03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19666/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: судді - доповідача Кальника В.В.,
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 160/19666/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду 16.03.2026 року надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року у справі №160/19666/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 року апеляційну скаргу було залишено без руху. Апелянту встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року у справі №160/19666/25 із зазначенням поважних підстав для поновлення строку, встановленого для апеляційного оскарження, та доказів на підтвердження обставин, викладених у такій заяві.
Копію ухвали доставлено до електронного кабінету апелянта, що підтверджується відповідною довідкою.
На виконання вимог ухвали до суду від апелянта надійшла заява про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження у справі №160/19666/25 та поновлення пропущеного строку, в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначає, що у командування та інших посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 , відповідальних за представництво її інтересів у судах, виникло додаткове навантаження, пов'язане із необхідністю брати активну участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які з огляду на поточну ситуацію у нашій країні вимагають першочергової уваги. До того ж, в силу вищезгаданих обставин, зараз як ніколи вимагають постійного контролю та особливих зусиль покладені на Військову частину НОМЕР_1 спеціальні завдання по своєчасному ремонту, відновленню та евакуації бойової техніки і озброєння у безпосередній близькості до районів ведення воєнних (бойових) дій, у складі угруповання військ (сил) “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в свою чергу потребує значного часу для забезпечення їх документального супроводу.
Із матеріалів справи встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято 20.10.2025. Апеляційна скарга на оскаржуване рішення вдруге подана скаржником через підсистему "Електронний суд" 16.03.2026, тобто з пропущенням процесуального строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Крім того, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних дій.
Таким чином, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Суд враховує, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції (20.10.2025) до моменту повторного подання апеляційної скарги (16.03.2026), становить понад чотири місяці, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Заявником апеляційної скарги у поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення не надано належних обґрунтувань та доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов'язку.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, в тому числі у зв'язку з виконанням завдань, пов'язаних з обороною країни, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
Колегія суддів звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки відповідачем вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 не виконано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 121, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 у поданій заяві про поновлення строку, визнати неповажними.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року у справі №160/19666/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.В. Кальник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов