Справа № 216/2530/26
провадження 2-з/216/21/26
02 квітня 2026 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скиба М.М., розглянувши заяву адвоката Ліфшиць Зої Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла відповідна заява адвоката Ліфшиць Зої Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 19142 від 19.12.2021 р., виконавчого провадження № 68199840 від 17.01.2022 р., відкритого приватним виконавцем виконавчого округу дніпропетровської області Макаренко А.С., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «К9» заборгованості у розмірі 65650,00 грн., витрат на основну винагороду приватного виконавця у розмірі 6565,00 грн. Заява мотивована тим, що 09 березня 2026 року ОСОБА_2 в банківському додатку побачив інформацію про арешт рахунків, встановивши додаток «Дія» дізнався про наявність виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису № 19142 від 19.12.2021 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.
Заявник вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки документом, що підтверджує безспірність заборгованості є вимога про дострокове повернення боргу. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до стягнення належних позивачу виплат по заробітній платі на підставі оскаржуваного виконавчого напису, що у майбутньому може ускладнити виконання рішення суду та призвести до додаткової судової тяганини.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.Позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, що зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів».
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.
Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. від 17.01.2022 року, відкрите виконавче провадження ВП № 68199840 з виконання виконавчого напису №19142, виданого 19.12..2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9»» заборгованості в розмірі 65 650,00 гривень
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, серед іншого, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При обранні виду забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса враховується співмірність із заявленими позовними вимогами.
Боржник вважає, що існують обґрунтовані підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Як зазначалось судом вище, згідно з пунктом 6 частини 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому законом передбачена можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Отже, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватним виконавцем буде примусово вилучені грошові кошти або звернуто стягнення на майно позивача, то останній не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 ..
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та встановивши безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом майбутнього позову, з огляду на положеннястатті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частин 1-3статті 154 Цивільного процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Положеннями вказаної статті визначено право суду у випадку можливості спричинення відповідачу внаслідок забезпечення позову збитків, вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову зустрічного забезпечення у розмірі співмірному із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач, у зв'язку із забезпеченням позову.
Отже, умовою застосування зустрічного забезпечення є обґрунтування можливості спричинення відповідачу забезпеченням позову збитків.
У даному випадку, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлювальної шкоди відповідачу, передбачені частиною 3 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України обставини відсутні, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення.
Враховуючи вищевикладене та керуючисьстаттями 149-154 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Задовольнити заяву адвоката Ліфшиць Зої Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову.
З метою забезпечення позову зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 68199840, відкритого на підставі виконавчого напису № 19142, вчиненого 19.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія К9» (код ЄДРПОУ 44024387) заборгованості в розмірі 65 650,00 грн.
Копію ухвали направити сторонам до відома, а приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анні Сергіївні - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя М.М.СКИБА