про повернення позовної заяви
03 квітня 2026 року Справа № 580/3206/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:
-визнати умисною протиправною бездіяльністю щодо незаконної відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в проведенні виплати суми заборгованої пенсії позивачу ОСОБА_1 за період з 2019 по 01.12.2022, відповідно до вимог ст. ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та вищенаведених нормативно-правових актів України та норм міжнародного права, визнаних Верховною Радою України, на підставі довідки Сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 05.01.2022 р. № 33/44/1-Д-2037/08-1637, що є доказом не виконання рішення Черкаського окружного суду від 08.11.2022 у справі № 580/4383/22, яке набрало законної сили 09.12.2022;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату в 2026 р. заборгованої пенсії позивачу ОСОБА_1 пенсії з 01.10.2019 по 01.12.2022 в сумі, яка становить 830060,30грн. з урахуванням індексу інфляції на час фактичного проведення цієї виплати;
-стягнути відповідно до вимог статей 13, 43, 51, 55, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області недоотриману з вини відповідача пенсійну суму в розмірі 363326,50гривень, з урахуванням індексу інфляції за 2019-2026 роки ця сума становить - 830060,3 гривень.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 172 КАС України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з ч. 4 ст. 172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно приписів Цивільного кодексу України, останній визначає майнову та моральну шкоду (ст. 22, 23 ЦК України).
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов'язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України “Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Також, при розгляді даної категорії спорів слід керуватись нормами Цивільного кодексу України, зокрема, ст. ст. 509, 524, 533, 549-552 611, 625.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов'язання; - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, дія ч. 2 ст. 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Таким чином, стягнення індексу інфляції, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства в наслідок юрисдикційної належності розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.
Тобто, цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, а відтак, оскільки вимоги про стягнення індексу інфляції є спором цивільної юрисдикції, а тому вбачається що позивач при зверненні до суду з даним позовом порушив правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
За таких обставин адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.
Також суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 5, 8, 94, 133, 159, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України.
СуддяПетро ПАЛАМАР