про відмову у відводі судді
03 квітня 2026 року м. Житомир справа № 640/6348/22
категорія 104000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Ради адвокатів України, треті особи - Рада адвокатів міста Києва Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування розпорядження та рішення, зобов'язання утриматись від вчинення дій,
встановив:
Позивачем подано три заяви однакового змісту (вх. № 9974/26 від 12 лютого 2026 року, вх. № 10327/26 від 13 лютого 2026 року, вх. № 10390/26 від 13 лютого 2026 року) про відвід судді, мотивовані відмовою колегії суддів у складі головуючого судді Семенюка М. М., суддів: Майстренко Н. М., Шимоновича Р. М. відмовою у задоволенні заяви адвокатів Шутого С. М. та Криворучко Л. С. про їх вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки судове рішення у цій справі, як вказує позивач, безпосередньо впливає на їх права, свободи та законні інтереси як адвокатів України, які обліковуються в Раді адвокатів міста Києва.
Позивач вважає, що відмова колегії суддів у залученні адвокатів Шутого С. М. та Криворучко Л. С., права яких, як стверджує позивач, прямо зачіпаються оскаржуваними у цій справі рішеннями, без належного мотивування, що створює обґрунтоване враження упередженості складу суду. Тому з таких підстав просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів Житомирського окружного адміністративного суду Семенюка М. М., Майстренко Н. М., Шимоновича Р. М. від розгляду справи № 640/6348/22.
На підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 640/6348/22 02 квітня 2026 року передано судді Приходько О. Г. для вирішення питання про відвід колегії суддів Семенюка М. М., Майстренко Н. М., Шимоновича Р. М.
Згідно із частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вирішуючи заяви про відвід, суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Неупередженість передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Відтак для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Проаналізувавши доводи, які наведені ОСОБА_1 у заявах про відвід колегії суддів Семенюка М. М., Майстренко Н. М., Шимоновича Р. М., суд доходить переконання, що мотиви заяви про відвід зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями колегії суддів, яка розглядає справу.
Згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналіз тверджень і доводів заявника дає підстави для висновку, що заяви ОСОБА_1 не містять будь-яких об'єктивних доводів, як і доказів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості суддів Семенюка М. М., Майстренко Н. М., Шимоновича Р. М. у розумінні процесуального закону, натомість свідчить про незгоду з процесуальними рішеннями суддів, що в силу приписів частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені підстави для відводу колегії суддів Семенюка М. М., Майстренко Н. М., Шимоновича Р. М. є такими, які не ґрунтуються на положеннях процесуального закону (стаття 36 КАС України), тому заяви ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяв про відвід колегії суддів Житомирського окружного адміністративного суду Семенюка Миколи Миколайовича, Майстренко Наталії Миколаївни, Шимоновича Романа Миколайовича.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько