03 квітня 2026 р.Справа №160/7990/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
01.04.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Ткаченко Єлизаветою Володимирівною, у якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2026, протокол № 104, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До позовної заяви було додано клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою від 01.04.2026 повернуто без розгляду.
02.04.2026 надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача заява про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Заяву обґрунтовано тим, що позивач здійснює постійний догляд за своїм хворим батьком, який потребує стороннього догляду на постійній основі. Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2026, протокол № 104, відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Існує реальна загроза незаконного призову позивача, який може призвести до непоправних наслідків для позивача та особи, за якою він здійснює постійний догляд, а саме неможливості виконання позивачем своїх обов'язків щодо догляду за хворим батьком та порушення прав позивача. Позивач вважає, що наявні ознаки очевидної протиправності рішення відповідача, а також існує реальна загроза неможливості ефективного захисту прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
До позовної заяви додано копію повідомлення 20230320-581585 щодо рішення про відмову в наданні відстрочки від 26.03.2026, у якому зазначено про прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 (Апостолове) рішення (протокол № 104 від 25.03.2026) з причиною відмови: наданий заявником акт про встановлення факту здійснення особою догляду за змістом свідчить про встановлення факту часткового догляду, підстави для надання відстрочки відсутні.
У витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 120/25/3438/В від 17.09.2025 зазначено про встановлення ОСОБА_2 ІІІ групи інвалідності.
У консультаційному висновку спеціаліста КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради» від 17.02.2026 стосовно ОСОБА_2 зазначено про його потребу у сторонньому догляді з урахуванням вираженого порушення ходьби та самообслуговування.
Висновком КНП «Апостолівський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 50 від 25.02.2026 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду визначено потребу ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді.
Додана до позовної заяви копія акта про встановлення факту здійснення особою догляду від 18.03.2026 не містить інформації щодо підтвердження/ непідтвердження факту здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за батьком - ОСОБА_2 , про ознайомлення з актом військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд, та особи, за якою здійснюється постійний догляд, відомостей про склад комісії, якою складено акт.
За своєю суттю інститут забезпечення позову як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у разі задоволення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Очевидна протиправність оскаржуваних дій має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування. Вчинення відповідачем дій, які, на думку позивача, порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що такі дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт протиправності оскаржуваних дій відповідача та порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Зі змісту доданих до позовної заяви документів судом не встановлено очевидних ознак протиправності дій відповідача щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо призову позивача на військову службу за мобілізацією, звернення відповідача до органів Національної поліції про адміністративне затримання та доставлення позивача, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.
З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, суд вважає, що доводи позивача, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська