Рішення від 24.03.2026 по справі 160/796/26

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Справа № 160/796/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З.

за участі: секретаря судового засідання Омельченко А.І.,

представника позивача представника відповідача Червоної Т.М., Орлянської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.09.2025 №0521600713;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.09.2025 №0521570713;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.09.2025 №0521610713;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.09.2025 №0521620713.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи наступне. Висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем з контрагентами: ТОВ «Полтава центр ТК» (код ЄДРПОУ 45249076), ТОВ «Вільногірське скло» (код ЄДРПОУ 30809384), ТОВ «Гранд - Дніпро» (код ЄДРПОУ 39290307) ґрунтуються на припущеннях та формальному аналізі інформаційних баз ДПС, без дослідження реального руху товару, його використання у господарській діяльності позивача та без спростування первинних документів, наданих Товариством. Такий підхід є неприпустимим відповідно до ст. 19 Конституції України та суперечить принципу превалювання суті над формою, та не відповідає вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень діяти обґрунтовано, добросовісно та пропорційно. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, податкові органи не мають права підміняти аналіз реальних господарських операцій припущеннями, сформованими на підставі аналітичних баз даних. Посилання відповідача на рішення про відповідність контрагентів позивача або контрагентів перелічених контрагентів критеріям ризиковості є неспроможними, оскільки такі рішення були прийняті після здійснення господарських операцій. Окрім того, відповідач фактично поклав на позивача обов'язок контролю за діяльністю безпосередньо контрагентів та контрагентів його контрагентів, що суперечить ст. 16 ПК України та принципу індивідуальної відповідальності. По кожному контрагенту господарські операції підтверджені належними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, спричинили зміни в структурі активів і зобов'язань позивача, а укладені договори між позивачем та контрагентами, спрямовані на виконання підприємницької діяльності та пов'язані з рухом активів підприємства. Відповідачем не доведено заниження податку на прибуток через відсутність факту реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинам із контрагентами: ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ «Полтава центр ТК», ТОВ «Вільногірське скло» , ТОВ «Гранд - Дніпро». Належні докази, які б підтверджували нереальність господарських операцій по вказаним контрагентам - відсутні. Висновки Відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях, узагальнених твердженнях та формальному аналізі інформації з податкових баз даних без належної оцінки фактичних обставин справи. Відповідач не навів жодних конкретних зауважень до форми, змісту чи реквізитів первинних документів, не спростував фактичне надання послуг та не довів їх формальний або фіктивний характер. Відповідач безпідставно посилається на рішення про відповідність ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН», ТОВ «Полтава центр ТК», ТОВ «Вільногірське скло», ТОВ «Гранд - Дніпро» критеріям ризиковості, оскільки такі рішення були відсутні на момент існування правовідносин між Позивачем та його контрагентами і були ухвалені вже після вчинення відповідних господарських операцій. Окрім того, Відповідач перекладає на Позивача функцію податкового контролю, що суперечить ст.16 ПКУ. Відповідач по контрагентам ФОП систематично ототожнює правову природу договорів про надання послуг з договорами поставки або купівлі-продажу, посилаючись на положення ст. 656 ЦК України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Такий підхід свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та хибне розуміння сутності господарських операцій. Позивач по кожному із перелічених контрагентів надав відповідачу первинні документи, оформлені належним чином у відповідності до законодавства, а також додаткові документи (прибуткові ордера, ТТН), які підтверджують рух товару, економічну доцільність, реальність вчинення господарських операцій, відображення в бухгалтерському та податковому обліку, настання правових наслідків. Позивач в межах граничного строку реєстрував податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН», які є в розпорядженні Відповідача. Отже, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України є безпідставними, не підтверджуються матеріалами справи та суперечать наданим доказам.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.02.2026 о 11:00.

02.02.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що фінансово-господарські операції позивача з контрагентами-постачальниками не спричинили реального настання правових наслідків, вищезазначені угоди було укладено з метою мінімізації податкових зобов'язань, тобто на справді вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для зменшення об'єкту оподаткування (що призвело до заниження податку на прибуток). Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу руху товару до ТОВ «Спецтехоснастка», свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. У зв'язку з вищевикладеним неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Спецтехоснастка» з контрагентом-постачальником в частині придбання товару. Хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. ГУ ДПС у Дніпропетровській області не отримало від платника податків пояснення, які звільняють від відповідальності або пом'якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, неможливості виконання ним обов'язку зi своєчасної сплати податку передбачених ПК України. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених за платником податків у ст.ст. 16, 36 ПК України. Згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Допущене порушення ТОВ «Спецтехоснастка» визначено перевіркою, як триваюче. До виявлення порушення контролюючим органом, підприємство не вчиняло певні дії для його усунення. Таким чином, перевіркою визначено, що платник податків створив такі умови, за яких стало можливе вчинення податкового правопорушення, при цьому він мав можливість дотримуватись вимог ПК України. Отже, дії платника податку перевіркою вважаються як умисні. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

10.02.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що фактично відповідач, не спростувавши належними та допустимими доказами реальність жодної із господарських операцій, штучно переніс свої припущення щодо контрагентів на позивача, чим порушив принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

23.02.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення доказів.

Розгляд справи в підготовчому провадженні відкладено на 10.03.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 постановлено забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХОСНАСТКА" - Червоної Тетяни Михайлівни, яка зареєстрована в системі ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку.

В підготовчому засіданні, призначеному на 10.03.2026, взяли участь представник позивача в режимі відеоконференції та представник відповідача в приміщенні суду.

Судом закрито підготовче провадження у справі та перейдено до розгляду справи по суті в судовому засіданні. Судом відкладено розгляд справи по суті на 24.03.2026.

13.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

23.03.2026 представником відповідача подані до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що взаємовідносини ТОВ «Спецтехоснастка» з ТОВ «Полтава центр ТК» направлені на зменшення податкового навантаження на суб'єкти господарювання шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків. Фінансово-господарські операції з контрагентами ТОВ «Гранд - Дніпро», ТОВ «Вільногірське скло», не спричинили реального настання правових наслідків, вищезазначені угоди було укладено з метою мінімізації податкових зобов'язань, тобто на справді вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для зменшення об'єкту оподаткування (що призвело до заниження податку на прибуток). Первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ТОВ «Спецтехоснастка» та ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН». Фактично ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтехоснастка» здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Таким чином, саме сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу руху товару до ТОВ «Спецтехоснастка», свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

В судовому засіданні, призначеному на 24.03.2026, взяли участь представник позивача в режимі відеоконференції та представник відповідача в приміщенні суду, підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (код ЄДРПОУ 13429839) зареєстровано 09.04.2004, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Кам'янська державна податкова інспекція.

Видами діяльності за КВЕД є: 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у. (основний); 22.22 Виробництво тари з пластмас; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів.

На підставі направлень виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.05.2025 №5583, №5584, №5585, №5586, №5587, №5588, №5589, №5590 та від 21.05.2025 №5621, №5622, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4. ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами доповненнями) та п.п. 69.35 Податкового кодексу України, ст. 13 розділу IV. п.п. 9-23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.07.2010 №2464-V1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (зі змінами), у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2025 рік, на підставі наказів ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.05.2025 №2941-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Спецтехоснастка» (код ЄДРПОУ 13429839)» та від 20.06.2025 №4072-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Спецтехоснастка» (код ЄДРПОУ 13429839)» проведена документальна планова виїзна перевірка товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехоснастка» (далі - ТОВ «Спецтехоснастка») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2025 відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2025 №3122/04-36-07-13/13429839, яким встановлені порушення:

1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3441943 грн за І квартал 2021 року - IV квартал 2021 року та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) на загальну суму 44970789 грн за І квартал 2022 року - І квартал 2025 року;

2. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2203746 грн за грудень 2022 року - лютий 2023 року, червень-липень 2024 року;

3. В зв'язку з тим, що підприємство декларувало від'ємне значення з податку на додану вартість, та заявлені до бюджетного відшкодування суми були відшкодовані на поточний рахунок платника то підлягає донарахуванню додаток на додану вартість сумі 2203746 грн. (в одиницях податкової звітності), в т.ч. за звітні (податкові) періоди: - січень 2023 у сумі 1972569 грн.; - лютий 2023 у сумі 211224 грн.; - квітень 2023 - 10665 грн.; - червень 2024 у сумі 2519 грн.: лютень 2024 у сумі 6770 грн;

4. Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України» №2755-VI від 02.12.2010, ТОВ «Спецтехоснастка» встановлено:

- завишення податкових зобов'язань, задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, то оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» на загальну суму 338743 грн;

- заниження податкових зобов'язань на загальну суму 338743 грн;

5. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 розділу VI Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), що несе за собою відповідальність визначену згідно п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, буде донараховано штрафну (фінансову) санкцію.

28.08.2025 позивачем подані заперечення на акт перевірки.

11.09.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано лист «Про результати розгляду заперечень», яким заперечення позивача залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки від 14.07.2025 № 3122/04-36-07-13/13429839, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 18.09.2025 за №0521570713 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 3441943,00 грн, з яких за грошовими зобов'язаннями 3441943 грн та штрафними санкціями 0 грн;

- від 18.09.2025 № 0521600713 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2754682,50 грн, з яких за грошовими зобов'язаннями 2203746 грн та штрафними санкціями 550936,50 грн;

- від 18.09.2025 № 0521610713 форми «П», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток за звітний (податковий) період: 2022 рік на суму 8063746, 2023 рік на суму 29630880 грн, 2024 рік на суму 41281698 грн, І квартал 2025 року на суму 44970789 грн;

- від 18.09.2025 № 0521620713 форми «ПН», яким застосовано штраф у розмірі 169371,50 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої від 19.12.2025 №36292/6/99-00-06-01-01-06 залишено скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 18.09.2025 №0521600713, №0521570713, №0521610713, №0521620713 - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Водночас згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст. 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця податкових вигод (витрат та податкового кредиту), мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до усталеної судової практики при розгляді справ цієї категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зокрема, провести всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Враховуючи викладене, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з контрагентом - постачальником ТОВ «Полтава центр ТК» (код ЄДРПОУ 45249076), судом встановлено наступне.

ТОВ «Спецтехоснастка», як покупець, та ТОВ «Полтава центр ТК», як постачальник, у період з 20.06.2024 по 12.07.2024 були здійснені господарські операції з поставки питної води на підставі рахунків - фактур, згідно із якими ТОВ «Спецтехоснастка» - платник, а ТОВ «Полтава центр ТК» - Отримувач коштів.

Вказані правовідносини оформлювалися у спрощений спосіб без укладання договору, шляхом обміну листами чи документами (рахунками, видатковими накладними, ТТН, платіжними інструкціями, тощо).

Як зазначив позивача в позовній заяві, необхідність купівлі питної води була обумовлена об'єктивними виробничими потребами, зокрема, аномально спекотними погодними умовами в червні - липні 2024 року та потребою забезпечення належних умов праці для працівників Товариства.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що товаро-транспортні накладні (ТТН), сертифікати якості до перевірки не були надані.

Судом встановлено, що разом із запереченнями на акт перевірки позивачем були надані належні та допустимі докази реальності господарських операцій, а саме: Прибутковий ордер від 20.06.2024, №1762, ТТН від 20.06.2024, №1, Прибутковий ордер від 26.06.2024, №1817, ТТН від 26.06.2024, №7, Прибутковий ордер від 02.07.2024, №1905, ТТН від 02.07.2024, №9, Прибутковий ордер від 05.07.2024, №1934, ТТН від 05.07.2024, №13, Прибутковий ордер від 08.07.2024, №1969, ТТН від 08.07.2024, №14, Прибутковий ордер від 12.07.2024, №2006, ТТН від 12.07.2024, №18.

Вказані документи підтверджують фактичне отримання товару, його оприбуткування на склад та реальний рух активів.

Разом із запереченнями на акт перевірки позивачем, також, були надані контролюючому органу сертифікати якості, а саме: якісне посвідчення №1173 на воду мінеральну столову «Петриківська ТМ» від 18.06.2024, якісне посвідчення №1194 на воду мінеральну столову «Петриківська ТМ» від 20.06.2024, якісне посвідчення №1258 на воду мінеральну столову «Петриківська ТМ» від 11.07.2024.

Судом встановлено, що господарські операції між ТОВ «Спецтехоснастка» та ТОВ «Полтава центр ТК» здійснювались у період з 20.06.2024 по 12.07.2024, тобто до включення ТОВ «Полтава центр ТК» до додатку 4 щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості - період липень 2024 року - 26.07.2024, №47981 - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та анулювання його свідоцтва платника ПДВ. Отже, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Полтава центр ТК» не мало статусу ризикового платника, а тому посилання відповідача на такі обставини є безпідставним.

Отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Полтава центр ТК» підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (ТТН) та прибутковими ордерами на приймання ТМЦ, які наявні в матеріалах справи і були надані відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки.

Судом не встановлено викладення відповідачем в акті перевірки інших зауважень щодо оформлення видаткових накладних по вказаним операціям.

Також відповідач у відзиві вказує, що до перевірки позивач не надавав товарно-транспортні накладні (ТТН), а тому підтвердити факт транспортування ТМЦ не має можливості.

За приписами п. 86.7 ст. 86 ПК України платник податків має право у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті, надати заперечення та додаткові документи, пояснення у межах строку, визначеного ст. 86 ПК України. Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

Позивач скористався цим правом та надав разом із запереченнями на акт перевірки додаткові документи для підтвердження факту здійснення господарських операцій із контрагентом: товарно-транспорті накладні (ТТН), прибуткові ордери, сертифікати якості. Відповідачем не доведено порушення позивачем процедури та строків надання заперечень на акт разом із додатковими документами, зокрема, товарно-транспортними накладними (ТТН), прибутковими ордерами, сертифікатами якості. Оскільки, платник податків надав зазначені документи в межах законодавчо встановленого строку та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки для підтвердження факту здійснення господарських операцій із контрагентом, то такі документи, беззаперечно, є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №140/6001/24.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з контрагентом-постачальником ТОВ «Вільногірське скло» (код ЄДРПОУ 30809384), судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (покупець) та ТОВ «Вільногірське скло» (продавець) укладено договір від 09.01.2023 №ВС/СТ-09/01, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що загальна кількість товару, асортимент, одиниця виміру, ціна визначається сторонами у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.2. Договору датою передачі товару є дата, зазначена в видатковій накладній. Предметом Договору є пакувальна плівка в асортименті.

Придбання пакувальної плівки безпосередньо пов'язане з основним видом діяльності позивача - виробництвом пластикової тари.

При цьому, контролюючий орган не заперечує ні наявність виробничих потужностей, ні факт виготовлення продукції, ні подальшу реалізацію готової продукції. В акті відповідач зазначає, що у видаткових накладних не наведено інформації щодо довіреностей, за якими був отриманий товар.

Надаючи правову оцінку відповідним доводам відповідача, суд зазначає, що з 01.01.2015 форма довіреності на отримання ТМЦ була скасована разом з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (Наказ Мінфіну від 16.05.96 №99).

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995, №88) повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються різними документами і законодавством не встановлено вичерпний перелік таких документів.

Отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Вільногірське скло» підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН) та прибутковими ордерами на приймання товару, які складалися комірниками ТОВ «Спецтехоснастка» безпосередньо у день приймання товару на склад: 16.01.2023 №92 на суму 8725,50 кг; 18.01.2023 №93 на суму 78970 кв. м; 23.01.2023 №128 на суму 19500 кг; 24.01.2023 №137 на суму 19500 кг; 25.01.2023 №173 на суму 19499 кг; 27.01.2023 №194 на суму 22175 кг.

При цьому в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо змісту, форми чи реквізитів наданих ТТН та видаткових накладних, окрім, формального зауваження щодо «відсутності довіреностей».

Таким чином, твердження відповідача щодо відсутності довіреностей не може свідчити про нереальність господарських операцій. Досліджені судом обставини господарських правовідносин підтверджують основний критерій господарської операції - фактичну зміну активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства. Відповідач не заперечує факту оплати товару та не наводить жодного належного доказу того, що товар не поставлявся або не використовувався у діяльності підприємства.

В акті перевірки відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки було надано сертифікати якості на пальне, але згідно аналізу бази даних, сертифікати не відповідають фактичному ланцюгу постачання. Зазначений висновок є помилковим, оскільки предметом договору є плівка пакувальна в асортименті, а не пальне.

Що стосується посилання відповідача на прийняття щодо окремих контрагентів ТОВ «Вільногірське скло» по ланцюгу, а саме: ТзОВ «ПРАЙОРІТІ ПРОДАКТ», ТзОВ «ПРОФІТРЕЙДИНГ ГРУП», ТОВ «Дендра-сервіс», ТОВ «СПЕЦМАШЕНЕРГО» рішень про відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, то таке посилання є безпідставним та суперечить принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у ст. 16 ПК України обов'язкам платника податків.

Зазначені рішення були відсутні на момент існування господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вільногірське скло», вони були ухвалені після вчинення відповідних господарських операцій.

Стосовно інформації про те, що деякі контрагенти ТОВ «Вільногірське скло», а саме: ТзОВ «ПРАЙОРІТІ ПРОДАКТ», ТзОВ «ПРОФІТРЕЙДИНГ ГРУП» є фігурантами кримінального провадження №72023000120000112 від 04.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, суд вказує, що внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню (щодо контрагентів контрагента у подальшому ланцюгу) не спростовує фактичного здійснення операцій між ТОВ «Вільногірське скло» та ТОВ «Спецтехоснастка», адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності ТОВ «Спецтехоснастка» у цьому. Проте інформації про наявність вироку суду відносно окремих контрагентів ТОВ «Вільногірське скло», який би набрав законної сили відповідачем не наведено, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо контрагентів ТОВ «Вільногірське скло» не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій ТОВ «Спецтехоснастка» з ТОВ «Вільногірське скло» та не тягне за собою правових наслідків для платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №822/1443/18, від 01.06.2022 у справі № 1240/2660/18.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з контрагентом-постачальником ТОВ «Гранд - Дніпро» (код ЄДРПОУ 39290307), судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (покупець) та ТОВ «Гранд-Дніпро» (постачальник) укладено договір поставки палива дизельного від 22.12.2022 №2212/2022, за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця паливо дизельне, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію.

Пунктами 1.2.-1.3. Договору передбачено, що поставка (передача у власність) Продукції здійснюється окремими партіями, вказаними у видаткових накладних та/ або актах прийому-передачі.

Кількість, найменування, ціна окремої партії продукції вказується у видатковій накладній та/або актах прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.6. договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент підписання ТТН або акту прийому - передачі продукції, якщо інше не погоджено сторонами у додатковій угоді до договору.

Строк дії договору до 31.12.2023, а в частині виконання зобов'язань - до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Як пояснено позивачем в позовній заяві, необхідність укладення вищезазначеного договору обумовлена надзвичайними та об'єктивними обставинами, що склалися в енергетичному секторі України наприкінці 2022 року.

02.11.2022 позивачем отримано сповіщення від ПРАТ «Южкокс» (код 05393079) щодо необхідності введення графіків самообмеження на виконання розпорядження Дніпропетровської облдержадміністрації за результатами засідання по енергообмеженню листами від 02.11.2022 №55-172, телефонограмою від 02.11.2022, копії яких були надані відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки.

З 23.11.2022 ТОВ «Спецтехоснастка» знаходилось на аварійному живленні, оскільки фактично втратило можливість отримувати електроенергію для виробництва власної продукції від постачальника електрики ТОВ «ОНК-ГРУП» (код 37872468) та послуги з розподілу від АТ ДТЕК «Дніпровські електромережі» (код 23359034). Позивач звертався до Дніпропетровської ОВА листом від 30.11.2022 №123 щодо можливості забезпечення електроенергією для запуску виробничих потужностей підприємства, однак, станом на 13.12.2022 офіційну відповідь надано не було.

З метою недопущення зупинки виробництва, зриву поставок контрагентам - покупцям по існуючим договірним зобов'язанням, позивачем було організовано автономне електропостачання шляхом закупівлі промислових генераторів великої потужності.

Так, по наступним ВМД було отримано генератори найбільшої потужності:

- ВМД від 16.12.2022 №22UA209230023214UO Генераторна установка закритого типу потужністю 880кВт*А Mitsubishi - 1 шт;

- ВМД від 05.01.2023 №23UA209230000114UO Генераторна установка закритого типу потужністю 1500кВт*А MTU 18V2000 - 1 шт;

- ВМД від 27.01.2023 №23UA209230007186U6 Генераторна установка закритого типу потужністю 1750кВА Stamford - 1 шт.

Позивачем вказано, що ним було додатково закуплено три одиниці генераторів меншої потужності. Після вводу в експлуатацію промислових генераторів, з урахуванням того, що протягом грудня 2022 року, січня та лютого 2023 року в Дніпропетровській області діяли екстрені відключення, Товариство періодично отримувало паливо дизельне від ТОВ «Гранд-Дніпро» для виробництва електрики.

Як пояснено позивачем, довіреності на отримання пального не оформлювалися, оскільки дизельне пальне заливалося безпосередньо у генераторні установки.

В акті перевірки відповідач зауважує, що у наданих до перевірки видаткових накладних відсутня інформація щодо довіреностей на отримання продукції, і на цій підставі робить висновок про нереальність операцій.

Відповідно втратив чинність й бланк довіреності на одержання цінностей (типова форма №М-2) та Журнал реєстрації довіреностей, а повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Законодавством не встановлено вичерпного переліку таких документів.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що сторони погодили, що прийом - передача товару проводиться сторонами на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН) та чеку принтера (за наявності).

Факт отримання пального підтверджується: товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, які складалися комірниками ТОВ «Спецтехоснастка», а саме: 22.12.2022 №3921 - 3000л, 22.12.2022 №3944 - 2000л; 22.12.2022 №3945 - 2000л; 29.12.2022 №3975 - 6350л; 04.01.2023 №12 - 6220л; 09.01.2023 №31 - 13380л; 12.01.2023 №43 - 5920л; 16.01.2023 №73 - 13180л; 23.01.2023 №126 - 11430л; 25.01.2023 №134 - 12220л; 27.01.2023 №165 - 10430л; 03.02.2023 №221 - 11120л; 06.02.2023 №234 - 12190л; 09.02.2023 №280 - 15320л; 15.02.2023 №327 - 6675л; 17.02.2023 №377 - 13180л; 22.02.2023 №424 - 11540л.

Копії прибуткових ордерів були надані відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки.

В акті перевірки зазначено, що позивачем було надано сертифікати якості на дизельне пальне, але на думку контролюючого органу сертифікати не відповідають фактичному ланцюгу постачання згідно бази аналізу даних, тому відповідач дійшов висновку про відсутність походження придбаного ТМЦ.

Вказаний висновок відповідача є необґрунтованим та таким, що не відповідає правовій природі сертифіката якості. Оскільки, сертифікат якості не є документом, який підтверджує факт поставки товарів, не містить відомостей про господарську операцію та не відповідає вимогам первинних документів, встановленим законодавством України, не підтверджує рух активів або виникнення зобов'язань, а є документом, який підтверджує саме якість товару (тобто, містить виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам).

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 15.04.2021 у справі №818/530/16 та від 23.02.2023 у справі №640/12451/20.

Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі №560/12630/21 прямо вказав, що сама по собі відсутність чи наявність сертифікатів якості не пов'язана з реальністю чи можливістю поставки товару. Отже, сертифікат якості за своїм змістом не може доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містить виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Відповідачем не спростовані пояснення представника позивача про те, що станом на дату початку/закінчення перевірки у ТОВ «Спецтехоснастка» на балансі в наявності є 13917 літрів дизельного пального на суму 585349,02 грн (без пдв), пдв - 40974,43 грн, яке знаходиться в генераторних установках. Наявність залишків ТМЦ на балансі підприємства додатково підтверджує реальність їх придбання та використання.

В акті перевірки відповідач посилається на прийняття щодо ТОВ «Гранд -Дніпро» рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості у періоді: січень 2024 року - 17.01.2024 №1128 - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказане посилання не є застосовним до спірних правовідносин та досліджених господарських операцій, оскільки таке рішення було відсутнє на момент існування зазначених правовідносин та було ухвалено після вчинення відповідних господарських операцій між ТОВ «Спецтехоснастка» та ТОВ «Гранд -Дніпро».

Що стосується посилання відповідача на прийняття щодо окремих контрагентів ТОВ «Гранд -Дніпро», а саме: ТОВ «ТД АЛЬЯНС ОЙЛ», ТОВ «ПРАЙД ІМПЕКС», ТОВ«ЮКАС ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «Параллель-М ЛТД», ТОВ «КАТМА ГРУП» рішень про відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає таке посилання безпідставним, оскільки це суперечить принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у ст. 16 ПК України обов'язкам платника податків. Крім того, зазначені рішення були відсутні на момент існування господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гранд -Дніпро», та були ухвалені після вчинення відповідних господарських операцій між ТОВ «Спецтехоснастка» та ТОВ «Гранд - Дніпро». Стосовно інформації що, деякі контрагенти контрагента ТОВ «Гранд -Дніпро», а саме: ТОВ «ТД АЛЬЯНС ОЙЛ» є фігурантом кримінального провадження №720024000000000012 від 15.10.2024, ТОВ «ПРАЙД ІМПЕКС» є фігурантом кримінального провадження №42024080000000038 від 19.04.2024, ТОВ «КАТМА ГРУП» є фігурантом кримінального провадження №32021100110000016 від 10.02.2021, суд вказує, що внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню (щодо контрагентів контрагента у подальшому ланцюгу) не спростовує фактичного здійснення операцій між ТОВ «Гранд - Дніпро» та ТОВ «Спецтехоснастка», адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності ТОВ «Спецтехоснастка» у цьому. Проте інформації про наявність вироку суду відносно окремих контрагентів ТОВ «Гранд - Дніпро», який би набрав законної сили в акті не наведено, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо контрагентів постачальника позивача не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій ТОВ «Спецтехоснастка'з ТОВ «Град-Дніпро» та не тягне за собою правових наслідків для платника податків - ТОВ «Спецтехоснастка».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 по справі №822/1443/18, від 01.06.2022 у справі № 1240/2660/18.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43495370), судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (постачальник) та ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» (покупець) укладено договір поставки від 01.04.2020 №01КВ2020, за умовами якого постачальник зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором. Під товаром в договорі мається на увазі - тара поліпропіленова в асортименті.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що сторони домовилися про наступний порядок оплати: покупець здійснює 100% передплату партії товару.

Згідно з п. 5.2. договору датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на партію товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передання товару (п.5.6. договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2022.

На виконання умов Договору поставки від 01.04.2020 №01КВ2020 ТОВ «Спецтехоснастка» було поставлено ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» товар, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами:

1) Видаткова накладна від 28.05.2020 №1669 на суму 157481,55 грн. Товар було оплачено 22.05.2020 згідно платіжної інструкції №65. ТТН №Р1669 від 28.05.2020. Автомобільний перевізник ТОВ «Спецтехоснастка», водій ОСОБА_5 ;

2) Видаткова накладна від 12.06.2020 №1855 на суму 278054,00 грн. Товар було оплачено 05.06.2020 згідно платіжних інструкцій №106 та №121. ТТН №Р1855 від 12.06.2020 Автомобільний перевізник ТОВ «Спецтехоснастка», водій ОСОБА_6 ;

3) Видаткова накладна від 27.07.2020 №2446 на суму 180332,77 грн. Товар було оплачено 16.07.2020 згідно платіжної інструкції №251. ТТН №Р2446 від 27.07.2020. Автомобільний перевізник ТОВ «Спецтехоснастка», водій ОСОБА_5 ;

4) Видаткова накладна від 31.07.2020 №2521 на суму 13113,00 грн. Товар було оплачено 16.07.2020 згідно платіжної інструкції №251. ТТН № Р2521 від 31.07.2020. Автомобільний перевізник ТОВ «Спецтехоснастка», водій ОСОБА_6 ;

5) Видаткова накладна від 31.08.2020 №2966 на суму 243186,63 грн. Товар було оплачено 17.08.2021 згідно платіжної інструкції №350. ТТН №Р2966 від 31.08.2020. Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_7 , водій ОСОБА_8 ;

6) Видаткова накладна від 22.09.2020 №3342 на суму 79199,92 грн. Товар було оплачено 14.09.2020 згідно платіжної інструкції №423. ТТН №Р3342 від 22.09.2020. Автомобільний перевізник ТОВ «Спецтехоснастка», водій ОСОБА_6 ;

7) Видаткова накладна від 09.10.2020 №3626 на суму 229261,00 грн. Товар було оплачено 07.10.2020 згідно платіжної інструкції №485. ТТН №Р3626 від 09.10.2020. Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_9 , водій ОСОБА_9 ;

8) Видаткова накладна від 09.10.2020 №3625 на суму 506,66 грн. Товар було оплачено 14.09.2020 згідно платіжної інструкції №423. ТТН №Р3625 від 09.10.2020. Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_9 , водій ОСОБА_9 ;

9) Видаткова накладна від 23.02.2021 №517 на суму 246784,72 грн. Товар було оплачено 15.02.2021 згідно платіжної інструкції №807 та №808. ТТН №Р517 від 23.02.2021. Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_9 , водій ОСОБА_9 ;

10) Видаткова накладна від 23.02.2021 №521 на суму 501984,21 грн. Товар було оплачено 15.02.2021 згідно платіжної інструкції №807 та 15.02.2021 згідно платіжної інструкції №808. ТТН № Р521 від 23.02.2021. Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_7 , водій ОСОБА_8 ;

11) Видаткова накладна від 05.03.2021 №682 на суму 85460,79 грн. Товар було оплачено 04.03.2021 згідно платіжної інструкції №854. ТТН №Р682 від 05.03.2021. Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_7 , водій ОСОБА_10 ;

12) Видаткова накладна від 15.03.2021 №773 на суму 17092,16 грн. Товар було оплачено 04.03.2021 згідно платіжної інструкції №854. ТТН № Р773 від 15.03.2021. Автомобільний перевізник ТОВ «Спецтехоснастка», водій ОСОБА_11 .

Зазначені документи в сукупності підтверджують факт виготовлення, транспортування та відвантаження товару, факт оплати, переходу права власності, рух активів та зміну майнового стану позивача, тобто, вони підтверджують всі стадії здійснення господарських операцій та відповідають вимогам законодавства України, в т.ч. даним бухгалтерського обліку. Доставка товару на адресу контрагента здійснювалася як силами ТОВ «Спецтехоснастка», так і сторонніх перевізників.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 187, ст. 201 ПК України за всіма господарськими операціями з контрагентом було складено та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки.

Віднесення до складу податкових зобов'язань постачальника у податковій декларації з ПДВ і є фактом сплати податку на додану вартість. Відповідач дійшов до помилкового висновку про те, що кошти, отримані позивачем від ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» не пов'язані з поставкою товару та мають бути включені до складу інших доходів.

З аналізу наданих документів, судом встановлено, що кошти були отримані саме як оплата за поставлений товар, що прямо підтверджується: договором, платіжними інструкціями, видатковими накладними, ТТН, податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Отримані грошові кошти є доходом від реалізації продукції власного виробництва ТОВ «Спецтехоснастка».

На реальність господарської операції вказує, також, наявність у платника податків економічних можливостей для здійснення відповідної господарської операції. Товар було виготовлено ТОВ «Спецтехоснастка» (звіт з виробництва за зміну), поставлено на облік на складі готової продукції згідно Національного стандарту бухгалтерського обліку Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246).

Господарські операції між ТОВ «Спецтехоснастка» та ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» здійснювались у період з травня 2020 року по березень 2021 року, тобто до включення ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» до додатку 4 щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості - період травень 2021 року від 13.05.2021 №26449 - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та анулювання його свідоцтва платника ПДВ. Тому посилання відповідача в акті на прийняття щодо ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості не є застосовним до спірних правовідносин та господарських операцій, оскільки таке рішення було відсутнє на момент існування зазначених правовідносин та було ухвалено після вчинення відповідних господарських операцій.

Стосовно доводів податкового органу, що ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» є фігурантом кримінального провадження №72024111200000001 від 03.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, суд зазначає, що доказів того, що посадові особи ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» є підозрюваними чи обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні в акті не наведено. Інформація про вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» в акті також відсутній. Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між платником податку та його контрагентом, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі №813/1979/15, від 22.07.2020 у справі №620/3925/18.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності платника податків у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН», який би набрав законної сили в акті не наведено, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо контрагента чи можливих контрагентів ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для платника податків - ТОВ «Спецтехоснастка».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.07.2022 у справі №320/2452/20, від 06.10.2021 у справі №822/1443/18, від 01.06.2022 у справі №1240/2660/18, від 15.02.2023 у справі №803/1810/16.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір від 05.09.2022 на консультативне обслуговування, за умовами якого виконавець буде надавати консультантську послугу замовнику щодо вивчення та розвитку регіонального бізнесу, маркетингові промоції та програми для брендів, що належать замовнику, а замовник - приймає та оплачує вказані послуги.

Позивачем було надано належними чином оформлені первинні документи: договір від 05.09.2022 на консультативне обслуговування, акти наданих послуг за перевіряємий період.

Вказані акти складалися після фактичного надання консультативних послуг, містять усі обов'язкові реквізити первинного документа, відображають зміст господарської операції та підтверджують реальність її здійснення. В акті перевірки не наведено жодних зауважень щодо форми, змісту чи достовірності зазначених документів.

ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) зареєстрований у базі даних ДПС України з основним видом діяльності 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування, що повністю відповідає характеру послуг, які надавалися позивачу.

Висновки відповідача про відсутність об'єктів оподаткування у ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на аналізі податкової звітності контрагента, однак такі обставини жодним чином не свідчать про нереальність операцій позивача.

На сторінці 90 акту перевірки відповідач вказує, що отримання позивачем послуг від ФОП ОСОБА_1 створює умови для заниження суми ПДВ через використання схеми ухилення від сплати податків.

Суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 не є платником ПДВ, що повністю виключає можливість формування податкового кредиту або заниження ПДВ за вказаними операціями.

Такими чином, висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач не здійснив належного та повного дослідження первинних документів по взаємовідносинам між ТОВ «Спецтехоснастка» та ФОП ОСОБА_1 в частині надання послуг з консультування, не навів жодних доказів, які б свідчили про відсутність фактичного надання послуг та дійшов помилкового висновку про нереальність господарських операцій.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ), суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір від 01.02.2024 №СТО/1502, про надання послуг, за умовами якого виконавець за завданням замовника надає послуги консультування з питань інформатизації, а замовник - приймає та оплачує вказані послуги.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що послуги вважаються наданими після підписання відповідного акту наданих послуг замовником. В акті вказується, поміж іншого, перелік та об'єм послуг, їх кількість та вартість, тощо.

Підпунктом 2.2.5 п. 2.2 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний надавати послуги особисто.

Викладене на сторінці 81 акту перевірки твердження відповідача про необхідність наявності джерел походження товару або ідентифікованого матеріального об'єкта є помилковими та свідчать про ототожнення різних за своєю правовою природою договорів - договору поставки та договору про надання послуг.

Контрагент-постачальник ФОП ОСОБА_2 не зобов'язаний мати товар (створений, набутий, придбаний) при укладанні договору з надання послуг консультування. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між сторонами, позивачем було надано належними чином оформлені первинні документи: договір від 01.02.2024 №2024-СТО/1502, акти наданих послуг.

Відповідачем не наведено жодних конкретних зауважень до форми, змісту чи достовірності зазначених первинних документів.

В акті перевірки відсутні посилання на неправильність оформлення, суперечності у реквізитах або невідповідність відомостей. Акти складалися після фактичного здійснення господарської операції консультування з питань інформатизації, містять усі обов'язкові реквізити первинного документа, відображають зміст господарської операції та підтверджують реальність її здійснення.

Відповідно до пункту 3.2 договору саме підписаний замовником акт наданих послуг є підставою для здійснення оплати.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрована у базі даних ДПС України з основним видом діяльності 62.02 - консультування з питань інформатизації, що повністю відповідає характеру наданих позивачу послуг.

Висновки відповідача про відсутність об'єктів оподаткування у ФОП ОСОБА_2 ґрунтуються виключно на аналізі податкової звітності контрагента, однак такі обставини жодним чином не свідчать про нереальність операцій позивача.

На сторінці 78 акту перевірки відповідач вказує, що ФОП ОСОБА_2 надає консультаційні (консалтингові) послуги з питань комерційної діяльності й керування, проте фактично надавались послуги з консультування з питань інформатизації, що підтверджується договором та актами наданих послуг. ФОП ОСОБА_2 надає послуги консультування з питань інформатизації, що підтверджується первинними документами, які були надані до перевірки: актами наданих послуг та відповідним договором.

На сторінці 84 акту перевірки відповідач вказує про отримання позивачем послуг від ФОП ОСОБА_2 створює умови для заниження суми ПДВ через використання схеми ухилення від сплати податків через використання схеми ухилення від сплати податків.

Суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_2 не є платником ПДВ, що унеможливлює формування податкового кредиту або заниження ПДВ за вказаними операціями.

Такими чином, висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ» (код ЄДРПОУ 34288888), суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (замовник) та ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ» (виконавець) укладено договір від 04.05.2011 №01/05/2011 про надання послуг, за умовами якого виконавець за завданням замовника надає консультаційні (консалтингові) послуги з питань комерційної діяльності та керування, а замовник - приймає та оплачує вказані послуги.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що послуги вважаються наданими після підписання акту наданих послуг замовником. В акті вказується, поміж іншого, перелік та об'єм послуг, їх кількість та вартість, тощо.

Підпунктом 2.2.5 п. 2.2. договору встановлено, що виконавець зобов'язаний надавати послуги особисто.

За приписами п. 3.2. договору саме підписаний замовником акт наданих послуг є підставою для оплати. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем до перевірки були надані первинні документи, а саме: договір та акти наданих послуг, які відображають зміст, обсяг та вартість отриманих послуг.

Акти складалися після фактичного надання консультаційних послуг, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Водночас в акті перевірки відповідач не навів жодних конкретних зауважень до змісту, форми чи реквізитів первинних документів.

Посилання відповідача на положення ст. 656 ЦК України щодо предмета договору купівлі-продажу, викладені на стор. 74 акту, не є обґрунтованими відносно господарських операцій, оскільки спірні правовідносини виникли з договору про надання послуг, а не з договору поставки чи купівлі-продажу. Зазначені договори мають різну правову природу, різний предмет та різний механізм виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Тобто, для договору про надання послуг не вимагається наявність товару, матеріального об'єкта чи джерела походження в розумінні, наведеному контролюючим органом.

Таким чином, контрагент-постачальник ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ» не зобов'язаний мати товар (створений, набутий, придбаний) при укладанні договору з надання послуг консультування. ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ» зареєстроване у базі даних ДПС України: з основним видом діяльності - 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування, що не суперечить виду послуг, які надавались позивачу.

Висновки відповідача про відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ» ґрунтуються виключно на аналізі податкової звітності контрагенту, однак такі обставини жодним чином не можуть свідчити про нереальність господарських операцій.

ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ» не є платником ПДВ, про зазначено на сторінці 72 акту перевірки, а відтак, висновок відповідача про те, що ТОВ «Спецтехоснастка», отримуючи послуги від контрагента - постачальника ТОВ «СТРАТЕГІЧНІ МАЙСТЕРНІ» створило умови для заниження суми ПДВ через використання схеми ухилення від сплати податків є таким, що не відповідає дійсності.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 ), суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір від 15.01.2018 №1 про надання послуг, за умовами якого виконавець за завданням замовника надає послуги консультування з питань інформатизації, а замовник - приймає та оплачує вказані послуги.

Відповідно до пп. 2.2.5 п. 2.2. договору виконавець зобов'язаний надавати послуги особисто.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем було надано до перевірки первинні документи, а саме: договір та акти наданих послуг, які відображають зміст, обсяг та вартість отриманих послуг. Акти складалися після фактичного надання послуг, що відповідає вимогам законодавства про бухгалтерський облік.

Згідно з п. 3.2 договору, саме підписаний замовником акт наданих послуг є підставою для здійснення оплати.

Відповідач не навів жодних зауважень до змісту, форми або реквізитів первинних документів.

Посилання відповідача на положення ст. 656 ЦК України щодо предмета договору купівлі-продажу, викладені на стор. 63-64 акту перевірки не є застосовними до господарських операцій, що розглядаються, оскільки спірні правовідносини виникли з договору про надання послуг, а не з договору поставки чи купівлі-продажу. Зазначені договори мають різну правову природу, різний предмет та різний механізм виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Отже, для договору про надання послуг не вимагається наявність товару, матеріального об'єкта або джерела походження в розумінні, наведеному контролюючим органом.

Контрагент-постачальник ФОП ОСОБА_3 не зобов'язаний мати товар (створений, набутий, придбаний) при укладанні договору з надання послуг консультування.

ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) зареєстрований у базі даних ДПС України: з основним видом діяльності - 62.02 консультування з питань інформатизації, що не суперечить виду послуг, які надавались підприємству.

Висновки відповідача про відсутність об'єктів оподаткування у ФОП ОСОБА_3 ґрунтуються виключно на аналізі податкової звітності контрагента, однак такі обставини жодним чином не можуть свідчити про нереальність господарських операцій.

Суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_3 не є платником ПДВ, тому висновок перевіряючих на стор. 67 акту перевірки про те, що ТОВ «Спецтехоснастка», отримуючи послуги від контрагента - постачальника ФОП ОСОБА_3 , створило умови для заниження суми ПДВ через використання схеми ухилення від сплати податків є таким, що не відповідає дійсності.

