Ухвала від 03.04.2026 по справі 200/2332/26

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

03 квітня 2026 року Справа № 200/2332/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державної охорони України (Україна, 01024, місто Київ, вул. Богомольця, будинок 8, ЄДРПОУ 00037478) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до правління державної охорони України, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Управління державної охорони України стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2019 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 в фіксованому розмірі 2 830,33 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;

зобов'язати Управління державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2 830,33 грн. в місяць у загальній сумі 62 267,26 грн. за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Одночасно позивач просить суд стягнути з Управління державної охорони України на користь ОСОБА_1 компенсації судових витрат, а саме витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

У зв'язку з цим, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини 1 статті 25 КАС України (за вибором позивача).

В реквізитах позовної заяви зазначено адресу позивача: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Місце реєстрації також підтверджено витягом з реєстру територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-IX (далі - Закон №1871-IX), особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

За приписами ст. 2 Закону №1871-IX, реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 5 Закону України № 1871-IX громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Згідно із пп. 1-3 ч.2 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1871-IX, місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:

1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;

2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;

3) витягу з реєстру територіальної громади.

Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265.

Відповідно до пунктів 3 та 4 цього Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.

Засвідчення факту місця проживання у публічно-правових відносинах, має бути підтверджено належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 26 Закону України № 1871-IX за заявою особи, яка декларує або реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласника) житла, представників, законних представників особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб'єкт звернення) орган реєстрації видає витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи.

Таким чином, документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади, який видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг.

На підтвердження факту зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача відповідно до вимог чинного законодавства на території Донецької області, станом на дату подання позовної заяви, суду не надано. Навпаки надані докази зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки місцезнаходженням сторін є м. Київ, дана адміністративна справа не підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, а вирішення спору має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Отже, дана справа територіально підсудна саме Київському окружному адміністративному суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким, чином, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з пунктом другим частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

У підсумку, враховуючи підсудність даної справи Київському окружному адміністративному суду, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Київському окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 29, 171, 243, 248, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №200/2332/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до правління державної охорони України (Україна, 01024, місто Київ, вул. Богомольця, будинок 8, ЄДРПОУ 00037478) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії передати на розгляд Київському окружному адміністративному суду (01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, будинок 26).

Роз'яснити сторонам, що з урахуванням положень частини 8 статті 29 КАС України справу буде передано до іншого суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Буряк

Попередній документ
135409729
Наступний документ
135409731
Інформація про рішення:
№ рішення: 135409730
№ справи: 200/2332/26
Дата рішення: 03.04.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю (03.04.2026)
Дата надходження: 30.03.2026
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БУРЯК І В
відповідач (боржник):
Управління державної охорони України
позивач (заявник):
Новак Роман Миколайович
представник позивача:
Біленко Євген Леонідович