням певних періодів роботи, навчання та проходження військової служби.
Заява позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 10 червня 2025 року за № 3935-4114/В-02/8-1900/25 за належністю направлена до ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 в межах Закону України «Про звернення громадян» та листом від 25.06.2025 року №10733-10450/В-02/8-0800/25 повідомлено позивача про те, що перерахунок проводиться з урахуванням вимог розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року №3-1.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів та статус суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Згідно ч.1 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із ч.1, ч. 2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Рішення Вищої Ради Правосуддя № 642/0/15-24 від 05.03.2024 року пораховано загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , з урахуванням половини строку навчання (1 рік 10 місяців 26 днів), строкової служби у збройних силах (2 роки 05 днів) та стажу професійної роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (3 роки), який дає йому право на звільнення у відставку становить 22 роки 6 місяців 20 днів.
ГУ ПФУ призначаючи, перераховуючи довічне грошове утримання повинне керуватись рішенням Вищої ради правосуддя, яким визначено стаж судді, ГУ ПФУ протиправно не враховано до суддівського стажу роботи ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 26 днів, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 26 днів, який врахований при винесенні рішення Вищою радою правосуддя.
Відповідно до ч.2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (в редакції, чинній з 05.08.2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
У зв'язку з набранням чинності Законом України від 07.06.2018 року № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Великою Палати Верховного Суду у постанові від 17.09.2020 року у справі № 9901/302/19 викладено праову позицію, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас, при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частин першої та другої статті 137 Закону №1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18 зазначила, що частину другу статті 137 Закону №1402-VIII потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 за № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за № 18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Згідно з п. 2 розділу I Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 (далі Порядок № 3-1), заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи. Заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр), або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Згідно з п. 6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Відповідно до п. 7 розділу I Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу I Порядку №3-1 орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
09.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просив зарахувати до стажу роботи судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, такі періоди: стаж роботи на посаді судді (з дати призначення судді на посаду по дату ухвалення рішення про звільнення) - 15 років 7 місяців 28 днів; - календарний період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 26 днів; - половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки. Заявою просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з дати призначення у зв'язку із зарахуванням певних періодів роботи, навчання та проходження військової служби. Заява направлена за належністю направлена до ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 в межах Закону України «Про звернення громадян» та листом від 25.06.2025 року №10733-10450/В-02/8-0800/25 повідомлено позивача про те, що перерахунок проводиться з урахуванням вимог розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року №3-1.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області неналежно розглянута заява ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Неналежно розглянута заява з врахуванням зарахування до стажу позивача, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці спірних періодів роботи, навчання, проходження строкової військової служби.
Судом першої інстанції вірно вказано, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. З метою відновлення порушених прав позивача, наявна необхідність зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: зарахувати ОСОБА_1 з 09 березня 2024 року (дати призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) до стажу роботи судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, такі періоди: - календарний період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 26 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 26 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 54 % суддівської винагороди, починаючи з 09 березня 2024 року (дати призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року в справі №280/5543/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова