Справа №403/184/24 провадження № 2/403/54/26
24 березня 2026 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Муляві В.В.,
з участю:
прокурора Семенюк В.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Устинівської селищної ради - адвоката Глазкова А.С.,
представника третьої особи Шишки В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі в режимі відеоконференції Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора - керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, поданим в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кіровоградської обласної державної адміністрації, до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки,
Керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор), в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кіровоградської обласної державної адміністрації, звернувся до суду з позовом до відповідачів Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про: 1) визнання недійсним рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №390 від 18 червня 2020 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у приватну власність громадянину ОСОБА_1 »; 2) скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,2 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:5632, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 червня 2020 року (номер запису про речове право 37145633); та 3) скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки, вчиненої в Державному земельному кадастрі 16 березня 2020 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №298 від 28 жовтня 2019 року відповідачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність орієнтовною площею 1,6 га (пасовищ) для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності сільської ради, розташованої за межами населеного пункту с.Лебедине Устинівського району Кіровоградської області. На підставі проекту землеустрою, розробленого за вказаним вище рішенням сільської ради, 16 березня 2020 року проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 1,2 га з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру як про новосформовану. 18 червня 2020 року Жовтневою сільською радою прийнято оскаржуване рішення №390, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Разом з тим, земельна ділянка, на якій розташована спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632, рішенням Кіровоградської обласної ради №102 від 18 серпня 1999 року «Про надання земельних ділянок лісового фонду» була передана до земель Долинського державного лісогосподарського підприємства та на даний час знаходиться в межах кв.87 Долинського лісництва філії «Долинське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», площа її перетину із землями державного лісового фонду складає 1,2 га. Прийнятим сільською радою рішенням, за яким сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:5632 для ведення особистого селянського господарства, віднесену до земель лісогосподарського призначення, порушено порядок зміни цільового призначення землі, визначений Земельним кодексом України. Таким чином, спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632 в силу положень ст.ст.19, 55, 84 Земельного кодексу України та п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, п.2 Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства та відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України. Оскільки рішення Жовтневої сільської ради №390 від 18 червня 2020 року стосується земельної ділянки лісового фонду, розпоряджатися якою орган місцевого самоврядування не уповноважений, та яка не може бути вилучена із державної власності поза волею власника (вилучення земельних лісових ділянок із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для сільськогосподарських потреб та передача їх у власність відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України), таке рішення в цій частині суперечить ст.ст.116, 141, 149 Земельного кодексу України та порушує інтереси держави, що є підставою для визнання його недійсним. При цьому, враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про передачу, зміну цільового призначення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність громадян не приймалось, відтак право власника, постійного користувача та дійсного володільця спірної земельної ділянки до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право власності на спірну земельну ділянку у відповідача в силу законодавчо встановлених обмежень на оборот земель лісогосподарського призначення не виникло, ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельної ділянки, є негаторний позов. Крім того, враховуючи, що запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на об'єкт з обмеженою обороноздатністю за особою, яка протиправно його набула, може бути перешкодою у реалізації державою та територіальною громадою речових прав на зазначений об'єкт, належним способом захисту права державної власності є скасування державної реєстрації права власності відповідача ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, оскільки зазначена реєстрація разом з рішенням сільської ради створюють перешкоди власнику - державі України в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації в користуванні та розпорядженні своїм майном. Крім того, враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632, відноситься до земель лісового фонду і не може відноситись до земель сільськогосподарського призначення, її існування у визначеній конфігурації та встановлених межах суперечить закону, а тому належним способом захисту порушеного права держави на спірну земельну ділянку буде позовна вимога про усунення перешкод власнику у користуванні і розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» від 12 червня 2020 року за №716-р, постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року за №807-ІХ, ст.8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та рішення Устинівської селищної ради «Про порядок реорганізації сільських рад Устинівського району Кіровоградської області» від 16 грудня 2020 року за №14, правонаступником всіх прав та обов'язків Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області є Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області.
