02 квітня 2026 року Справа № 580/2331/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/2331/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області (вул. Гоголя 316, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, код ЄДРПОУ 26261092) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
11.03.2026 вх.№12547/26 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2026 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-IX у сумі 3328 грн;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2026 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-IX у сумі 3328 грн.
16.03.2026 згідно із ухвалою суду позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем за чинної норми ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» щодо 2102 грн; доказів на підтвердження нарахування діючим суддям (застрахованим особам) Уманського міськрайонного суду Черкаської області суддівської винагороди у 2026 році із величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3328 грн з відповідним нарахуванням ЄСВ; обгрунтування обраного способу захисту щодо протиправних дій з огляду на п.3 ч.1 ст.5 КАС України; письмової позиції щодо участі Уманського міськрайонного суду Черкаської області з наданням інформації про оплату праці діючих суддів.
Позивач надав до суду заяву на виконання ухвали суду за вх.№15099/26, де зазначив, що у позовній заяві зазначено обставини, передбачені п.п. 4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України з посиланням на відповідні докази, що вважав за необхідне подати Позивач, а також додано усі докази, на які Позивач посилався у позовній заяві, чим дотримано вимоги ч.4 ст.161 КАС України, тому просив відкрити провадження у справі, а також вирішити питання про подання суддею заяви про самовідвід, обгрунтовуючи необ'єктивною оцінкою доказів Позивача на стадії відкриття провадження, проте не обгрунтував зміст і характер порушеного права і не покликається на норму права щодо самовідводу.
ВС 31.01.2019 №753/21967/15-ц зазначає, що принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів під час виконання своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, встановлену законом (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text).
Суд бере до уваги, що одним із видів маніпуляцій, що можуть застосовувати учасники процесу, є звернення до особистості судді, а не до норми права. Такі маніпуляції учасники можуть застосовувати свідомо, з метою викликати у судді певну емоцію, аби схилити на свою користь (наприклад, з метою спричинити оцінку ситуації крізь призму власних емоцій, а не тлумачення приписів права). Такі методи впливу можуть застосовуватись й несвідомо, коли учасники процесу не у повній мірі розуміють, на яких принципах базується ухвалення рішення судом, помилково вважаючи, що суддя може приймати рішення крізь призму власних емоцій і суб'єктивних переконань, а не згідно із принципом верховенства права.
Суб'єктивний критерій у самовідводі судді як презумпція особистої чесності є оцінкою суддею власної неупередженості, що грунтується на внутрішньому переконанні щодо безстороннього розгляду справи, коли суддя має сумнів у своїй об'єктивності, навіть якщо зовнішні обставини не свідчать про пряму заінтересованість.
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Загальновідомо, що суспільство також зацікавлене в очевидно об'єктивному здійсненні правосуддя (https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/komentari-bangalorski-9818bfbb11.pdf). Верховний Суд у справі № 930/771/23 зазначав: навіть припущення про факти, що ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення, оскільки йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладений на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Тобто визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Починаючи з 2021 року в законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлюється на 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Такого висновку дійшла Велика Палата ВС за позовом судді у відставці щодо проведення неповного розрахунку під час звільнення судді у відставку.
Перший сенат Конституційного Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою ОСОБА_2 (https://ccu.gov.ua/sites/default/files/18_3902025.pdf). Суддя-доповідач у справі Оксана Грищук: заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п'ятий статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ з 1 січня 2024 року у сумі 2 102 гривні. Перший сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання (https://ccu.gov.ua/novyna/pershyy-senat-rozglyadaye-spravu-za-konstytuciynoyu-skargoyu-sydorenka-dv).
Верховний Суд розглянув справу № 520/32171/24, у якій позивач, суддя у відставці, просила визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання та зобов'язати управління здійснити перерахунок із врахуванням суддівської винагороди 340 650 грн. Позивачка вимагала додатково близько 2 000 грн за кожен місяць із 27 квітня по листопад 2024 року. Верховний суд зазначив, що довічне грошове утримання суддів у відставці може перераховуватися лише у разі фактичної зміни розміру суддівської винагороди діючих суддів, що має пряме підтвердження у нормах Держбюджету. У 2024 році підвищення таких виплат не відбулося, а базовою величиною прожиткового мінімуму для розрахунку суддівської винагороди залишалася 2102 грн, що не змінювалась. Суд наголосив, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни розміру грошового утримання або складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Такий перерахунок є похідним від законодавчо визначених умов оплати праці діючих суддів і має здійснюватися лише у разі нормативного перегляду елементів суддівської винагороди.
Касаційний адміністративний суд передав на розгляд Великої палати ВС справу №520/26972/24, ключовим питанням в якій є правомірність нарахування і виплати позивачці у спірний період суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, виходячи з установленого законами України про Державний бюджет України на 2021, 2022, 2023, 2024 роки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтувати адміністративний акт, якщо той може негативно вплинути на особу. Письмовий адміністративний акт складається зі вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. Коли йдеться про сприяючі (позитивні) акти, то мотивування викладати не потрібно. І навпаки, для обтяжуючих (негативних) актів мотивування обов'язкове (https://api.par.in.ua/uploads/progress_report/file_uk/30/2022.pdf). Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Відповідно до ч.1 ст.29 Закону № 2073 адміністративний орган за клопотанням учасника адміністративного провадження або з власної ініціативи, а також у випадках, передбачених законом, залучає до участі в адміністративному провадженні особу, яка сприяє розгляду справи та участь якої необхідна для розгляду справи.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Згідно із ч.5 ст.94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Надати Позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково три дні з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено обраним відповідачем; доведення втручання у яке право допущено відповідачем щодо протиправних дій з покликанням на висновки ВС згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру», що не застосовані.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.
Копію ухвали направити Позивачеві.
Ухвала складена, підписана 02.04.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА