Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 квітня 2026 року Справа№200/1355/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
25.02.2026 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року № 32464/03-16/153 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв'язку із скасуванням рішення від 21.08.2025 року №32464/03-16/153 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій»:
припинити утримання із пенсії у зв'язку з втратою годувальника, що виплачується позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , КФОПП: НОМЕР_1 , як законному представнику малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
повернути (виплатити) позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , КФОПП: НОМЕР_1 , як законному представнику малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суми, фактично утримані з пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі рішення від 21.08.2025 року №32464/03-16/153, за період з дати першого утримання по дату припинення утримань.
Позов обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії в разі втрати годувальника на малолітню доньку - ОСОБА_2 , призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однак, відповідачем прийнято оскаржене рішення, на підставі якого проводиться утримання надміру виплачених сум пенсії в розмірі 20 % пенсії щомісячно до повного погашення переплати в загальній сумі 55 176,66 грн.
Підставою для прийняття зазначеного рішення стало призначення у серпні 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві пенсії в разі втрати годувальника іншим двом непрацездатним членам сім'ї загиблого ОСОБА_3 . Таким чином відповідач дійшов висновку про приховування позивачем як одержувачем пенсії зміни кількості утриманців померлого годувальника.
Вважали рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум пенсій протиправним та необґрунтованим, оскільки стягнення надміру виплачених сум пенсій передбачено лише у випадку, якщо така виплата відбулася з вини пенсіонера, проте вина позивача ОСОБА_1 відсутня, жодні протиправні дії чи зловживання щодо призначення пенсії нею не вчинялися, а зазначені особи не є членами сім'ї позивачів.
В обґрунтування своєї позиції посилалися на правові висновки, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду в справі № 756/6984/16-а від 16.06.2020 року, в справі № 260/4933/21 від 19.05.2023 року.
Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернулися до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2026 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Відповідач (через свого представника) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року № 32464/03-16/153 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» встановлено факт надмірної виплати пенсії ОСОБА_1 та визначено порядок її утримання.
Листом від 18.09.2025 року позивача ОСОБА_1 повідомлено, що у серпні 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначено пенсію в разі втрати годувальника іншим двом непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У зв'язку з цим загальна кількість непрацездатних членів сім'ї збільшилась до трьох, що вплинуло на розмір пенсії та зумовило виникнення переплати за пенсійною справою позивача.
Вважав, що, оскільки кількість непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, збільшилася до трьох, тому по пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 року по 31.08.2025 року утворилася переплата у розмірі 55 176,66 грн., яка підлягає поверненню.
Також проведено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважав, що доводи позивача ОСОБА_1 про відсутність її вини щодо призначення відповідачем пенсії у збільшеному розмірі є безпідставними, оскільки факт отримання надміру виплачених коштів підтверджений документально, а обов'язок їх повернення прямо передбачений законом.
Тому оскаржене рішення є законним та обґрунтованим.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як законний представник малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена на малолітню доньку - ОСОБА_2 за її загиблого батька ОСОБА_3 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 ); пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.2024 року у розмірі 70 процентів грошового забезпечення загиблого годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року № 32464/03-16/153 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» за справою № 0513022074 ОСОБА_1 , яка одержує пенсію в разі втрати годувальника на малолітню доньку ОСОБА_2 , вирішено: здійснити з пенсії ОСОБА_1 стягнення в розмірі 20 % пенсії щомісячно до повного погашення переплати.
Зазначене рішення мотивовано тим, за період 01.09.2024 року по 31.08.2025 року утворилася переплата пенсії в розмірі 55 176,66 грн., яка підлягає поверненню до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Причина виникнення переплати: приховування одержувачем зміни кількості утриманців.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом відповідача від 18.09.2025 року № 0500-0203-8/94887, до якого додано оскаржене рішення; повідомлено також про можливість самостійного погашення переплати та про те, що у разі ненадходження коштів переплата буде утримуватися в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.10.2025 року, до повного її погашення.
Листом від 23.12.2025 року № 0500-0203-8/151637 на звернення адвоката позивача ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області роз'яснено, що у серпні 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначено пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розмір якої обчислено також відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку з цим загальна кількість непрацездатних членів сім'ї збільшилась до трьох, що вплинуло на розмір пенсії та зумовило виникнення переплати за пенсійною справою ОСОБА_1 № 0513022074 за період з 01.09.2024 року по 31.08.2025 року.
На підставі рішення від 21.08.2025 року № 32464/03-16/153 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, починаючи з 01.10.2025 року, щомісячно проводиться утримання сум пенсії ОСОБА_1 , а саме: у жовтні 2025 року - 2505,45 грн., у листопад 2025 року - 2505,45 грн., у грудні 2025 року - 2505,45 грн., у січні 2026 року - 2505,45 грн., у лютому 2026 року - 2505,45 грн., у березні 2026 року - 2808,61 грн., про що свідчить відповідний розрахунок що поданий відповідачем.
За період з жовтня 2025 року по березень 2026 року включно з пенсії ОСОБА_1 відповідачем утримано кошти в загальній сумі 15 335,86 грн.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про утримання надміру виплачених сум пенсій, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
Судом також встановлено, що у липні 2025 року на підставі подання Головного управління Національної поліції у м. Києві від 01.05.2025 року № 52203/125/62-2025 про призначення пенсії та заяви ОСОБА_6 від 01.05.2025 року № 1318 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_6 як законному представнику двох малолітніх синів та дружині загиблого ОСОБА_3 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), відповідним рішенням призначено пенсію в разі втрати годувальника на двох непрацездатних членів сім'ї загиблого, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.2024 року у розмірі 50 процентів грошового забезпечення загиблого годувальника на кожного утриманця.
Прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення про призначення пенсії в разі втрати годувальника іншим двом непрацездатним членам сім'ї загиблого стало підставою для зміни кількості утриманців померлого годувальника (кількість утриманців збільшилася до трьох), визначення іншого розміру пенсії (50 процентів грошового забезпечення загиблого годувальника на кожного утриманця - згідно з п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), визначення переплати по пенсійній справі позивача та прийняття спірного рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені такі види пенсії за цим Законом: пенсія за вислугу років; пенсія по інвалідності; пенсія в разі втрати годувальника.
Згідно з ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 цього Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Частиною 1 ст. 31 цього ж Закону визначено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 50 цього ж Закону пенсії призначаються членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Відповідно до п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: зокрема, батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Статтею 60 зазначеного Закону передбачений обов'язок пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій.
Пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
Згідно з ст. 59 цього Закону відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання утримання надміру виплачених сум пенсій, відрахування з пенсій.
Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Статтею 103 зазначеного Закону визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, врегульований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 (зареєстрований в Міністерствіюстиції України 15.05.2003 року за № 374/7695).
Згідно з п. 3 вказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Крім того, питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Відповідно до абз. абз. 1 - 5 п. 4.4 розд. IV зазначеного Порядку на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.
У разі якщо член сім'ї, який звертається із заявою про призначення пенсії, повідомив про наявність інших утриманців, які мають право на призначення пенсії, їхнє місце проживання, до органу, що призначає пенсію за місцем проживання інших утриманців, невідкладно надсилається повідомлення про право утриманців звернутись із заявою про призначення пенсії.
Орган, що призначає пенсію за місцем проживання інших утриманців, надсилає заяву про призначення пенсії та документи, які засвідчують право інших утриманців на одержання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, до органу, що призначає пенсію, від якого надійшло повідомлення про призначення пенсії, протягом трьох робочих днів після їх отримання.
У разі якщо протягом трьох місяців від дати звернення члена сім'ї документи, необхідні для призначення пенсії іншим утриманцям, не надійшли, орган, що призначає пенсію, приймає рішення про призначення пенсії.
Якщо заява про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника іншим утриманцям, які проживають окремо, надійшла після винесення рішення про призначення пенсії, то приймається рішення про перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною кількості утриманців та, у разі необхідності, здійснюється виділення частки пенсії утриманцю, який проживає окремо.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надміру виплачені суми пенсії можуть бути утримані з отримувача пенсії органом Пенсійного фонду України шляхом винесення відповідного рішення за умови: 1) зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї, або 2) подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Щодо зловживань з боку пенсіонера
Верховний Суд у постанові від 25.10.2021 року у справі №554/4736/17, аналізуючи норми права, якими врегульовано питання повернення надміру виплачених сум пенсії, зазначив, що відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Верховний Суд у постанові від 04.12.2024 року у справі № 340/1173/23 зазначив, що «для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії необхідним є встановлення наявність свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії»; встановлення недобросовісної поведінки пенсіонера безпосередньо залежить від практичної можливості повідомити пенсійний орган про певний факт.
Отже, підставами прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про утримання надміру сплачених коштів є зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В оскарженому рішенні причиною виникнення переплати пенсії відповідач зазначив «приховування одержувачем зміни кількості утриманців».
Проте, такі посилання є неприйнятними, оскільки відповідачем не доведено, що позивач ОСОБА_1 знала про наявність у загиблого годувальника іншої сім'ї та інших утриманців (такий обов'язок - обов'язок знати це у позивача відсутній).
Жодних доказів зловживань з боку ОСОБА_1 або подання нею недостовірних даних відповідачем до суду не подано.
Отже, наявність правових підстав для прийняття щодо позивача оскарженого рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій відповідачем не доведено, і судом не встановлено.
За таких обставин оскаржене рішення як таке, що порушує права та законні інтереси позивачів, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог.
Скасування оскарженого рішення, на підставі якого проводиться утримання сум з пенсії позивачів, є законною підставою для припинення органом Пенсійного фонду України утримання таких сум, у зв'язку з чим додаткове зобов'язання відповідача судовим рішенням вчинити такі дії є недоречним. У зв'язку з цим відповідна похідна позовна вимога задоволенню не підлягає.
Щодо інших похідних позовних вимог зобов'язального характеру
Судом встановлено, що на підставі оскарженого рішення (щодо якого суд дійшов висновку про його протиправність та скасування) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року включно з пенсії позивача ОСОБА_1 утримано кошти в загальній сумі 15 335,86 грн.
Отже, такі кошти стягнуті з позивача безпідставно.
Станом на день прийняття судового рішення (початок наступного місяця) остаточна сума утриманих коштів суду невідома.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, безпідставно стягненні з позивача кошти підлягають поверненню Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 з одночасною сплатою нарахованої на безпідставно стягнені суми пенсії пені у відповідності до ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на наведене порушені права позивачів підлягають відновленню шляхом, який обраний судом та гарантував би повне їх відновлення (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачами в сумі 1064,96 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року № 32464/03-16/153 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій», прийняте щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повернути ОСОБА_1 суми пенсії, безпідставно стягнені на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року № 32464/03-16/153 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій», з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, у відповідності до ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 03 квітня 2026 року.
Суддя Т.В. Логойда