03 квітня 2026 рокуСправа №215/8703/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання ОСОБА_1 про повернення відзиву без розгляду, продовження строку для подання відповіді на відзив, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про підтвердження повноважень у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.11.2025 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якій позивач просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради при отриманні заяви від 27.08.2025 року про відвід створювати штучні перешкоди для відводу посадових осіб, які не підкорюються принципу верховенства права та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобовязати довести вимоги заяви про відвід ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 депутатам на сесії Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не виконує умови ст. 3, 22, 46, 59 Конституції України. Позивач подала клопотання від 27.08.2025 року про відвід ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у розгляді заяв від 27.08.2025 року. Тож, 05.11.2025 року позивач отримала неофіційний без підпису, мокрої печатки, дати підписання лист від 27.08.2025 року №С-293-П/06-20 від відповідача, який грубо порушив її права: знайомитися з матеріалами справи, давати докази, заявляти клопотання; при розгляді заяви, користуватися юридичною допомоги допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової особисто чи за дорученням. На думку позивача, усіх наданих їй законом прав остання була позбавлена, що є порушенням як процесу при розгляді заяви, так і її конституційних прав (стаття 59 Конституції України - право на правову допомогу). Заява про відвід ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у розгляді заяви від 27.08.2025 року про потребу в наданні соціальних послуг розглядається в присутності особи, яка заявила його. Під час відсутності цієї особи заяву може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Однак, про час і місце розгляду позивач не була повідомлена. Дії відповідача є протиправними, не переслідували закону мету. Будь-якої підготовки до розгляду заяви не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає її, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді. Таким чином позивач вважає, що можна зробити висновок, що думка відповідача основана на припущеннях і в порушення її прав.
10.11.2025 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу №215/8703/25 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.
10.12.2025 року справа №215/8703/25 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
15.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято справу №215/8703/25 за позовною заявою за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до свого провадження. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: позовної заяви разом із її копією відповідно до кількості учасників справи, оформлену у відповідності до вимог ст. ст. 5, 245 КАС України.
Означену ухвалу суду від 15.12.2025 року отримано 06.01.2026 року ОСОБА_1 , що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
23.12.2025 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10.11.2025 року задоволено та поновлено цей строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 215/8703/25.
14.01.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкриття провадження після усунення недоліків.
В період з 29.12.2025 року по 16.01.2026 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці, а в період з 19.01.2026 року по 23.01.2026 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.
26.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прудника С.В. в адміністративній справі №215/8703/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Передано матеріали адміністративної справи №215/8703/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
27.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Луніна О.С.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Прудника С.В. у справі №215/8703/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
В установлений ухвалою суду від 15.12.2025 року строк позивач частково усунув недоліки адміністративного позову.
28.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
28.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження по адміністративній справі №215/8703/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - зупинено до перегляду ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10.11.2025 року в порядку апеляційного провадження.
17.02.2026 року від Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Так, провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Сластьон А.О.) перебуває адміністративна справа №215/8733/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо «встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні заяви від 27.08.2025 року вх. С-293-П». 27.08.2025 року до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради надійшла заява про потребу в наданні соціальних послуг ОСОБА_1 , яка була зареєстрована виконкомом районної у місті ради 27.08.2025 року за вх. № С-293-П (копія заяви ОСОБА_1 від 27.08.2025 за вх. № С-293-П). До заяви ОСОБА_1 від 27.08.2025 року за вх.С-293-П, як додаток, було додано заяву від 27.08.2025 року про відвід ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . За підсумками розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 27.08.2025 року про відвід ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у розгляді заяви від 27.08.2025 року виконкомом районної у місті ради надіслано ОСОБА_1 лист від 27.08.2025 року за вих. №С-293-П/06-20 за адресою: АДРЕСА_1 (копія листа від 27.08.2025 за вих. №С-293-П/06-20 та реєстру поштового відправлення). ОСОБА_1 було роз'яснено, що відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Питання, порушені у заяві ОСОБА_1 від 27.08.2025 року за вх. № С-293-П за результатами до предмета розгляду регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», за не призводять до прийняття адміністративного у порядку, акта і розглядаються в порядку встановленому передбаченому Законом України «Про звернення громадян» та в частині пунктів Законом України «Про доступ до публічної інформації». Звернуто увагу ОСОБА_1 , що законами України «Про звернення громадян публічної інформації» не передбачена процедура відводу посадових осіб від розгляду звернення (запиту). В заявах позивач не зазначала про бажання бути присутньою при розгляді заяв тому розгляд проводився без її присутності. Також позивачем не було зазначено в заяві та не подавалися окремо усні чи письмові заяви про бажання знайомитися з матеріалами справи, користуватися послугами адвоката, особисто викласти аргументи, надати пояснення та ін., тому звинувачення позивача, що вона була позбавлена такої можливості є безпідставними. Заява від 27.08.2025 року за вх. № С-293-П розглянута виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради в межах наданих повноважень. При розгляді звернення виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради у своїй діяльності керувався Конституцією України, законами України «Про звернення громадян», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про соціальні послуги», «Про доступ до публічної