03 квітня 2026 року Справа № 280/2935/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663), до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВИ" (вул. Шкільна, б.15, с. Барвінівка, Запорізького району, Запорізької області,70151, ЄДРПОУ 30870438), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВИ" (далі - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВИ» (вул. Шкільна, буд.15, с. Барвінівка, Новомиколаївського району, Запорізької області, 70151, код ЄДРПОУ 30870438) - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до повного погашення боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг у сумі 1 116 167,80 грн. Оскільки за відповідачем обліковується борг, який не сплачений протягом 240 днів з дня вручення вимоги, контролюючий орган має право звернутись до суду із позовними вимогами щодо встановлення обмеження у праві виїзду керівника за межі України до погашення податкового боргу. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи з особливостями, визначеними статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Копія ухвали доставлена відповідачу 1 в його електронний кабінет.
У відповідності до положень статті 268 КАС України судом вчинені всі можливі дії щодо повідомлення відповідачів за відомим суду номеру телефону, про що секретарем судового засідання складено телефонограму, яка міститься в матеріалах справи.
Також, копія позовної заяви направлена на електронну пошту відповідача 2.
Окрім того, судом 02 квітня 2026 року розміщені оголошення щодо повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідачі правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористались.
Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “БАРВИ» є Зацепін Володимир Григорович (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Матеріалами справи підтверджено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю “БАРВИ» обліковується податковий борг у загальному розмірі 1 116 167,80 грн., по єдиному податку із сільгосптоварів, орендної плати з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, що сплачують юридичні особи.
У зв'язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов'язань, контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме платнику податків засобом поштового зв'язку направлена податкова вимога форми “Ю» №0000264-1314-0801 від 23 січня 2024 року, яка отримана адресатом 27 січня 2024 року.
До банківських установ, де відкриті у відповідача 1 рахунки, направлені платіжні інструкції, які повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача 1.
У зв'язку з тим, що вжиті заходи не дали результату щодо погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду, з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», відповідно до якого, з 01 січня 2022 року набрали чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.
Згідно із підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючому органу надано право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, встановлено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:
інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-XII.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із пунктом 87.14 статті 87 ПК України, закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у разі несплати податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Так, Верховний Суд у постанові від 09 листопада 2023 року по справі № 160/5655/22 зазначає, що системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини 1 статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Як вже встановлено судом, за Товариством з обмеженою відповідальністю “БАРВИ» обліковується податковий борг у сумі 1 116 167,80 грн.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою узгоджених сум, відповідачу на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України, надіслано податкову вимогу форми “Ю» №0000264-1314-0801 від 23 січня 2024 року, яка отримана адресатом 27 січня 2024 року.
На виконання абзацу першого пункту 95.3, абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України, позивачем вживались заходи на погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача на підставі рішення керівника.
Так, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняте 15 січня 2025 року рішення № 35/4-0801 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків (ТОВ «БАРВИ» ЄДРПОУ 30870438) у банках, небанківських надавачів послуг /емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу у сумі 378 130,13 грн.
Окрім того, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняте 19 серпня 2025 року рішення № 569/4-0801 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків (ТОВ «БАРВИ» ЄДРПОУ 30870438) у банках, небанківських надавачів послуг /емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу у сумі 61 973,26 грн.
Також, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняте 09 грудня 2025 року рішення № 736/4-0801 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків (ТОВ «БАРВИ» ЄДРПОУ 30870438) у банках, небанківських надавачів послуг /емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу у сумі 576 151,7 грн.
Позивачем були вжиті дії по стягненню коштів з рахунків відповідача 1 шляхом направлення платіжних інструкцій від 16 березня 2026 року.
Однак, такі заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача 1.
Отже, на момент звернення контролюючого органу до суду, податковий борг відповідачем 1 не сплачено.
Докази вчинення будь-яких дій, спрямованих на погашення податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю “БАРВИ», в матеріалах справи відсутні.
З огляду на встановлений факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю “БАРВИ» податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника вказаної юридичної особи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд також враховує, що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до пункту 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов'язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 ПК України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підстави для розподілу судових витрат з урахуванням положень статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 289-2 КАС України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити повністю.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВИ» (вул. Шкільна, буд.15, с. Барвінівка, Новомиколаївського району, Запорізької області, 70151, код ЄДРПОУ 30870438) - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до повного погашення боргу.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Відповідно до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтями 287, 289-2 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов