Ухвала від 03.04.2026 по справі 260/1658/26

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

03 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1658/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача -2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2 684,00 грн, у 2024 році у розмірі 3 028,00 грн, у 2025 році у розмірі 3 028,00 грн.; 2) Визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Закарпатській області щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2 684,00 грн.; 3) Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані ним дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2023 та 2024 рік; 4) Визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо невиплати грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 у розмірі місячного грошового забезпечення у 2024 та 2025 роках; 5) Зобов'язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період проходження ним служби в Бюро економічної безпеки України грошове забезпечення: у 2023 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684 грн; у 2024 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028 грн; у 2025 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум; 6) Зобов'язати Територіальне управління у Закарпатській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період проходження ним служби в Територіальному управлінні у Закарпатській області грошове забезпечення у 2023 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684 грн, з урахуванням раніше виплачених сум; 7) Зобов'язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2023 та 2024 рік, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в БЕБ; 8) Зобов'язати Бюро економічної безпеки України виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 та 2025 роки.

Ухвалою судді від 17 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача -1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

01 квітня 2026 року до суду від відповідача -2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач, який обіймав посаду старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області, а згодом посаду керівника відділу Головного підрозділу детективів (на правах департаменту) БЕБ України є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», відтак з урахуванням вимог ст. 12 КАС України дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження. Крім того, представник відповідача просить під час розгляду вказаного клопотання врахувати значні суми можливого відшкодування з державного бюджету та взяти до уваги необхідність повного та детального дослідження обставин справи та те, що рішення суду у цій справі може набути практикоутворюючого значення для всіх працівників БЕБ.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначеної складної є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Бюро економічної безпеки України від 26 грудня 2025 року № 262-к/ДСК-ДП позивача звільнено з посади керівника відділу детективів Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки.

Таким чином, на день звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач не займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а позовні вимоги не стосуються питання проходження служби або поновлення на службі, а полягають у вирішенні спору щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за минулий період.

В той же час, сам по собі факт того, що спірні виплати стосуються періоду проходження позивачем служби не змінює характеру спірних правовідносин, які стосуються правильності нарахування грошового забезпечення, а не правового статусу позивача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

При цьому, суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені статтею 261 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 261 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 261 КАС України треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Щодо доводів представника відповідача -2 про значну суму можливого відшкодування з державного бюджету, то суд зауважує, що предметом спору є правомірність нарахування грошового забезпечення позивачу, а можливі бюджетні наслідки не є критерієм для обов'язкового розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Твердження відповідача про можливий вплив рішення у даній справі на права інших працівників БЕБ не змінює характер спірних правовідносин у даній справі та не є підставою для її розгляду у порядку загального позовного провадження.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача -2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача -2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяН.Д. Маєцька

Попередній документ
135410356
Наступний документ
135410359
Інформація про рішення:
№ рішення: 135410358
№ справи: 260/1658/26
Дата рішення: 03.04.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.03.2026)
Дата надходження: 13.03.2026
Предмет позову: визнання дій протиправними і зобов’язання вчинити певні дії