Справа № 560/20325/25
іменем України
03 квітня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати мені ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 06.03.1985 по 14.03.2014 на посаді секретаря Жердянської сільської ради.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 05.11.2025 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку зазначеного у довідці Чемеровецької селищної ради "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, вислуга, ранг, надбавка за вислугу років)" №11 від 04.11.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є пенсіонером і отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
05.11.2025 позивач звернувся із заявою та додатками до неї до ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо проведення перерахунку та переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідки про заробітну плату №11 від 04.11.2025.
Однак, ГУ ПФ України у Київській області відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії, так як відсутні підстави для такого перерахування, що підтверджується рішенням від 12.11.2025 року № 968170105174.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало відзив на позов, в якому зазначило, що ОСОБА_1 14.12.2009 вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Також зазначило, що провести перерахунок відповідно до Закону №889 згідно довідки про складові заробітної плати №11 від 04.11.2025 видану Чемеровецькою селищною радою Кам'янець - Подільського району Хмельницької області не має законних підстав, оскільки статтею 37 Закону №889 не передбачено можливість здійснення перерахунків вже призначених пенсій державним службовцям. Просить відмовити у задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не скористалося правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 01.12.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
З 14.12.2009 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", обчислену відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року.
З 01.03.2023 року позивача було переведено на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач 05.11.2025 звернувся із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015. До заяви додано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №11 від 04.11.2025 видану Чемеровецькою селищною радою Кам'янець - Подільського району Хмельницької області.
За принципом екстериторіальності, за результатами розгляду заяви, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №968170105174 від 12 листопада 2025 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії по віку відповідно до Закону № 889-VIII від 10.12.2015 від нової довідки про заробітну плату, в зв'язку з відсутністю правових підстав.
В рішенні зазначено, що Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям не передбачено. ОСОБА_1 14.12.2009 вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Згідно з Законом "Про державну службу" №889-VIII перерахунок пенсії державним службовцям не передбачено.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спірним питанням в межах розгляду цієї справи, є наявність чи відсутність у позивача права на перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" за умови, що позивач отримував з 2009 року по 2023 рік пенсію відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч.7 ст.21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-ХІІ).
Водночас з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (далі - Закон №889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Так, згідно з ч.1 ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Порядок №283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25 березня 2016 року постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до статті 14 Закону №2493-IIІ в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
З матеріалів справи суд встановив, що 05.11.2025 позивач звернувся із заявою щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону "Про державну службу" з урахуванням довідки про заробітну плату від 04.11.2025 №11, виданої Чемеровецькою селищною радою Кам'янець - Подільського району Хмельницької області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 та в рішенні №968170105174 від 12.11.2025 повідомлено про те, що Законом України "Про державну службу" №889-VII від 10 грудня 2015 можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям не передбачено. В ході аналізу електронної пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 вже отримувала пенсію за віком згідно Закону України "Про місцеве самоврядування", тому прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" із врахуванням наданої довідки про складові заробітної плати державного службовця. Згідно із Законом №889-VIII перерахунок пенсії державним службовцям не передбачено.
Надаючи правову оцінку вказаному рішенню, суд зважає на таке.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перехід з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання відповідної заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться у пенсійній справі.
Зазначена норма не містить жодних обмежень щодо можливості переходу залежно від того, який вид пенсії особа отримувала раніше, у тому числі пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Отже, сам факт отримання пенсії посадової особи місцевого самоврядування не виключає можливості переходу на інший вид пенсії, зокрема - пенсію державного службовця.
Так, ані Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", ані Закон України "Про державну службу" не містять норм, які б: забороняли перехід з пенсії органів місцевого самоврядування на пенсію державного службовця; ставили право на таку пенсію у залежність від попереднього виду пенсії. Таким чином, право на пенсію державного службовця визначається не історією отримання пенсії, а виключно виконанням умов, установлених законом.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок, переведення) пенсії подається: особисто пенсіонером або його законним представником, або в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Заява подається разом із документами, що підтверджують право особи на інший вид пенсії.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду України зобов'язаний: прийняти та зареєструвати заяву; перевірити наявність права особи на інший вид пенсії; дослідити матеріали пенсійної справи та подані документи; у разі необхідності витребувати додаткові документи.
Рішення за результатами розгляду заяви приймається не пізніше 10 днів з дня її надходження або з дня подання всіх необхідних документів.
За наслідками розгляду заяви орган Пенсійного фонду України приймає одне з таких рішень: Рішення про перехід на інший вид пенсії, яким: припиняється виплата попереднього виду пенсії; визначається новий вид пенсії; здійснюється її обчислення відповідно до норм закону. Рішення про відмову в переході на інший вид пенсії, яке має бути: оформлене у письмовій формі; мотивоване із зазначенням конкретних підстав відмови.
З огляду на вказане, суд зауважує, що подання особою заяви про перехід на пенсію відповідно до Закону "Про державну службу" покладає на орган Пенсійного фонду обов'язок: розглянути заяву саме як заяву про перехід на інший вид пенсії; перевірити наявність стажу державної служби; надати оцінку питанню збереження права на таку пенсію; ухвалити мотивоване рішення.
Натомість в рішенні Головного управління пенсійного фонду України у Київській області зазначено про те, що перерахунок раніше призначеної пенсії державним службовцям не здійснюється.
Таким чином відповідач у своєму рішенні не вирішив питання, яке порушувалась позивачем у заяві про перехід на пенсію відповідно до закону про державну службу, а саме: не дослідив його право на перехід на цей вид пенсії. Однак, зазначив про неможливість проведення перерахунку відповідно до довідки про складові заробітної плати.
Отже, формальна відмова з посиланням лише на те, що особа вже отримувала пенсію відповідно до Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування" суперечить статті 45 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та є неправомірною.
Суд зазначає, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу" є різними видами пенсійного забезпечення, які мають відмінне нормативне регулювання, різні підстави виникнення права та різний порядок визначення розміру пенсії. Незважаючи на те, що до внесення змін у законодавство пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснювалося за правилами, встановленими для державних службовців, такі норми не ототожнюють відповідні види пенсій, а лише визначали порядок їх призначення. З огляду на викладене, пенсія, призначена відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", не є пенсією державного службовця, призначеною за Законом України "Про державну службу", а тому прирівнювання таких пенсій без прямої норми закону є неприпустимим.
Ненадання оцінки доводам заявника та правовим підставам для переходу на інший вид пенсії свідчить про неналежний розгляд заяви, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №968170105174 від 12 листопада 2025 року про результати розгляду заяви ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що в даному випадку визнання судом протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" жодним чином не вплине на захист прав позивача, оскільки суд визнав рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №968170105174 від 12 листопада 2025 року протиправним та скасував відповідне рішення, що є належним способом захисту, оскільки рішення є результатом дії, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в межах спірних правовідносин адміністративним судом не досліджується право позивача на призначення пенсії, а перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії.
Таким чином, оскільки відповідачем не надавалась оцінка щодо наявності чи відсутності у позивача права на перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення (перерахунок) пенсії від 05.11.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 06.03.1985 по 14.03.2014, суд враховує що рішення від 12.11.2025 не містить інформації щодо розгляду пенсійним органом питання щодо зарахування (не зарахування) вказаного періоду. Тому заявлені вимоги суд вважає передчасними.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, предметом позову була одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20.
Враховуючи наведене, відповідно до вимог статті 139 КАС України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №968170105174 від 12 листопада 2025 року про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 05.11.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 квітня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Фастівський р-н, Київська обл.,08500 , код ЄДРПОУ - 22933548)
Головуючий суддя В.В. Матущак