про повернення позовної заяви
02 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2139/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Адвокат Буташ Микола Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для її повернення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що її подано та підписано адвокатом Буташ Миколою Миколайовичем, як представником ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі по тексту Закон України № 5076-VI).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути зокрема ордер.
Частиною 2 ст.26 Закону України № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 ордер містить реквізити, зокрема, згідно підпункту 12.4 вказаного пункту ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, ордер має містити чітку назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, зокрема, конкретну назву суду.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 вказано, що на підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Отже, якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, то такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в справі № 911/2636/19 постанова від 17 серпня 2020 року.
Згідно ордеру про надання правничої допомоги серії АО №1226282, який поданий разом із позовом, адвокат Буташ Микола Миколайович діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №8 від 03.03.2026 у Закарпатському апеляційному суді.
Таким чином, згідно вказаного недоліку ордеру відсутнє найменування Закарпатського окружного адміністративного суду як органу, в якому представник має право надавати правову допомогу Семенчуку Павлу Анатолійовичу, а отже наданий ордер не може підтвердити повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний документ належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Буташ Миколи Миколайовича, на вчинення дій в інтересах ОСОБА_1 .
Інших документів на підтвердження повноважень адвоката Буташ Миколи Миколайовича щодо представництва інтересів ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Згідно з вимогами пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, адвокат Буташ Микола Миколайович, як представник ОСОБА_1 , не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень для здійснення представництва у Закарпатському окружному адміністративному суді. Тобто, адвокат не мав права на підпис даного позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя М.М. Луцович