Справа № 638/14705/25
Провадження № 2/638/2369/26
02 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді - Шамраєва М.Є., розглянувши в письмового провадження цивільну справу за позовом позивача: Акціонерне товариство "Кредобанк" до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся з позовом до Шевченківського районного суду міста Харкова, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № ПКК/146095 від 03.11.2021 у розмірі 95622,72 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9562,27 грн.
Позов обґрунтований тим, що 03.11.2021 між банком та відповідачем було підписано Додаток про відкриття кредитної лінії № ПКК/146095 від 03.11.2021 до Заяви - Договору № 262506021596891/980/РКО від 19.10.2021. Таким чином сторони уклали кредитний договір, згідно з яким відповідачу було надано кредит у вигляді відновлюваного кредитного ліміту до 200000 грн., строком на 36 місяців, з процентною ставкою 30 % річних. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавав в розпорядження відповідачу кредитні кошти, якими відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку.
З метою досудового, добровільного врегулювання спору 04.03.2025 на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань. Проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 95622,27 грн, з яких: 45268,47 - заборгованість за тілом кредиту; 50354,25 грн. - заборгованість за відсотками, у зв'язку з чим позивач звертається до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 06.08.2025 по справі відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачу направлялась ухвала суду про відкриття провадження від 06.08.2025, позовна заява з додатками до неї за зареєстрованою адресою місця проживання, натомість до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що 24.12.2025 ОСОБА_1 отримав особисто вказане поштове відправлення, проте відзиву, заяв про застосування позовної давності, клопотань з процесуальних питань суду не надходило.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) зробила висновок, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Суд ураховує в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України указані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відзиву або клопотань з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.11.2021 між банком та відповідачем було підписано Додаток про відкриття кредитної лінії № ПКК/146095 від 03.11.2021 до Заяви - Договору № 262506021596891/980/РКО від 19.10.2021.
Відповідно до п. 1. Додатку, на умовах визначених Заявою-Договором та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», затвердженими Рішення Правління АТ «Кредобанк» - протокол № 1037 від 13 серпня 2021 р. (Правила ФО) Правилами користування банківським платіжними картками АТ «Кредобанк» (надалі разом - Правила), Тарифами АТ «Кредобанк», затвердженими Рішенням Комітет з управління активами, пасивами та тарифами АТ «Кредобанк» протокол № 16/2021 від 18 березня 2021 р. (надалі - Тарифи), - Клієнт просить, а Банк зобов'язується - надати банківські послуги, визначені Додатком.
Відповідно до п. 1.3.1.1. Додатку, Банк зобов'язується в межах ліміту кредитування, встановленого у розмірі та на умовах, обумовлених Додатком, Заявою-Договором та чинними, на момент укладення Додатку, умовами Правил ФО і Тарифів, - відкрити Клієнту кредитну лінію (надалі - Кредитна лінія), в межах якої надавати йому грошові кошти (надалі - Кредит) згідно з Додатком, Правилами ФО та Тарифами, а Клієнт зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Додатком, Правилами ФО та Тарифами.
Максимальний ліміт кредитної лінії становить 200000 грн. 00 коп. Термін (строк) кредитної лінії до 02.11.2024 року включно. Тип процентної ставки фіксована, розмір процентів за кредитним договором 30,00 % річних з дати видачі кредиту. Крім цього, встановлені інші істотні умови кредитування.
Відповідно до п. 1.3.2.7.1. Додатку, клієнт зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за Кредитним договором ( у тому числі тіла Кредиту, процентів, комісій, неустойки та інших платежів, передбачених Кредитним договором) шляхом внесення коштів на Поточний рахунок у будь-який спосіб, передбачений законодавством України.
Відповідно до п. 2 Додатку, кредитний договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами цього Додатку та діє до моменту повного виконання Сторонами зобов'язань за Кредитним договором. Зміни до цього Додатку вносяться за згодою Сторін у письмовій формі, крім випадків, передбачених Правилами ФО.
Банк взяті на себе зобов'язання виконав, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 03.11.2021 по 16.05.2025, яка свідчить про активне використання відповідачем кредитних коштів.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 95622,27 грн., з яких:- 45268,47 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;- 50354,25 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: копією Додатка про відкриття кредитної лінії № ПКК/146095 від 03.11.2021; копією заяви-договору №262506021596891/980/РКО від 19.10.2021; копією додатку від 03.11.2021 до Заяви-договору № 262506021596891/980/РКО від 19.10.2021; копією анкети-заяви на отримання ліміту по кредитній картці № 146095 від 03.11.2021; випискою по особовим рахункам з 03.11.2021 по 16.05.2025; розрахунком заборгованості за договором кредиту №ПКК/146095 від 03.11.2021 станом на 16.05.2025.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на адресу місця реєстрації/проживання відповідача направлялась досудова вимога щодо виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, а також враховуючи, що відповідачем не надано до суду доказів виконання зобов'язання за кредитним договором, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно наданого платіжного доручення, звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Водночас суд не знаходить підстав для розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 9562,27 грн. з наступних підстав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,
які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу зазначених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 2) довіреність № 13789 від 13.12.2024; 3) договору про надання прававової допомоги від 11.02.2019 укладеного між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об'єднанням «Бізнес і право», яким передбачено загальний предмет договору із надання юридичних послуг щодо стягнення заборгованості із боржників позивача.
Разом із тим, позивачем не надано доказів понесення витрат на правову допомогу саме у цій справі, перелік фактично виконаних адвокатським об'єднанням робіт та їх вартості, в зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 9 562,27 грн відсутні.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги позивача: Акціонерне товариство "Кредобанк" до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованість у сумі 95622 (дев'яносто п'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
У стягненні із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9562,27 гривень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, юридична адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя М.Є. Шамраєв