У поданих до суду письмових поясненнях представник третьої особи Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» прохав суд задоволити позовну заяву керівника Знам'янської окружної прокуратури, зазначивши, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632 використовується для ведення лісового господарства, перебуваючи у постійному користуванні Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс», має категорію «Лісогосподарська частина лісів зелених зон» та відноситься до земель лісового фонду (а.с.57-59 том 2).
В судовому засіданні по розгляду справи по суті прокурор підтримала позов в повному обсязі зазначених в позовній заяві вимог та прохала суд їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник позивача Кіровоградської обласної державної адміністрації в судове засідання по розгляду справи по суті не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Згідно з поданою 24 березня 2026 року до суду заявою прохав розглянути справу за відсутності представника позивача (а.с.168 том 3).
В судовому засіданні по розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 зазначив про те, що його дії по набуттю права власності на спірну земельну ділянку є правомірними, оскільки він згідно з рішенням Жовтневої сільської ради розробив технічну документацію на земельну ділянку та оплатив її вартість, ніхто, в тому числі і сільський голова, не повідомляли його про те, що ця земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення і про даний факт він дізнався лише після пред'явлення прокурором позову до суду. Два роки після оформлення права власності він не здійснював обробіток земельної ділянки, оскільки вона була забур'янена. На даний час, за усною домовленістю, він передав земельну ділянку в користування іншому чоловікові. Не хоче, щоб у нього забирали спірну земельну ділянку, враховуючи, що особисто він діяв правомірно.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник відповідача Устинівської селищної ради - адвокат Глазков А.С. проти позову заперечив та прохав суд відмовити в його задоволенні. Зазначив, що прокурор помилково звернувся до суду з негаторним позовом, проте належним способом захисту в даному випадку, виходячи зі спірних правовідносин сторін, є саме віндикаційний позов, що безпосередньо підтверджується усталеною практикою Верховного Суду.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник третьої особи прохав суд задоволити позов, оскільки позовні вимоги є обгрунтованими. Спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення і право постійного користування нею спеціалізованим лісогосподарським підприємством не припинялось після того як відповідач ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на цю земельну ділянку.
З огляду на неявку в судове засідання позивача, як учасника справи, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без його участі.
На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року подану прокурором заяву про забезпечення позову задоволено частково шляхом накладення арешту на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632 (а.с.26-28 том 2).
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року позовна заява прокурора прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі та визначенням здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Одночасно судом вирішено питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (а.с.23-25 том 2).
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року на підставі п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України закрито підготовче провадження у цивільній справі з призначенням судового засідання по розгляду справи по суті (а.с.113-114 том 2).
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року задоволено заяву представника третьої особи - Шишки В.Ю. про участь в судовому засіданні 18 вересня 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.199 том 2).
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року задоволено заяву першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури про участь прокурора в судовому засіданні 18 вересня 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.200 том 2).
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремого документа із зазначенням у протоколі судового засідання) в судовому засіданні оголошено перерву на підставі ч.2 ст.240 ЦПК України (а.с.205 том 2).
Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року задоволено заяву першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури про участь прокурора в судовому засіданні 21 листопада 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.14 том 3).
Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року задоволено заяву представника відповідача - адвоката Глазкова А.С. про участь в судовому засіданні 21 листопада 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.15-16 том 3).
Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року задоволено заяву представника відповідача - адвоката Глазкова А.С. про участь в судовому засіданні 30 грудня 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.62-63 том 3).
Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року задоволено заяву представника третьої особи - Шишки В.Ю. про участь в судовому засіданні 30 грудня 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.64 том 3).
Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача Устинівської селищної ради - адвоката Глазкова А.С. про визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлення процесуального строку для подання відзиву та прийняття відзиву до розгляду. Також відмовлено в задоволенні заяви прокурора про повернення до стадії підготовчого судового засідання та прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову (а.с.77-81 том 3)
Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремого документа із зазначенням у протоколі судового засідання) в порядку п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України визнано обов'язковою явку відповідача Вовчука С.В. в судове засідання для надання ним особистих пояснень з приводу спірних правовідносин та оголошено перерву в судовому засіданні (а.с.75 зворот-76 том 3).
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року задоволено заяву представника третьої особи - Шишки В.Ю. про участь в судовому засіданні 17 лютого 2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.133 том 3).
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року задоволено заяву представника відповідача - адвоката Глазкова А.С. про участь в судовому засіданні 17 лютого 2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.134-135 том 3).
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року задоволено заяву першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури про участь прокурора в судовому засіданні 17 лютого 2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.136 том 3).
Ухвалами суду від 24 березня 2026 року, постановленими в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремого документа із зазначенням у протоколі судового засідання) постановлено продовжити розгляд цивільної справи в судовому засіданні за відсутності представника позивача Кіровоградської обласної державної адміністрації згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України та внесено зміни до раніше визначеного порядку з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами в частині заслуховування пояснень відповідача ОСОБА_1 , який з'явився в судове засідання по розгляду справи по суті (а.с.175 том 3).
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача Устинівської селищної ради, відповідача Вовчука С.В., представника третьої особи Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2019 року рішенням Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 28 жовтня 2019 року №298 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно в приватну власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », відповідачу ОСОБА_1 за результатами розгляду його заяви від 25 вересня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за межами населеного пункту, вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно, в приватну власність, орієнтовною площею 1,6000 га (пасовищ), для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності сільської ради, розташованої за межами населеного пункту Лебедине Устинівського району Кіровоградської області (а.с.40, 41 том 1).
12 грудня 2019 року інженером-землевпорядником ОСОБА_2 був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 (код згідно КВЦПЗ) 01.03 для ведення особистого селянського господарства на території Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.35-75 том 1).
Як вбачається з висновку №21 Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 29 січня 2020 року «Щодо погодження надання земельної ділянки», Жовтнева сільська рада погодила проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2000 га - пасовища, 01.03 для ведення особистого селянського господарства, та не заперечувала проти надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запису комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Жовтневої сільської ради (а.с.76 том 1).
Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11 березня 2020 року за №5263/82-20 експертом державної експертизи ОСОБА_3 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Основними характеристиками запроектованої земельної ділянки у висновку зазначені: 1) адреса (місце розташування): Жовтнева сільська рада, Устинівський район, Кіровоградська область; 2) загальна площа: 1,2000 га; 3) категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; склад угідь: пасовище; форма власності: комунальна; 4) цільове призначення запроектованої земельної ділянки, код згідно Класифікацією видів цільового призначення земель: на момент складання проекту землеустрою: 16.00 землі запасу; запропоноване проектом землеустрою: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; 5) належність земельної ділянки до особливо цінних земель: ні; 6) наявність обмежень на земельній ділянці: відсутні (а.с.77 том 1).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3511071532020, сформованого 16 березня 2020 року з додатками, 16 березня 2020 року відділом в Устинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 12 грудня 2019 року, проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3525884700:02:000:5632, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Кіровоградська область, Устинівський район, Жовтнева сільська рада; цільове призначення: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства; форма власності: комунальна власність; площа земельної ділянки: 1,200 га (а.с.78-89 том 1).
Рішенням двадцять восьмої сесії сьомого скликання Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №390 від 18 червня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр-ну ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 1,2000 га, кадастровий номер 3525884700:02:000:5632 та передано вказану земельну ділянку у приватну власність гр-ну ОСОБА_1 (а.с.92 том 1).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованою 20 березня 2024 року за №370726866, 30 червня 2020 року державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області зареєстровано право власності гр-на ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 1,2 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:5632, номер відомостей про речове право: 37145633 (а.с.90 том 1).
Відповідно до листа Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» №336 від 24 серпня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:5632 згідно матеріалів лісовпорядкування 2019 року знаходиться в межах кв. АДРЕСА_1 Долинського лісництва філія «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з межами кв.87 Долинського лісництва філія «Долинське лісове господарство» становить 1,2 га з загальної площі ділянки 1,2 га (а.с.96-97 98 том 1).
