02 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 640/24765/19
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Енерджі" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду позові позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 29.08.2019 року №0004774001, яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 250000 грн.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, зокрема, з огляду на незаконність самої фактичної перевірки, за результатами якої воно було прийняте. Так, наказ ГУ ДФС у м.Києві №11044 від 05.08.2019 року про проведення фактичної перевірки не належним чином оформлений, оскільки не містить вичерпного переліку відомостей, з урахуванням положень п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме: не містить найменування та реквізитів суб'єкта, який перевіряється, дати початку, період діяльності, який буде перевірятися. Крім того, в акті перевірки відсутній запис в присутності кого з представників ТОВ "Оптіма Енерджі" проведено перевірку, що свідчить про грубе порушення умов та порядку допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки в розумінні п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України. Окрім цього вказує, що відповідачем було прийнято рішення про визначення грошових зобов'язань ТОВ "Оптіма Енерджі" без розгляду заперечення та позбавлено права подати документи, пояснення щодо змісту встановлених порушень, не було дотримано право позивача бути присутнім під час розгляду заперечення на акт перевірки. Також зауважує, що податковий орган дійшов помилкових висновків про порушення товариством вимог ст.15 Закону №481/95-ВР, оскільки вказані висновки про допущені позивачем порушення здійснені на підставі даних інформаційної системи органу ДФС України, а не на підставі первинних та інших документів платника податків. Крім того, під час проведення регламентних робіт з ремонту, налаштування та оновлення програмного забезпечення через СЕККА АЗС версії МХ 703.04, касового апарату моделі ND-747 зав. №НД06000043, фіск. №3000475570, що знаходиться за адресою: м.Київ, пр-т. В.Лобановського, буд.10 в періоді з 01.07.2019р. по 04.07.2019р. були проведені фіскальні чеки, операції за якими знайшли своє відображення, в тому числі в наступних Z-звітах: від 01.07.2019р. №0284, від 02.07.2019р. №0285, від 03.07.2019р. №0286, від 04.07.2019р. №0287 та роздрібна торгівля пальним ТОВ «Оптіма Енерджі» фактично не здійснювалась. Відтак, у зазначений період позивач не здійснював і не міг здійснювати відпуск дизельного палива, бензину А-92, А-95 та скрапленого газу на АЗС, про що відсутня належна та документально підтверджена фіксація контролюючого органу таких фактів саме і місцем проведення перевірки (АЗС), що свідчить про недостовірність викладених даних в акті перевірки. Дотримання позивачем вимог ст. 15 Закону № 481/95-ВР підтверджується реєстрацією товариством у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового з 07.12.2017 № 3076 та виданої ГУ ДФС у Київській області ліцензії №26580314201900287 на право роздрібна торгівля пальним за вказаною вище адресою.
Представник ГУ ДПС у м.Києві подав до суду відзив на позов, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вказав, що перед початком перевірки працівники контролюючого органу пред'явили оператору-касиру АЗС (касиру суб'єкта господарювання ТОВ «Оптіма Енерджі») службові посвідчення з наказом та направленнями на проведення фактичної перевірки. Однак, оператор-касир відмовився представитись та ознайомлюватись із наказом та направленнями на проведення фактичної перевірки із невідомих причин, про що було складено акт. Тобто, працівники контролюючого органу діяли в межах повноважень, визначених податковим законодавством, а посилання позивача про порушення умов допуску до проведення фактичної перевірки є безпідставними та недоведеними належними та допустимими доказами. Перевіркою встановлено факт реалізації позивачем пального у роздріб (дизельне паливо, бензин А-92, А-95, газ скраплений) у період з 01.07.2019 по 04.07.2019 згідно з фіскальними звітними чеками №№0284, 0285, 0286, 0287, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", з урахуванням змін і доповнень. Зауважує, що на час проведення фактичної перевірки ДФС України та її територіальні органи ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м.Київ, проспект Лобановського, буд.10, суб'єкту господарювання ТОВ «Оптіма Енерджі» не видавали. Враховуючи викладене вказує, що за результатами розгляду матеріалів перевірки позивача контролюючим органом правомірно застосовані фінансові санкції, а саме 250000 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявної ліцензії.
Рух справи в суді
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
У зв'язку із ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передана на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду, до якого вона надійшла 06 березня 2025 року.
Ухвалою від 14.03.2025 року справу прийнято Чернівецьким окружним адміністративним судом до провадження та замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби в місті Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.
Обставини встановлені судом
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» (код ЄДРПОУ 41550041) зареєстровано як юридична особа 30.08.2017. Основний вид діяльності: 47.30 - Роздрібна торгівля пальним.
Головним управлінням ДФС у м.Києві на підставі наказу від 05.08.2019 №11044 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень №6983/26-15-40-01 та №6984/26-15-40-01 від 07.08.2019 проведена фактична перевірка АЗС за адресою: м.Київ, проспект Лобановського, буд.10, що належить ТОВ «Оптіма Енерджі», з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції (а.с. 81-83).
За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт про результати фактичної перевірки від 08.08.2019 № 5557/26-15-40-01/41550041. Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
Перевіркою встановлено факт реалізації на АЗС за адресою: м.Київ, проспект Лобановського, буд.10, у період з 01.07.2019 по 04.07.2019, дизельного палива, бензину А-92, А-95 та газу скрапленого, що підтверджується Z-звітами: від 01.07.2019 №0284, від 02.07.2019 №0285, від 03.07.2019 №0286, від 04.07.2019 №0287 за відсутності діючої ліценції на право роздрібної торгівлі пальним (а.с. 84-87).
На підставі акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 №0004774001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250 000 грн за порушення ст.15 Закону № 481/95-ВР (а.с.100).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням контролюючого органу позивач подав скаргу, за результатом розгляду якої Державна податкова служба України рішенням від 27.11.2019 №10946/6/99-00-08-05-05 залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004774001 без змін, а скаргу без задоволення.
Мотивувальна частина
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).
Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу .
Як встановлено матеріалами справи, контролюючий орган на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, на підставі наказу від 05.08.2019 №11044 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень №6983/26-15-40-01 та №6984/26-15-40-01 від 07.08.2019 провів фактичну перевірку АЗС за адресою: м.Київ, проспект Лобановського, буд.10, що належить
ТОВ «Оптіма Енерджі», з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки від 08.08.2019 № 5557/26-15-40-01/41550041.
Наказом ГУ ДФС у м.Києві від 05.08.2019 №11044, а також Додатком №3 до наказу від 05.08.2019 року №11044 зазначено: найменування контролюючого органу - ГУ ДФС у м.Києві; адреса об'єкту перевірки: м.Київ, проспект Лобановського, буд.10; мета перевірки; вид перевірки; підстава для проведення перевірки п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України; найменування та реквізити суб'єкта господарювання - товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі»; тривалість перевірки - 07.08.2019 - 10 діб; період діяльності, який буде перевірятися - згідно з ст. 102 Податкового кодексу України.
Наказ ГУ ДПС у м.Києві від 05.08.2019 №11044 підписаний в.о. начальника Н.Багамет та на наказі наявна печатка контролюючого органу.
Як вбачається зі змісту акта фактичної перевірки від 08.08.2019 № 5557/26-15-40-01/41550041 допуск посадових осіб контролюючого органу до фактичної перевірки відбувся, однак касир суб'єкта господарювання ТОВ «Оптіма Енерджі» відмовилася від ознайомлення та підписання у направленнях на проведення перевірки, без поважних на те причин, про що складено відповідний акт. У зв'язку із відмовою представника суб'єкта господарювання від підписання та одержання акту перевірки від 08.08.2019 № 5557/26-15-40-01/41550041, вказаний акт направлено поштою на адресу позивача.
Суд зауважує, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Таким чином, оскільки допуск до проведення фактичної перевірки ТОВ «Оптіма Енерджі» відбувся, а контролюючим органом фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є таким, що порушують права позивача.
Суд зазначає, що позивач, фактично допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав товариства, оскільки права останнього можуть порушити лише наслідки проведення такої перевірки та винесені за її наслідками відповідні рішення.
Таких же правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.02.2019 у справі № 820/9191/13-а, від 24.01.2019 у справі № 826/13963/16.
За наведених обставин, суд критично оцінює доводи представника позивача щодо порушення процедури перевірки, оскільки будь-яких інших доказів на підтвердження недопуску посадових осіб до проведення перевірки позивачем не надано.
Надаючи оцінку доводам учасників по справі в частині правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі Закон № 481/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону № 481/95-ВР серед іншого надано визначення таким поняттям:
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VІІІ внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: частини першу і четверту статті 15 викладено у такій редакції: «Імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії».
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Одночасно Законом № 2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону № 481/95-ВР, за якою до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі Закон № 222-VIII, у редакції, на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (у редакції з 01.07.2019), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Частиною першою статті 8 Закону № 222-VIII (у редакції на 01.07.2019) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття .
Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 1 липня 2019 року.
З 1 липня 2019 року набрали чинності норми Закону №481/95-ВР щодо ліцензування роздрібної та оптової торгівлі пальним. З цієї дати роздрібна і оптова торгівля пальним, зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
У разі торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Закон № 2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів № 481/95-ВР, № 222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року, крім зокрема норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 1 липня 2019 року.
Листом Державної фіскальної служби від 30.05.2019 №17014/7/99-99-12-01-01-17 на виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб'єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12.06.2019. При цьому Головні управління ДФС у областях та м.Києві мають видавати зазначені ліцензії суб'єктам господарювання, починаючи з 01.07.2019.
Виходячи із норм Закону № 481/95-ВР та листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 №17014/7/99-99-12-01-01-17, суд зауважує, що відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу.
