03 квітня 2026 рокуСправа № 280/2136/23 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок з 16.03.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 16.03.2023 перерахувати розмір, поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 набрало законної сили 26 грудня 2023 року.
05 березня 2024 року представнику позивача видано виконавчий лист.
Від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23.
Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року в адміністративній справі №280/2136/23 - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Адміністративна справа № 280/2136/23 надійшла на адресу Запорізького окружного адміністративного суду 30 грудня 2025 року.
Ухвалою від 09 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 - задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду, та з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву вх. №3515, відповідно до якої просить прийняти звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 з підтверджуючими документами.
У звіті Головне управлінням Пенсійного фонду України в/ Запорізькій області покликається на те, що на виконання рішення суду від 16.03.2023 у справі №280/2136/23 Головним управлінням перераховано з 16.03.2023 розмір та поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 , про що свідчить розпорядження про перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії ОСОБА_1 був здійснений відповідно до статтей 27, 28 Закону №1058. У відповідності до ч.1 ст.27 Закону №1058 розмір пенсії за віком обчислюється за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Зазначено, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутня інформація стосовно її заробітної плати взагалі, тобто, не можливо визначити середньомісячний заробіток, тому він складає «0 грн», про що свідчить розпорядження про перерахунок пенсії та розрахунки заробітку для обчислення пенсії, де графа із сумою середньомісячного заробітку не заповнена у зв'язку з відсутністю даних. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 01 місяць, тому розмір її пенсії обчислений з урахуванням ч.3 ст.28 Закону №1058 та з 16.03.2023 становить 1373,00грн, де: 0,00 грн - розмір пенсії за віком (ст.27) (0,00 середньомісячний заробіток) х 0,26083 (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності); 1262,43грн - доплата до пенсії при неповному стажі (ч.3 ст.28); 1373,00 грн - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1373,00грн). Щодо застосування приписів ч.2 ст.42 Закону №1058 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 для забезпечення індексації пенсії зазначено, що оскільки середньомісячний заробіток складає 0, то в результаті застосування збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за фундаментальним правилом математики теж буде становити 0. Виплату суму боргу в розмірі 39152,65грн по липень 2025 року включно Головним управлінням було здійснено у липні 2025 року на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», про що свідчить витяг з відомості Список №2 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки за період з 22.07.2025 по 22.07.2025. Головним управлінням здійснюється щомісячна виплата поточної пенсії ОСОБА_1 в подальшому. Вважає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2023 у справі №280/2136/23 виконано Головним управлінням відповідно до покладених зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
До суду надішли заперечення на звіт, в яких представник позивача просить:
відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області в прийнятті звіту від 20.01.2026 року про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23;
накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штраф за не виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23.
У поданих запереченнях на звіт представник позивача, зокрема, зазначила, що відповідач повинен був поновити виплату пенсії позивачу у розмірі не менше прожиткового мінімуму. Управлінням не враховано надбавки як особі, що досягла 70 років. Управління продовжує визначати ОСОБА_1 як особу, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії що є доказом відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсії у відповідності вимог Закону.
Ухвалою від 12 лютого 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили.
В ухвалі від 12 лютого 2026 року зазначено наступне: «… З наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області документів вбачається часткове виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду по справі №280/2136/23 Головним управлінням перераховано з 16.03.2023 розмір та поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 , розмір пенсії з 16.03.2023 становить 1373,00грн.
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надано доказів перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до приписів ч.1 ст.28, ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зауважує, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду по справі №280/2136/23, оскільки з матеріалів справи вбачається, що останній здійснено у виді "макетної обробки", а графі особливості зазначено "Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. - з 01.07.2018 по довічно; призначення за рішенням суду", що свідчить про не врахування при такому перерахунку усіх підвищень та перерахунків пенсії згідно з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.05.2003 № 1058-ІV.
Рішення суду по справі №280/2136/23 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 та щодо того, що пенсія не підлягає масовим перерахункам.
За таких підстав, при поновленні ОСОБА_1 пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.», що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальшого підвищення її розміру відповідно до Закону № 1058-ІV.
Виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.05.2003 № 1058-ІV, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов'язком відповідача.
Відповідач у звіті не надав доказів, які б підтверджували належне виконання рішення суду, та підтверджували, що перерахунок та подальша виплата здійснюються відповідно до вимог законодавства без формального підходу.
Таким чином, суд наголошує відповідачу що для належного виконання рішення суду по справі №280/2136/23 необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача згідно з вимогами Закону №1058-ІV, починаючи з 16.03.2023. …».