Відповідно до листа Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» №410 від 03 жовтня 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:5632 згідно матеріалів лісовпорядкування 2019 року знаходиться в межах кв. АДРЕСА_1 Долинського лісництва філія «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з межами кв.87 Долинського лісництва філія «Долинське лісове господарство» становить 1,2 га з загальної площі ділянки 1,2 га. До 2006 року дана лісова ділянка входила до складу Устинівського лісництва, яке в 2006 році за погодженням з Кіровоградським обласним управлінням лісового господарства було ліквідовано шляхом з'єднання з Долинським. Нумерація кварталу даної лісової ділянки в складі Устинівського лісництва в експедиції не збереглася. Суперечливості в матеріалах лісовпорядкування не має, так як базове лісовпорядкування проводиться на протязі двох років. В перший рік проводяться польові роботи, а на другий рік - камеральні, тому проект організації та розвитку лісового господарства датовано 2020 роком (а.с.101-102, 103 том 1).
Згідно з листом філії «Долинське лісове господарство» Центрального лісового офісу ДП «України» за №22.16-04-19/643 від 17 травня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:5632 відноситься до земель лісогосподарського призначення категорії галявина (для захисного лісорозведення) та знаходиться в постійному користуванні філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України». Земельна ділянка квартал 87 виділ 1, на якій на даний час розташована, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:5632 була передана до земель лісогосподарського призначення рішенням Кіровоградської обласної ради №102 від 18 серпня 1999 року. Погоджень на вилучення зазначеної ділянки ДП «Долинське лісове господарство» не надавало (а.с.108, 109 том 1).
Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю, виданому колективному сільськогосподарському підприємству ім.Мічуріна Жовтневою сільською радою народних депутатів Устинівського району Кіровоградської області, вказаному підприємству на підставі рішення Жовтневої сільської ради №49 від 27 березня 1995 року передано у колективну власність 3665,2 гектарів землі в межах згідно з планом (а.с.233, 234 том 1).
Відповідно до рішення восьмої сесії двадцять третього скликання Кіровоградської обласної ради №102 від 18 серпня 1999 року на підставі ст.13 Лісового кодексу України земельні ділянки лісового фонду надані у постійне користування для ведення лісового господарства державним лісогосподарським підприємствам, в тому числі, і Долинському державному господарському підприємству - площею 1000,2 га, вилучивши їх (за згодою) у сільськогосподарських підприємств Петрівського і Устинівського районів згідно з Переліком 2, що додається. (а.с.110, 225-227 том 1).
Зі змісту переліку-2 сільськогосподарських підприємств Петрівського і Устинівського районів, з користування яких вилучаються земельні ділянки лісового фонду і надаються Долинському державному лісогосподарському підприємству у постійне користування для ведення лісового господарства, вбачається включення до вказаного Переліку колективного сільськогосподарського підприємства імені Мічуріна, розташованого в Устинівському районі, площа земельних ділянок лісового фонду 157,4 га (а.с.110 том 1).
Рішенням четвертої сесії Жовтневої сільської ради народних депутатів 23 скликання №13 від 19 січня 1999 року згідно з актом технічного обслідування лісових площ, передбачених до відведення до Державного лісового фонду передано Долинському держлісгоспу в постійне користування для ведення лісового господарства 80,8 га незімкнутих лісових культур та 76,6 га еродованих земель (пасовищ), що підтверджується викопіровкою цих земель, погодженою головою КСП ім.Мічуріна та головою сільської ради (а.с.133, 135, 138 том 1).
Згідно з наказом Державного комітету лісового господарства України №53 від 01 лютого 2005 року «Про перейменування Долинського держлісгоспу і затвердження в новій редакції Статуту» Долинський держлісгосп перейменовано в державне підприємство «Долинське лісове господарство» і віднесено до сфери управління Кіровоградського обласного управління лісового господарства (а.с.140 том 1).
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №838 від 28 жовтня 2022 року «Про припинення Державного підприємства «Долинське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення» припинено Державне підприємство «Долинське лісове господарство» шляхом реорганізації (приєднання) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (а.с.141-143 том 1).
Згідно з проектом організації і розвитку лісового господарства Долинського лісгоспу Державного лісогосподарського об'єднання «Кіровоградліс» та планів лісонасаджень Долинського лісництва Долинського держлісгоспу (лісовпорядкування), до складу Долинського лісництва станом на 2000 рік входила земельна ділянка площею 11,00 га (виділ №19), характеристика - галявина, господарський захід - створення лісових культур; станом на 1999 рік - земельна ділянка площею 11,0 га (виділ №19), станом на 2010 рік - галявина площею 14,4 га (виділ №24), станом на 2009 рік - земельна ділянка площею 14,4 га (виділ №24), станом на 2019 рік - земельна ділянка площею 10, 5 га (виділ №87) (а.с.111-112, 113-114, 115-116, 117-119, 121-122 том 1).
Наказом Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України №18 від 31 березня 2021 року «Про затвердження матеріалів базового лісовпорядкування» затверджено матеріали базового лісовпорядкування лісового фонду на 2021-2029 роки для державних лісогосподарських підприємств, перелік яких додається, в тому числі ДП «Долинське лісове господарство» (а.с.149-150, 151-206 том 1).
Зі змісту листів Кіровоградської обласної військової адміністрації №01-29/935/0.2 від 13 вересня 2023 року та №01-29/1330/0.6 від 28 грудня 2023 року «Про надання інформації» вбачається, що стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:5632обласною військовою адміністрацією не приймались будь-які розпорядження (погодження) про зміну форми власності, цільового призначення (категорії земель), припинення права постійного користування тощо. До органів судової влади з позовними заявами стосовно повернення земельної ділянки державна обласна військова адміністрація не зверталась. Факт зміни форми власності, категорії земель та цільового призначення земельних ділянок став відомим з листа Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області. Крім того, вжиття заходів щодо усунення можливих порушень у судовому порядку обласною військовою адміністрацією наразі унеможливлено, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Обласна військова адміністрація не заперечує проти здійснення прокуратурою представництва в суді законних інтересів держави, в особі облвійськадміністрації, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави (а.с.210, 217 том 1).
Як вбачається з відповіді Секретаріату Кабінету Міністрів України №23976/0/2-23 від 14 вересня 2023 року, Кабінетом Міністрів рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення з користування, припинення права постійного користування ДП «Долинське лісове господарство» земельною ділянкою (зазначеною в запиті) із кадастровим номером 3525884700:02:000:5632 не приймалось (а.с.211-212, 213 том 1).
З наданої 08 січня 2024 року за вих.№25 Центрально-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства інформації вбачається, що Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та міжрегіональним управлінням не надавались погодження на зміну цільового призначення земельних ділянок площею 10,5 га, що відносяться до кварталу 87 виділу 1 Долинського лісництва земельних лісових ділянок, в тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632, з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства (а.с.221 том 1).
Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24 січня 2024 року за вих.№10-11-02-372/2-24, земельні ділянки, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632, відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності з визначенням угідь - пасовища. Відомості щодо віднесення зазначених земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення відсутні (а.с.237-238 том 1).
За змістом рішенням другої сесії восьмого скликання Устинівської селищної ради Кіровоградської області №14 від 16 грудня 2020 року «Про початок реорганізації сільських рад Устинівського району Кіровоградської області» почато процедуру реорганізації, зокрема Жовтневої сільської ради, шляхом приєднання до Устинівської селищної ради, яка є правонаступником всього майна, прав та обов'язків зазначеної сільської ради (а.с.240-241 том 1).
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація припинення Жовтневої сільської ради (код ЄДРПОУ: 23093493) як юридичної особи в результаті її реорганізації була проведена 27 жовтня 2021 року. Юридичною особою правонаступником припиненого органу місцевого самоврядування є Устинівська селищна рада (код ЄДРПОУ: 04364549) (а.с.242-247 том 1 ).
