Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 квітня 2026 року Справа№200/5316/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 01.04.2025 №104550008367;
зобов'язати повторно розглянути заяву від 24.03.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 із зарахуванням до страхового стажу: періоди роботи в колгоспі з 14.07.1982 по 05.02.1997, період навчання у Ворошиловоградському сільськогосподарському інституті з 01.09.1982 по 16.11.1983 та з 15.11.1985 по 01.07.1989, з урахуванням відомостей про заробітну плату за період роботи в колгоспі (з 1991 по 1995 рік), які містяться в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 10.08.1982.
В обґрунтування протиправності рішення від 01.04.2025 №104550008367 позивач зазначив неправильне обчислення відповідачем тривалості стажу під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії. За змістом позову відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача: період навчання, згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 01.07.1989 та додатково долученою уточнюючою довідкою від 04.12.2024 №01-40/418; періоди роботи в колгоспі з 14.07.1987 по 05.02.1997.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. За змістом відзиву рішення від 01.04.2025 №104550008367 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вмотивовано відсутністю в позивача страхового стажу для призначення пенсії тривалістю 32 роки. Відповідач зазначив, що за наслідком розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії не зараховано: періоди навчання, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 01.07.1989 та додатково долученої уточнюючої довідки за №01-40/418 від 04.12.2024 (відсутня підстава видачі), оскільки вказаний період навчання перетинається з періодом проходження строкової служби; період роботи в колгоспі «Красне Знамя» з 14.07.1987 по 05.02.1997, оскільки відповідно до наявної в пенсійного органу інформації архівні документи трудового архіву знаходились на території де ведуться бойові дії та були повністю знищені пожежою; період роботи у фермерському господарстві з 01.01.1998 по 31.12.1999 - через відсутність довідки про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Відповідач вважає, що прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії за недостатності страхового стажу позивачу відповідає вимогам діючого законодавства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вирішено ряд процесуальних питань.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_3 .
24.03.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
01.04.2025 відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, прийнято рішення №104550008367 про відмову в призначенні пенсії через недостатність страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Згідно з рішенням необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки, страховий стаж позивача - 28 років 1 місяць 23 дні.
В рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано:
періоди навчання, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 01.07.1989 та уточнюючої довідки від 04.12.2024 №01-40/418 (відсутня підстава видачі), оскільки вказаний період навчання перетинається з періодом проходження строкової служби;
періоди роботи в колгоспі «Красне Знамя» з 14.07.1987 по 05.02.1997, оскільки згідно з наявною інформацією архівні документи трудового архіву були повністю знищені пожежею на території ведення бойових дій;
періоди роботи у фермерському господарстві з 01.01.1998 по 31.12.1999, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
За змістом рішення право на пенсійну виплату позивач набуде 24.04.2028.
Згідно з розрахунком форми РС право до страхового стажу позивача враховано період проходження військової служби з 17.11.1983 по 09.11.1985 та період роботи з 01.01.1999 по 28.02.2025.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ,
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно з п. «д» частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з абзацем 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, до трудової книжки колгоспника зазначаються: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Спірним питанням в межах цієї справи є правомірність обчислення відповідачем страхового стажу позивача під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії, що вирішується судом з урахуванням документів, що перебували у відповідача станом на час вирішення питання про призначення позивачу пенсії.
Відповідно до рішення про відмову в призначенні пенсії від 01.04.2025 під час розгляду заяви про призначення пенсії не враховані період членства позивача у колгоспі з 14.07.1982 по 05.02.1997 та період навчання з 01.09.1982 по 16.11.1983 та з 15.11.1985 по 01.07.1989.
Спірні періоди стосуються періоду до впровадження персоніфікованого обліку, а тому згідно із ст. 24 Закону України № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1058.
До набрання чинності Законом № 1058 умови пенсійного забезпечення визначалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Порядком № 637. Обидва нормативно-правові акти визначали основним документом, на підставі якого обчислюється стаж трудову книжку. Положеннями ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що період членства у колгоспі підлягає врахуванню до стажу за умови підтвердження виконання особою встановленого мінімуму трудової участі, а, у разі невиконання такого мінімуму за відсутності поважних причин до стажу враховується фактично відпрацьований період.
Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 від 10.08.1982, а саме:
записів №1-3 розділу «Членство в колгоспі»: 14.07.1982 позивача прийнято в члени колгоспу «Красное Знамя» та направлено на навчання у Ворошиловградський СГІ; 04.09.1989 - після закінчення інституту прийнято на роботу в колгосп «Красное Знамя» в якості головного інженера; 05.02.1997 - виведено з членів КСП «Красное Знамя» для ведення фермерського господарства;
записів №1-2 Розділу «Відомості про роботу» в період з 04.09.1989 по 05.02.1997 позивач працював головним інженером в КСП «Красное Знамя».
На стор. 18-19 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 наявні записи про виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві: 1989 рік: 100 днів (за прийнятого мінімуму 100 днів), 1990 рік: 293 днів (за прийнятого мінімуму 280 днів) 1991 - 291 день (за прийнятого мінімуму 280 днів), 1992 - 300 днів (за прийнятого мінімуму 280 днів), 1993 - 282 дні (за прийнятого мінімуму 280), 1994 - 322 (за прийнятого мінімуму 280), 1995 - 280 днів (за прийнятого мінімуму 280,) 1996 -307 ( за прийнятого мінімуму 280), 1997 -17 (за прийнятого мінімуму 17). Із врахуванням записів про роботу трудової книжки, зазначені відомості стосуються періоду роботи позивача з 04.09.1989 по 05.02.1997. Відомості про виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в період його членства в колгоспі з 14.07.1982 до 03.09.1989 відсутні.
Таким чином, трудова книжка позивача містить всі відомості, що визнані чинним на той час законодавства як необхідні для врахування до загального стажу періоду членства (роботи) в колгоспі з 04.09.1989 по 05.02.1997, які сум визначає достатніми для врахування зазначеного періоду до стажу позивача для призначення пенсії.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на ненадання позивачем до заяви про призначення пенсії документів для підтвердження періодів роботи в колгоспі та знищення архівних документів щодо цього періоду, оскільки як визначено Порядком № 637, необхідність додаткових документів на підтвердження стажу вимагається у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Неврахування відповідачем до стажу роботи періоду членства в колгоспі за період з 14.07.1982 по 03.09.1989 суд вважає правомірним, оскільки надані позивачем до заяви про призначення пенсії документи не містять необхідних для врахування цього періоду до стажу відомостей.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі з 04.09.89 по 05.02.1997. Період з 14.07.1982 по 03.09.1989 не враховано правомірно.
Щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періодів навчання у Ворошиловоградському сільськогосподарському інституті з 01.09.1982 по 16.11.1983 та з 15.11.1985 по 01.07.1989, суд зазначає наступне.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 01.07.1989, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 01.091.982 вступив до Ворошиловградського сільськогосподарського інституту та в 1989 ріці закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю механізація сільського господарства.
Суд зазначає, що сторонами не заперечується той факт, що загальним періодом навчання позивача у Ворошиловоградському сільськогосподарському інституті є період з 01.09.1982 по 01.07.1989, також не є спірним проходження позивачем у період з 17.11.1983 по 09.11.1985 строкової військової служби, який відповідач зараховав до загального страхового стажу позивача.
Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих навчальних закладах.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі - Порядок №590).
Підпунктом «і» пункту 109 цього Порядку було визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.
За таких обставин, враховуючи ненаведення відповідачем інших підстав для неврахування зазначених періодів до стажу позивача, окрім того, що період навчання перетинається із періодом проходження військової служби, та неперевищення періодів навчання позивача в інституті з 01.09.1982 по 16.11.1983 та з 15.11.1985 по 01.07.1989 у сукупності 5 років, що відповідає терміну навчання у вищому навчальному закладі, зазначені періоди протиправно не враховані до трудового (страхового) стажу позивача.
Встановлення судом протиправності неврахування до стажу позивача періодів навчання з 01.09.1982 по 16.11.1983 та з 15.11.1985 по 01.07.1989, періоду з 04.09.1989 по 05.02.1997 свідчить про неправильність обчислення відповідачем стажу під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії та є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 01.04.2025 №104550008367 про відмову в призначенні позивачу.
Отже, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 01.04.2025 №104550008367 про відмову в призначенні позивачу та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком із врахуванням до страхового стажу періодів навчання 01.09.1982 по 16.11.1983 та з 15.11.1985 по 01.07.1989, періоду з 04.09.1989 по 05.02.1997 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про зобов'язання розглянути заяву про призначення пенсії від 24.03.2025 з урахуванням відомостей про заробітну плату за період роботи в колгоспі «Красное Знамя» (з 1991 по 1995 рік), що містяться в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 10.08.1982 не підлягають задоволенню як передчасні, оскільки згідно з матеріалами справи відповідачем вирішувалося питання про призначення пенсії, розмір пенсії не визначався.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до платіжної інструкції №0.0.4461241113.1 від 16.07.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми судового збору на користь позивача.
З огляду на зазначене, на підставі положень статей 24, 26, 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.04.2025 №104550008367 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2025 та зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1982 по 16.11.1983 та з 15.11.1985 по 01.07.1989, період роботи з 04.09.1989 по 05.02.1997.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548).
Суддя А.С. Михайлик