З урахуванням наведеного, відповідач належним чином не проаналізував взаємовідносини між ТОВ «Спецтехоснастка» та ФОП ОСОБА_3 в частині надання послуг консультування з питань інформатизації/інформаційних технологій, зробив помилковий висновок про нереальність господарських операцій.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Спецтехоснастка» з ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_6 ), суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Спецтехоснастка» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір від 01.07.2021 №СТО-2021 про надання послуг, за умовами якого виконавець за завданням замовника надає послуги консультування з питань комерційної діяльності й керування, а замовник - приймає та оплачує вказані послуги.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що послуги вважаються наданими після підписання відповідного акту наданих послуг замовником.

В Акті вказується, поміж іншого, перелік та об'єм послуг, їх кількість та вартість, тощо.

Відповідно до пп. 2.2.5 п. 2.2. договору виконавець зобов'язаний надавати послуги особисто.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем було надано до перевірки первинні документи, а саме: договір та акти наданих послуг, які містять усі необхідні реквізити та відображають реальний зміст і обсяг наданих послуг. Акти складалися після фактичного виконання послуг, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з п. 3.2 договору, саме підписаний замовником акт наданих послуг є підставою для здійснення оплати. Відповідач не навів жодних конкретних зауважень до змісту, форми або реквізитів первинних документів. Висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та загальних твердженнях без належних доказів.

Посилання відповідача на положення ст. 656 ЦК України щодо предмета договору купівлі-продажу, викладені на стор. 53-54 акту не є застосовними до господарської операції, яка досліджується, оскільки спірні правовідносини виникли з договору про надання послуг, а не з договору поставки чи купівлі-продажу. Зазначені договори мають різну правову природу, різний предмет та різний механізм виконання.

Контрагент-постачальник ФОП ОСОБА_4 не зобов'язаний мати товар (створений, набутий, придбаний) при укладанні договору з надання послуг консультування.

ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) зареєстрований у базі даних ДПС України з основним видом діяльності 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування, що не суперечить виду послуг, які надавались позивачу.

Суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_4 не є платником ПДВ, тому висновок перевіряючих, викладений на стор. 57 акту про те, що ТОВ «Спецтехоснастка», отримуючи послуги від контрагента - постачальника ФОП ОСОБА_4 , створило умови для заниження суми ПДВ через використання схеми ухилення від сплати податків є неправомірним.

З урахуванням наведеного, відповідач не здійснив належного аналізу господарських взаємовідносин між ТОВ «Спецтехоснастка» та ФОП ОСОБА_4 , дійшов до помилкового висновку про нереальність господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.11.2020 у справі №816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Стверджуючи про відсутність у контрагента необхідних ресурсів і умов для ведення господарської діяльності, податковою не наведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні, враховуючи при цьому те, що вказані операції по суті носили характер перепродажу продукції, що не заборонено законодавством та за встановлених обсягів постачання не потребує значних трудових та організаційних ресурсів для їх проведення.

Така позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справі №814/3861/14 адміністративного провадження К/9901/8257/18 від 14.02.2018.

Припущення відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також можливість виконувати ними господарської діяльності загалом є помилковими, так як податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Наведену позицію висловлено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові у справі №804/3420/16 від 07.03.2018.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об'єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14.

Доводячи відсутність реального змісту операцій між позивачем і вказаними контрагентами, контролюючий орган посилався, зокрема на те, що під час перевірки у Підприємства не було товарно-транспортних накладних, а частина видаткових накладних складена без дотримання вимог, встановлених законодавством (у видаткових накладних не вказано місце складання, відсутня ідентифікація підписів осіб, відсутня інформація щодо довіреностей на отримання ТМЦ). Відхиляючи ці доводи відповідача, суди вказали, що товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини щодо придбання товару (послуг), а тому не можуть бути доказами цих обставин.

Дійсно, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об'єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14.

Одне лише посилання на відсутність у платника ПДВ документів на перевезення придбаного товару не може бути достатньою підставою для позбавлення платника права на податковий кредит, якщо обставини у справі не викликають сумніву в тому, що поставка товару відбулася.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №1.380.2019.004460.

Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано, що під час укладення договорів та у період здійснення господарських операцій контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у податкових органах та були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не оспорюється в акті перевірки. Також під час перевірки позивачем надавались реєстри податкових накладних, первинні й інші документи (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, сертифікати якості) на підтвердження здійснення господарських операцій з відповідними контрагентами. Відповідачем не заперечується, що всі податкові накладні, виписані контрагентами, відповідають вимогам ПК України, зокрема, щодо обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України.

Стосовно посилання в акті перевірки на інформаційно-аналітичні бази ДПС АІС «Податковий блок» та архів електронної звітності, відповідно до аналізу яких податковим органом встановлено безтоварність операцій та недобросовісність контрагентів позивача, віднесення їх до ризикових підприємств, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17.11.2020 у справі №816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі "Інтерсплав проти України"; рішення від 22.01.2009 (заява №3991/03) "Справа БУЛВЕС проти Болгарії"; рішення від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії".

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та валові витрати. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №420/6359/19.

Суд також звертає увагу, що відповідач не встановив ознак недобросовісності позивача під час проведення перевірки і не довів їх існування під час судового розгляду, відповідач також не навів жодних доказів існування фактів узгодженості дій позивача з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або ж його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань.

Колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 зробила висновок, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки вона не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Враховуючи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 (справа №803/1684/17, адміністративне провадження №К/9901/51649/18, ЄДРСРУ №95176997), від 21.01.2021 (справа №813/2204/17, адміністративне провадження №К/9901/35740/18, ЄДРСР №94328053), від 24.05.2019 (справа №826/7423/16), від 06.02.2018 (справа №816/166/15-а), від 11.09.2018 (справа №804/4787/16) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Отже, фактично позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та існування зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг) господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що контрагенти позивача станом на період, що перевірявся, та станом на момент здійснення господарських правовідносин були зареєстрованими в якості платника податку на додану вартість, мали індивідуальний податковий номер, а всі виписані ними податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто всі перелічені контрагенти мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Стосовно тверджень відповідача про наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (код ЄДРПОУ 3429839) за вих.№2981/5/04-36-05-05-10 від 29.01.2026:

- ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43495370), яке є фігурантом кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №72024111200000001 від 03.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України;

- ТОВ «ТД АЛЬЯНС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42504640), яке є фігурантом кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №720024000000000012 від 15.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України;

- ТОВ «ПРАЙД ІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 42288222), що є фігурантом кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42024080000000038 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241, ч. 4 ст. Кримінального кодексу України;

- ТОВ «КАТМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 41775494), яке є фігурантом кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32021100110000016 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 191, 204, 212, 364, 366 Кримінального кодексу України; за №12020220500001710 від 18.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України КК України; та за №42017170000000115 від 29.03.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 204, ч .2 ст. 366, ч. 3 ст 212, ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України;

- ТзОВ «ПРАЙОРІТІ ПРОДАКТ» (код 44496705), ТзОВ «ПРОФІТРЕЙДИНГ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43557321), які є фігурантами кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №72023000120000112 від 04.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу.

Судом проаналізовано лист Офісу Генерального прокурора від 13.02.2026 №08/6-163вих-26, зі змісту якого встановлено, що Детективами Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024000000000012 від 15.10.2024 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні досліджувалися факти привласнення державних коштів у вигляді бюджетного відшкодування податку на додану вартість службовими особами ТОВ «ДІВАЙН ІНДАСТРІ» та ТОВ «ЗАВОД БОДОБРИВ «ТРИВКО».