При цьому, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 27.07.2021 у справі №260/1729/19, надаючи оцінку відповідним правовідносинам, звертала увагу на нечіткість врегульованих відносин, оскільки початок видачі ліцензії органом ліцензування та відповідальність за провадження роздрібної (оптової) торгівлі пальним без ліцензії припадають на один день, що є штучно створеною перешкодою в господарюванні для добросовісних платників.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Суд зауважує, що фактично отримати ліцензію для здійснення роздрібної або оптової торгівлі пальним можливо було не раніше 1 липня 2019 року, що є днем набранням чинності норм Закону № 2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.
Так, до матеріалів позовної заяви долучено ліцензію Головного управління ДФС у м.Києві щодо суб'єкта господарювання ТОВ "Оптіма Енерджі" на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 26580314201900287; дата реєстрації: 14.08.2019; термін дії: з 14.08.2019 по 14.08.2024 (а.с. 57-58).
За змістом статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Однак, зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (КМУ, ДФС) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшення суб'єкту господарювання строку для реалізації права на отримання ліцензії до набранні чинності норм Закону № 2628-УІІІ щодо ліцензування, призвело б до необхідності зупинення діяльності суб'єкта господарювання.
Зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу «належного урядування», які призвели до перешкод господарюванні для добросовісних платників податків.
Ураховуючи наведене, затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю нормативно визначеного порядку отримання таких ліценцій станом не день набрання чинності Законом № 2628-VІІІ - 1 липня 2019 року.
Суд вважає, що втручання держави у майнові права позивача є непропорційним, оскільки на момент порушення держава не забезпечила необхідного правового регулювання та умов для законної господарської діяльності. Відповідний перехідний період було запроваджено пізніше, без зворотної дії в часі, що унеможливлює визнання притягнення до відповідальності законним та пропорційним.
Ці обставини спростовують правомірність притягнення позивача до відповідальності за відсутність ліцензії станом на 1 липня 2019 року, оскільки це був перший день, коли законодавство лише надало можливість її отримати.
Суд врахував, що у постановах Верховного Суду від від 22 грудня 2020 року у справі №400/4113/19, від 26 грудня 2020 року у справі №520/13020/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/1395/20, від 08 липня 2021 року у справі №580/1212/20,від 28 січня 2021 року у справі №120/4046/19-а, від 09 березня 2021 року у справі №520/13143/19, від 25 травня 2021 року у справі №340/921/20, від 27 липня 2021 року у справі №260/1729/19, зазначено про встановлення контролюючим органом в актах фактичних перевірках фактів реалізації пального без наявності відповідної ліцензії, в періоді з 01 липня 2019 року по 13 липня 2019 року та застосовано до позивача згідно ст. 17 Закону № 481/95-ВР штрафі у розмірі 250 000 грн.
Суд констатує, що спори у зазначених постановах Верховного Суду є аналогічними до справи, що розглядається за обставинами та правовідносинами. Предметом розгляду є факт застосування до ТОВ «Оптіма Енерджі» штрафу у 250 000 грн згідно зі ст. 17 Закону № 481/95-ВР за реалізацію пального без ліцензії 01.07.2019.
Водночас слід врахувати, що акт перевірки зафіксував продаж палива ТОВ «Оптіма Енерджі» 01.07.2019 без відповідної ліцензії. Ці події відбулися за відсутності ліцензійних умов та фізичної можливості отримання дозволу, тоді як Закон №481/95-ВР надає органу ліцензування до 20 днів на розгляд заяви. Це свідчить про створення перешкод у господарській діяльності для сумлінних платників податків та неправомірне накладення фінансових санкцій згідно зі ст. 17 Закону № 481/95-ВР.
Матеріали справи підтверджують, що ТОВ «Оптіма Енерджі», діючи як добросовісний суб'єкт господарювання, звернулося за отриманням ліцензії після того, як набрав чинності Закон № 2628-VIII. Факт підтверджується наявністю у позивача ліцензії №26580314201900287 на торгівлю пальним за адресою м.Київ, проспект Лобановського, буд.10.
Ураховуючи зазначене, при оцінці правомірності штрафних санкцій за торгівлю пальним без ліцензії з 1 липня 2019 року суд враховує відсутність об'єктивної можливості її отримання. Відповідні нормативно-правові акти набрали чинності саме в цей день, тоді як Закон № 481/95-ВР встановлює 20-денний термін для розгляду заяв. Неможливість отримання ліцензії на вказану дату звільняє платника від відповідальності та свідчить про порушення органами влади принципу «належного урядування» і створення перешкод для сумлінного бізнесу.
Суд зауважує, що затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліцензій станом на день набрання чинності Законом № 2628-VIII.
Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, суд бере до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.
З урахуванням викладеного, суд висновує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 №0004774001 є необґрунтованим та неправомірним, а відтак підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004774001 від 29.08.2019 року, а тому позов підлягає задоволенню у визначений позивачем спосіб.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 29.08.2019 року №0004774001.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Енерджі" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3750 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма Енерджі" (вул.Гаврилишина Богдана, 7, офіс 714, м. Київ, 02137 ЄДРПОУ 41550041);
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул.Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 ЄДРПОУ 44116011).
Суддя Т.М. Брезіна