09 січня 2024 року за вих.№52/02-203ВИХ-24 керівником Знам'янської окружної прокуратури в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» направлено повідомлення до Кіровоградської обласної державної адміністрації про звернення прокурора з позовною заявою до Устинівського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідачів Устинівської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, скасування речового права та скасування державної реєстрації земельної ділянки (а.с.251 том 1).
Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого прокурор звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц.
У постанові від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18).
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).
Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15).
Згідно з ч.2 ст.1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч.3 ст.1 ЛК України).
До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (п.5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» ЛК України).
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду та перебувала у постійному користуванні ДП «Долинське лісове господарство» (квартал 87).
Разом з тим, 18 червня 2020 року земельну ділянку площею 1,2000 га з кадастровим номером 3525884700:02:000:5632 на підставі оспорюваного рішення Жовтневої сільської ради №390 від 18 червня 2020 року було передано у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Право приватної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 30 червня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.8, ч. 1 ст.9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.
Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.
Можливість набуття права приватної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення передбачена також положеннями статей 56, 57 Земельного кодексу України.
Про зазначене також вказувала Велика Палата Верховного Суду в п.53 постанови від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду, які перебувають у державній власності, а її передання у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 , як фізичній особі, здійснено всупереч вимогам земельного та лісового законодавства. З огляду на це прокурор вказував на наявність підстав для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні державою таким майном шляхом скасування рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №390 від 18 червня 2020 року, скасування державної реєстрації права власності відповідача ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки, що відповідає негаторному позову як належному способу захисту порушеного права.
Разом з тим, серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) і усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14).
Факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16).
Фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (ч.1 ст.317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв'язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним) (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц).
Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц).
Заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності. Якщо ж закон допускає набуття права власності на земельні ділянки, але обмежує їх використання лише з певною метою, то передання ділянок з порушенням такого обмеження може свідчити про те, що право власності порушника на земельну ділянку не виникло, але не свідчить про неможливість заволодіння (зокрема неправомірного) земельною ділянкою.
З урахуванням наведеного, визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14, від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 та від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13, зазначила, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника - позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна зазначене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18, від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц, від 06 липня 2022 року у справі №914/2618/16).
У земельних правовідносинах сталим є підхід Верховного Суду про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку ст.387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №368/1158/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц, від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17).
Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19).
Отже, у справах з подібними правовідносинами Верховний Суд однаково та послідовно застосовує норми права та робить висновки, що правомірним та ефективним способом захисту порушених прав держави на землі лісогосподарського призначення є саме віндикаційний позов.
Верховний Суд у постанові від 14 січня 2026 року у справі №305/28/24 при розгляді спору, пов'язаного із захистом права на землю при розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, виснував, що визначення правильності обраного способу захисту передує вирішенню спору по суті.
Подібний за змістом висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 472/184/20.
Отже, за встановлених обставин справи, суд констатує, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах сторін є саме віндикаційний позов, який прокурором до суду пред'явлений не був.
При цьому судом не надається оцінка сумісності обраного прокурором способу захисту порушеного права з гарантіями, встановленими Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, в частині наведеного прокурором в позовній заяві твердження про наявність обгрунтованого сумніву в добросовісності відповідачів, оскільки з урахуванням змісту заявленого прокурором позову, який не спрямований на вирішення судом вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, встановлення добросовісності чи недобросовісності дій особи (зокрема, відповідача) має істотне значення під час розгляду судом віндикаційного позову, а тому не входить до предмета доказування у даній справі, як така, що не охоплюється змістом обраного прокурором способу захисту, який є неналежним.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №331/6927/16-ц, якщо право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. Крім того, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі №602/1455/20)
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та всупереч принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Держава, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння нею (ч.1 ст.317 ЦК України).
Тому права держави підлягають захисту шляхом витребування земельної ділянки лісового фонду з володіння відповідача ОСОБА_1 , як кінцевого набувача, внаслідок чого статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення судом вимог у частині витребування на користь держави спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю земельну ділянку.
Натомість заявлений прокурором негаторний позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки, не спрямований на ефективне відновлення права держави на спірну земельну ділянку лісового фонду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Гусєв проти України» від 14 січня 2021 року (скарга №25531/12) констатовано порушення права на справедливий суд через самостійну зміну судом правової кваліфікації позову, що призвело до відмови в його задоволенні. Європейський суд з прав людини вказав на відсутність чітких підстав для зміни правової кваліфікації позову апеляційним судом. До того ж унаслідок перекваліфікації в позові було відмовлено. Заявнику безпідставно не надали можливості подати відповідні докази та аргументи з огляду на зміну правової кваліфікації. Такі дії суду суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливості цивільного провадження, принципу змагальності судового процесу.
Отже, застосування принципу jura novit curia не є безмежним, оскільки, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін (див. постанова Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі №685/1008/20).
Узагальнюючи викладене, суд приходить до висновку, що обраний прокурором спосіб захисту є неефективним.
У контексті обставин даної справи належним способом захисту права держави в особі уповноваженого органу є звернення до суду з вимогою про витребування земельної ділянки лісового фонду з чужого незаконного володіння, ураховуючи, що держава позбавлена права володіння цією земельною ділянкою.
Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 січня 2026 року у справі №305/28/24.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає характеру спірних правовідносин та не є ефективним у розумінні вимог законодавства, а також недоведеність належних та допустимих підстав для задоволення заявлених вимог як таких, що випливають із обраного прокурором способу захисту, суд приходить до висновку про відмову в повному обсязі в задоволенні поданого прокурором позову про визнання недійсним рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №390 від 18 червня 2020 року, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,2 га з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632 та скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки.
За змістом ч.ч.9, 10 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Згідно з ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2025 року частково задоволено заяву прокурора про забезпечення позову до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом накладення арешту на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632 (а.с.26-28 том 2).
Враховуючи викладене, вжиті ухвалою суду від 20 березня 2025 року заходи забезпечення позову підлягають скасуванню після набрання даним рішенням суду законної сили.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).
На підставі викладеного, з урахуванням того, що встановленими судовими витратами при розгляді даної справи згідно з поданою позовною заявою та заявою про забезпечення позову є сплачений прокурором судовий збір у загальному розмірі 10598 грн. 00 коп. (без урахування судового збору, сплаченого за подання заяви про зміну предмета позову, у прийнятті якої до розгляду судом було відмовлено) і в задоволенні позову відмовлено повністю, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідачів обов'язку відшкодування вказаної суми судового збору в порядку розподілу судових витрат між сторонами.
Судом не вирішується питання розподілу між сторонами витрат відповідача Устинівської селищної ради на правничу допомогу з огляду на відсутність на дату судового розгляду справи по суті доказів на підтвердження обсягу наданих адвокатом Глазковим А.С. послуг і виконаних ним робіт відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
В позові керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, поданим в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кіровоградської обласної державної адміністрації, до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про:
1) визнання недійсним рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №390 від 18 червня 2020 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 »;
2) скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,2 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:5632, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 червня 2020 року (номер запису про речове право 37145633);
3) скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 1,2 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:5632, вчиненої в Державному земельному кадастрі 16 березня 2020 року, - відмовити повністю.
Судові витрати, понесені прокурором, відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.
Після набрання даним рішенням законної сили вжиті ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2025 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га з кадастровим номером: 3525884700:02:000:5632, скасувати.
Повне ім'я та найменування учасників справи:
Позивач: Кіровоградська обласна державна адміністрація, адреса місцезнаходження: площа Героїв Майдану, буд.№1 м.Кропивницький, поштовий індекс 25006, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00022543.
Прокурор, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (Кіровоградської обласної державної адміністрації) та який має процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої він діє (позивача): керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: вул.Братів Лисенків, буд.№5 м.Знам'янка Кіровоградської області, поштовий індекс 27400.
Відповідач: Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 с-ще Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364549.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків в позовній заяві НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України», адреса місцезнаходження: вул.Шота Руставелі, буд.9А м.Київ, поштовий індекс 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44768034.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 03 квітня 2026 року.
Суддя С.Ю.Атаманова