про залишення позовної заяви без руху
01 квітня 2026 року м. Київ № 320/2640/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Миронівської міської ради Київської області до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Миронівська міська рада Київської області (код: 04054984, адреса: 08801, Київська обл., м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 48) з позовом до Північного офісу Держаудитслужби України (код: 40479560, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18) в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-18-006592-b, яка була проведена Миронівською міською радою на закупівлю "Нове будівництво каналізаційних очисних споруд село Центральне, Миронівського району, Київської області (ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)".
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо оскарження висновків органів державного фінансового контролю у сфері публічних закупівель.
Так, згідно з ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Як зазначає позивач, 18.11.2021 на веб-порталі «Prоzorro» було оголошено процедуру закупівлі № UA-2021-11-18-006592-b «Нове будівництво каналізаційних очисних споруд село Центральне, Миронівського району, Київської області (ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)», замовник - Миронівська міська рада (надалі також Позивач).
За результатами розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом № 178-2021 уповноваженої особи Миронівської міської ради від 13.12.2021 переможцем. процедури закупівлі було обрано ТОВ «Комфорт-Еко».
13.12.2021 о 16:57 на веб-порталі уповноваженого органу було опубліковано повідомлення про намір укласти договір.
24.12.2021 на веб-порталі уповноваженого органу було опубліковано повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі Північним офісом Держаудитслужби згідно з наказом від 24.12.2021 № 732. Підстава: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
25.12.2022 за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі Північним офісом Держаудитслужби було опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.
01.02.2022 позивачем було опубліковано свої, заперечення до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
Отже, Миронівська міська рада могла оскаржити висновок в судовому порядку до 08.02.2022 (включно).
08.02.2022, Миронівською міською радою, у строки встановлені ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» було подано позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу процедури закупівлі.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі № 320/2124/22, позовну заяву Миронівської міської ряди Київської областям до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку - повернуто позивачеві.
Зазначену ухвалу суду позивачем було отримано 15.02.2022 засобами електронного зв'язку в електронній формі з використанням удосконаленого електронного підпису.
Повторно позовну заяву до суду позивачем надано 21.02.2022 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду.
До позовної заяви позивачем долучена заява про поновлення строків звернення до суду.
Як на поважність пропуску строку на звернення до суду представник позивача зазначає винесення ухвали Київським окружним адміністративним судом від 14.02.2022 у справі № 320/2124/22, якою позовну заяву Миронівської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування висновку повернуто позивачу у зв'язку з відсутністю повноважень на звернення до суду.
Відповідні обґрунтування представника позивача про поважність причин пропуску строку на звернення до суду, судом сприймаються критично з огляду на наступне.
Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин (постанова ВС від 12.09.2019 №826/3318/17).
Сучасна судова практика сформувала такі критерії «поважності» причин пропуску строку на звернення до суду: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17).
Також, суд має враховувати наступні підходи ЄСПЛ до поновлення строків: 1) поновлення пропущеного строку є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, 6) враховувати можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Отже, поновлення строку - це виняток з загального правила, тому потребує докладного обґрунтування.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова ВП ВС від 20.11.2019, № 9901/405/1).
Крім цього, як зазначав суд вище, одним з критеріїв поважності причин пропуску строку на звернення до суду є обставини, які виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Проте, в даному випадку позивач уже звертався до суду з позовом про той самий предмет раніше, однак позов був повернутий у зв'язку з відсутністю повноважень. Такі причини носять суб'єктивний характер, а не об'єктивний. Позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав і скористався своїм правом на судовий захист (постанова суду касаційної інстанції від 14.05.2019 №803/613/15-а).
За наведених обставин судом вбачається, що позивач не обґрунтував поважність пропуску строку звернення до суду в такій мірі щоб вирішити питання про відкриття провадження.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права та підкріпити обґрунтування відповідними доказами.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Миронівської міської ради Київської області до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.