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до суду надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому зазначено, що на виконання судового рішення у справі №280/2136/23 Головним управлінням перераховано з 16.03.2023 розмір та поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 , про що свідчить розпорядження про перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено відповідно до вимог ст.27, 28 Закону №1058. Звертає увагу, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутня інформація стосовно її заробітної плати взагалі, тобто неможливо визначити середньомісячний заробіток, тому він складає «0 грн», про що свідчать розпорядження про перерахунок пенсії та розрахунки заробітку для обчислення пенсії, де графа із сумою середньомісячного заробітку не заповнена у зв'язку з відсутністю даних. На час опрацювання Головним управлінням рішення суду у справі №280/2136/23 перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснювався на підставі її електронної пенсійної справи, де дані про заробітну плату відсутні. Призначення пенсії ОСОБА_1 відбулось на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19.01.2018 по справі №335/15642/17, яке набрало законної сили 20.02.2018, без надання інформації щодо заробітної плати. Звертає увагу, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 01 місяць, тому розмір її пенсії був обчислений з урахуванням ч.3 ст.28 Закону України №1058 та з 16.03.2023 становив 1373,00грн, де: 0,00 грн - розмір пенсії за віком (ст.27) (0,00 середньомісячний заробіток) х 0,26083 (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності); 1262,43 грн - доплата до пенсії при неповному стажі (ч.3 ст.28); 1373,00грн - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1373,00грн).
Щодо застосування приписів ч.2 ст.42 Закону №1058 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 для забезпечення індексації пенсії зазначено, що оскільки середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складає «0», то в результаті застосування збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії теж буде становити «0».
Також зазначено, що сума боргу, нарахована на виконання рішення суду за період з 16.03.2023 по 31.07.2023 склала 39152,65грн. Виплату суми боргу в розмірі 381542,65грн по липень місяць 2025 року включно Головним управлінням було здійснено в липні 2025 року на банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».
Крім того вказує, що Головним управлінням з урахуванням вимог ухвали суду від 12.02.2026 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з вимогами Закону №1058, починаючи з 16.03.2023. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до ч.3 ст.28 Закону №1058, за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Крім того, Головним управлінням при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії, починаючи 2023 року було проіндексовано середній заробіток за три календарні роки (2014-2016 роки) на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати 1,96712 (1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197) та склав 7405,03грн.
Проте, так як середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складає «0», то в результаті застосування збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії її середньомісячний заробіток теж буде становити «0».
Враховуючи наведене, розмір пенсії ОСОБА_1 після проведеного перерахунку, з урахуванням вимог Закону №1058, починаючи з 16.03.2023 склав 2093,00грн, про що свідчить рішення/протокол №923040815802 від 06.03.2026.
В результаті проведеного перерахунку за період з 16.03.2023 по 31.03.2026 Головним управлінням нараховано суму боргу в розмірі 26291,61грн, про що свідчить протокол індивідуального перерахунку пенсії, виплата якого разом з поточним розміром пенсії буде здійснена на банківський рахунок ОСОБА_1 у наступному виплатному періоді.
Просить прийняти звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23.
До суду надішли заперечення на звіт, в яких представник позивача просить:
відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області в прийнятті звіту від 10.03.2026 року про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23;
накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штраф за не виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23.
У поданих запереченнях на звіт представник позивача, зокрема, зазначила, що у звіті управлінням зазначено, що розмір пенсії ОСОБА_1 після проведеного перерахунку, з урахуванням вимог Закону №1058-ІV, починаючи з 16.03.2023 склав 2093,00 грн, про що свідчить рішення/протокол № 923040815802 (дата розрахунку 06.03.2026), копія якого додається. У 2023 році прожитковий мінімум для непрацездатних осіб в Україні становив 2093 грн. З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (включаючи пенсіонерів), в Україні встановлено на рівні 2361 грн на місяць. З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (пенсіонерів), в Україні встановлено на рівні 2 595 грн на місяць. Луганський окружний адміністративний суд в рішенні від 22 січня 2024 року по справі №360/1371/23 з аналогічних правовідносин зазначив наступне. 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII). Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону № 1058, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Статтею 43 Закону № 1058 визначено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. Аналізуючи положення частини четвертої статті 28 Закону № 1058 та частини другої статі 48 Закону України № 1058 суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а для перерахунку пенсії, призначеної до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, яка визначається із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. За даних спірних правовідносин суд враховує практику Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 30 січня 2019 року у справі №442/456/17 (провадження № 11-860апп18) Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи відступ від позиції Верховного Суду України, вказала на те, що цей Суд при ухваленні постанови від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15-а віддав перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України, водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, а звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. У постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 492/446/15-а (провадження № 11 611апп18) Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи необхідність відступу від позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року у справі № 21-241а13, також врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження №11-555заі18), із посиланням на положення ст. ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, відповідач повинен був поновити виплату пенсії позивачу у розмірі не менше прожиткового мінімуму.
Також представник позивача зазначила, що не потребує надмірного інтелектуального навантаження розуміння того, що постанови КМУ прийняті відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є складовою поняття «перерахунок розміру пенсії». Управлінням не враховано надбавки як особі, що досягла 70 років. Управління виключило з довідки з розділу особливості речення про визначення ОСОБА_1 як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, проте по факту перерахунок розміру не здійснюється. Розмір пенсії не може бути менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд, дослідивши звіт про виконання судового рішення, зазначає наступне.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядува/ння, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказаною нормою законодавець встановив обов'язок учасників справи щодо обов'язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов'язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини»).
Обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб'єкта, який має виконати таке рішення.
Питання, пов'язані із розглядом звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення врегульовані статтею 382-2 КАС України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 16.03.2023 перерахувати розмір, поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано звіт про виконання рішення суду, строк подання якого не було пропущено.
Суд, дослідивши поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення та додані до нього документи, а також заперечення представника позивача, зазначає наступне.
Приписами частини третьої статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
З наданого відповідачем розрахунку пенсії вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача середньомісячний заробіток визначено на рівні 0, у зв'язку з чим розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України №1058-IV, також становить 0.
Разом із тим загальний розмір пенсійної виплати сформовано за рахунок доплат, зокрема доплати до пенсії при неповному страховому стажі (частина 3 статті 28 Закону №1058-IV) та доплати до мінімального розміру пенсії.
Таким чином, із наданих документів убачається, що відповідач фактично не здійснив обчислення пенсії позивача відповідно до вимог Закону №1058-IV, а визначив її розмір шляхом застосування механізму доведення до мінімальних державних гарантій.
Посилання відповідача на відсутність в матеріалах пенсійної справи даних про заробітну плату позивача саме по собі не є достатнім для визначення відповідного показника на рівні 0.
Із поданого звіту та доданих до нього документів не вбачається: вжиття відповідачем заходів, спрямованих на встановлення даних про заробітну плату позивача; витребування додаткових документів або перевірки можливості їх отримання; належного правового обґрунтування неможливості встановлення таких даних.
Крім того, із розрахунку вбачається, що перерахунок пенсії здійснено у формі «макетної обробки», що також свідчить про формальний характер проведеного перерахунку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поданий відповідачем звіт не підтверджує належного виконання рішення суду, оскільки не підтверджує здійснення обчислення пенсії відповідно до вимог Закону №1058-IV, свідчить про формальний характер проведеного перерахунку, не містить доказів вжиття заходів щодо встановлення даних про заробітну плату позивача або належного обґрунтування неможливості їх встановлення.
За таких обставин суд доходить до висновку, що для належного виконання рішення суду відповідачу необхідно: здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог Закону №1058-IV із застосуванням передбаченого цим Законом порядку обчислення пенсії; вжити заходів, спрямованих на встановлення даних про заробітну плату позивача, які можуть бути враховані при обчисленні пенсії; або надати належне правове обґрунтування неможливості встановлення таких даних із зазначенням вжитих заходів та причин їх безрезультатності.
Також з матеріалів справи встановлено, що позивач досягла віку понад 75 років, у зв'язку з чим представником позивача заявлено доводи про необхідність нарахування відповідної компенсаційної виплати.
Оцінюючи зазначені доводи, суд зазначає, що за своєю правовою природою така виплата є додатковою державною соціальною гарантією. Разом із тим, нарахування такої виплати не є дискреційним повноваженням органу Пенсійного фонду України, а становить його обов'язок, за наявності передбачених законодавством умов.
Суд звертає увагу, що орган Пенсійного фонду України, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний діяти відповідно до принципу законності, визначеного статтею 19 Конституції України, а також принципу належного врядування, що передбачає активну поведінку органу в реалізації прав особи на пенсійне забезпечення.
Водночас із матеріалів справи та поданого звіту не вбачається, що відповідачем здійснено перевірку права позивача на зазначену компенсаційну виплату, прийнято відповідне рішення (про її встановлення або про відмову у встановленні), наведено будь-яке правове обґрунтування щодо її ненарахування.
Фактично відповідач обмежився формальним здійсненням перерахунку пенсії, не вирішивши питання щодо інших складових пенсійної виплати, на які позивач потенційно має право відповідно до законодавства.
За таких обставин суд вважає, що належне виконання обов'язків відповідача у сфері пенсійного забезпечення передбачає не лише механічне виконання окремих дій, а й повне та всебічне визначення обсягу прав особи в сфері пенсійного забезпечення.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідачу для належного виконання судового рішення необхідно встановити, чи відповідає позивач умовам призначення компенсаційної виплати особам, які досягли 75-річного віку, та в разі відповідності - здійснити її нарахування та виплату в установленому законодавством розмірі, в разі невідповідності - надати обґрунтоване рішення із посиланням на норми законодавства.
Таким чином, з наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області документів вбачається часткове виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23.
Враховуючи встановленні судом обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.
Стосовно клопотання представника позивача про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штраф за не виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі № 280/2136/23, суд зазначає, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Так, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинено дії, спрямовані на виконання рішення суду, зокрема здійснено перерахунок пенсії, який суд вважає неналежним, проведено нарахування та виплату пенсійних сум, подано звіт про виконання судового рішення. Наведене не свідчить про умисне невиконання судового рішення або повну бездіяльність відповідача.
За таких обставин підстави для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, наразі, відсутні.
Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №280/2136/23 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили, з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу в повному обсязі виготовлено та підписано 03.04.2026.
Суддя Ж.М. Чернова