Досудове розслідування в цьому провадженні закінчено з направленням 17.01.2025 обвинувального акту до суду відносно директора ТОВ «ДІВАЙН ІНДАСТРІ» за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В листі вказано, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТРАЛЬЯНС ОЙЛ» не була предметом дослідження в кримінальному провадженні №72024000000000012 від 15.10.2024.

З аналізу наданих документів, судом не встановлено факту притягнення до кримінальної відповідальності директорів контрагентів позивача, судом не встановлено, що в кримінальних провадженнях, зазначених відповідачем, було здійснено дослідження господарської діяльності фігурантів кримінальних проваджень - контрагентів позивача в контексті господарських взаємовідносин з ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА».

Сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб'єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 520/19070/21.

Окрім цього, сама по собі обставина згадування юридичної особи, її посадових та пов'язаних з нею осіб в матеріалах кримінального провадження є недостатньою підставою для висновку про нереальність усіх її господарських операцій. Відповідачем не надано ані вироків суду, що набрали законної сили, ані матеріалів таких кримінальних проваджень, які б містили однозначну інформацію про нереальність конкретних господарських операцій, що були предметом оцінки відповідача (наприклад, протокол допиту керівника і тд).

Отже, цей аргумент судом відхиляється як необґрунтований.

За наслідками розгляду справи судом встановлено протиправність нарахувань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 18.09.2025 за №0521570713 та від 18.09.2025 № 0521600713.

Як наслідок, висновки податкового органу про завищення розміру від'ємного значення суми податку на прибуток за звітний (податковий) період: 2022 рік на суму 8063746 грн, за 2023 рік на суму 29630880 грн, за 2024 рік на суму 41281698 грн, за І квартал 2025 року на суму 44970789 грн не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому податкове повідомлення-рішення від 18.09.2025 № 0521610713 форми «П», підлягає скасуванню, як протиправне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 18.09.2025 № 0521620713 форми «ПН», яким застосовано штраф у розмірі 169371,50 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України діяв карантин, який було відмінено 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651.

Законом України №591-IX від 13.05.2020 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України доповнено пунктом п. 521, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-IX від 12.05.2022, який набув чинності 27.05.2022, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України були внесені зміни, якими передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Відповідно до абзаців 2, 3 п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов'язання щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків і зборів до 31.07.2022.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

У подальшому Законом України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90.

Так, згідно пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

ПК України визначено обов'язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

Відповідно до пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України штрафні санкції не застосовуються за порушення строків реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у період з 01.03.2020 по останній день календарного місяця, у якому закінчилась дія карантину.

Проте вказана норма припинила свою дію з 27.05.2022 на підставі Закону України №2260-IX від 12.05.2022, яким внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, та який набрав чинності з 27.05.2022.

Отже за змістом вищезазначених приписів:

- граничним терміном реєстрації податкових накладних, складених у період дії п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), граничний термін реєстрації яких припадав на період до 24.02.2022, є 27.05.2022;

- граничним терміном реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), є 15.07.2022 включно;

- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених після 27.05.2022 до 16.01.2023, визначаються у загальному порядку відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 16.01.2023, тобто тих, строк реєстрації яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-1Х - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Судом встановлено, що згідно переліку податкових накладних, зазначених в розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення від 18.09.2025 №0521620713), позивача притягнуто до відповідальності за відсутність реєстрації податкових накладних за травень 2020 року на суму 26247 грн, за червень 2020 року на суму 46342 грн, за липень 2020 року на суму 32241 грн, за серпень 2020 року на суму 40531 грн, за вересень 2020 року на суму 13285 грн, за жовтень 2020 року на суму 38210 грн, за лютий 2021 року на суму 124795 грн, за березень 2021 року на суму 17092 грн.

З наданих до суду копій податкових накладних та квитанцій податкового органу про прийняття податкових накладних, судом встановлено, що протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України, за період травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, лютий 2021, березень 2021, позивач вчасно складав та зареєстрував податкові накладні по контрагенту ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН», що підтверджується:

- квитанцією від 03.06.2020 №9124307547 про реєстрацію податкової накладної від 22.05.2020 №274, сума ПДВ 26246,93 грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 15.06.2020;

- квитанцією від 22.06.2020 №9141850975 про реєстрацію податкової накладної від 05.06.2020 №89, сума ПДВ 28333,33 грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 30.06.2020;

- квитанцією від 24.06.2020 №9145766652 про реєстрацію податкової накладної від 10.06.2020 №146, сума ПДВ 18009 грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 30.06.2020;

- квитанцією від 04.08.2020 №9187291658 про реєстрацію податкової накладної від 16.07.2020 №258, сума ПДВ 32240,96 грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 15.08.2020;

- квитанцією від 31.08.2020 №9216874753 про реєстрацію податкової накладної від 17.08.2020 №251, сума ПДВ 40531,11 грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 15.09.2020;

- квитанцією від 24.09.2020 №9241736608 про реєстрацію податкової накладної від 14.09.2020 №247, сума ПДВ 13284,43грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 30.09.2020;

- квитанцією від 21.10.2020 №9272350732 про реєстрацію податкової накладної від 07.10.2020 №106, сума ПДВ 38210,17грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 31.10.2020;

- квитанцією від 25.02.2021 №9036820132 про реєстрацію податкової накладної від 15.02.2021 №194, сума ПДВ 124794,82 грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 28.02.2021;

- квитанцією від 22.03.2021 №9057903576 про реєстрацію податкової накладної від 04.03.2021 №77, сума ПДВ 17092,16 грн. Відмітка - документ прийнято. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації податкових накладних) граничний строк реєстрації зазначеної податкової накладної до 31.03.2021.

Таким чином, позивач в межах граничного строку реєстрував податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «ГРІН ПЕКЕДЖИНГ ЮКРЕЙН».

Аналіз наданих суду документів спростовує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 14.07.2025 №3122/04-36-07-13/13429839 в частині відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про безпідставність прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.09.2025 №0521620713.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 18.09.2025 № 0521620713 підлягає скасуванню, як протиправне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 26624,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №110 від 12.01.2026 та 58910,40 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №206 від 15.01.2026.

З огляду не те, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 85534,40 грн, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (вул. Васильєвська, буд. 122, м. Кам'янське, 51921, код ЄДРПОУ 13429839) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.09.2025 №0521600713, від 18.09.2025 №0521570713, від 18.09.2025 №0521610713, від 18.09.2025 №0521620713.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 85534 (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 03 квітня 2026 року.

Суддя Р.З. Голобутовський

Попередній документ

135409651

Наступний документ

135409653

Інформація про рішення:

№ рішення:	135409652
№ справи:	160/796/26
Дата рішення:	24.03.2026
Дата публікації:	06.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Подано апеляційну скаргу (15.05.2026)
Дата надходження:	14.01.2026
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

24.02.2026 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
10.03.2026 11:40	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
24.03.2026 11:40	Дніпропетровський окружний адміністративний суд