інформації», постановами Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 430 «Про затвердження Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, від 06.10.2021 №1040 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі», рішенням виконкому Криворізької міської ради від 19.07.2023 №853 «Про затвердження Порядку призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі». За результатами розгляду заяви від 27.08.2025 року за вх. № С-293-П позивачу була підготовлена письмова відповідь та направлена листом на поштову адресу: АДРЕСА_1 (копія відповіді від 01.09.2025 за вих. № С-293-П/06-20). Лист направлений позивачу на адресу виконкому районної у місті ради не повертався, тому відповідач вважає його отриманим позивачем. Всі відповіді на звернення позивача оформлені відповідно до Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, у медіа, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348. Тому звинувачення позивача про отримання нею «неофіційного листа» відповідач вважає безпідставними. Позивачу було роз'яснено, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1040 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі» затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (далі Порядок 1040). Законодавством чітко визначено форму заяви про потребу в наданні соціальних послуг, порядок її подання та відповідальний орган - управління. ОСОБА_1 надаються соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг її сином ОСОБА_18 , який щомісячно у період з 01.01.2020 по 31.12.2026 отримує компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (довідка від 10.02.2026 № 316 додається) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» та ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги». Заяв щодо відмови в отримання вищезазначеної компенсації від ОСОБА_1 чи ОСОБА_18 не надходили. Позивач не є законним представником свого повнолітнього дієздатного сина ОСОБА_18 . Отже, для отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі ОСОБА_18 особисто необхідно надати заяву та документи, зазначені в п.6 Порядку 430 до управління за адресою: АДРЕСА_2 . Контактні тел.: НОМЕР_1 , 097-503-35-28. При наданні звернення від 27.08.2025 на примірнику ОСОБА_1 було проставлено штамп із зазначенням найменування організації, дати та віхдного номеру, за яким було зареєстровано звернення. ОСОБА_1 надано копію її звернення від 27.08.2025 за вх. № С-293-П. Враховуючи, що подана заява ОСОБА_1 в частині застосування дисциплінарних стягнень відносно посадових осіб виконкому районної у місті ради необґрунтованою, очевидно безпідставною, не підкріплена жодним доказом і зводиться виключно до особистої незгоди з нормативно-правовими актами України, якими керуються У своїй діяльності посадові особи виконкому районної у місті ради та прийнятими цими посадовими особами рішеннями, то підстави для задоволення зазначених вимог відсутні. Таким чином, підстави для розгляду питань зазначених у заяві на пленарному засіданні Тернівської районної у місті ради відсутні. Щодо інформації про нараховані премії ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за період з 01.01.2024 по 01.08.2025, ОСОБА_1 було надано відповідну інформацію. Щодо інформації про нараховані премії в.о. міського голови, секретарю Криворізької міської ради ОСОБА_19 за період з 01.01.2024 по01.08.2025, ОСОБА_1 було надано інформацію, що це питання не належить до компетенції виконкому районної у місті ради, виконком районної у місті ради не є розпорядником відповідної інформації. Звернення ОСОБА_1 щодо розгляду в зазначеній частині виконкомом районної у місті ради направлено до виконавчого комітету Криворізької міської ради у порядку, встановленому ст.7 Закону України «Про звернення громадян». (копія листа від 01.09.2025 за вих. №С-293-П/06-20). Таким чином, заяви позивача були розглянуті повно та всебічно, у порядку та спосіб, передбачений законодавством України, під час розгляду не було порушено права заявника відповідно до ст. 3,4 Конституції України, відповіді підготовлені з роз'ясненням усіх порушених питань, з детальним посиланням на норми законодавства. Тому вимоги позивача вважаємо безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. До того ж, як убачається як змісту предмету заявленого позову, позивач (фізична особа) у цій справі просить встановити наявність компетенції (повноважень) у відповідача, у тому числі делегованих повноважень та, як наслідок, зобов'язати його вчинити певні дії. В той же час, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, можна дійти висновку, що оскільки позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю на пред'явлення позову щодо встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача.
27.02.2026 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10.11.2025 року по справі №215/8703/25 без змін.
30.03.2026 року справа №215/8703/25 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду із суду апеляційної інстанції.
Суд зазначає, що на час перебування даної справи №215/8703/25 у суді апеляційної інстанції, 24.02.2026 року від ОСОБА_1 до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому позивач просить суд:
1. Ухвалою суду повернути відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України та кваліфікувати такий відзив виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, як відмову відповідача надати відзив на позов у строк. 2. Продовжити строк для подання відповіді на відзив після розгляду цього клопотання. 3 Призначити розгляд судового провадження за правилами загального позовного провадження згідно ст. 12, 257 КАС України та надати ухвалу від 28.01.2026 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 4. Зобов'язати відповідача підтвердити повноваження.
Аргументи даного клопотання зводяться до того, що 16.02.2026 року позивач одержала неофіційний без мокрої печатки відзив від іншого відповідача, виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, без зазначених додатків, без дати підписання та підписаний особою без підтвердження ї повноважень, тобто не належним відповідачем, який не є і третьою особою, тобто який не відповідає ст. 162 КАС України і стосуються іншого предмету позову, а саме зводячи обставини тільки до подій, які не стосуються зобов'язання довести вимоги заяви про про відвід ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 депутатам на сесії Тернівської районної у місті ради. За змістом ч. 2 ст. 162 КАС України пояснення повинні містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності 4) обставини, які визнаються відповідачем: 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Оскільки Тернівська районна у м. Кривий Ріг рада згодна з вимогами позову, тому і не подала відзив та відмовляється брати участь в розгляді справи.
Крім того, 24.02.2026 року від ОСОБА_1 до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло пояснення, в якому позивачем зазначено про наступне. 16.02.2026 року позивас одержала від виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради неофіційний відзив без довідки Управління і ПФУ, без листів суду, виконавчого комітету Криворізької міської ради, дати підписання, без мокрої печатки та підписаний Кушніром Сергієм, без підтвердження його повноважень, від не належного відповідача, який не є і третьою особою, тобто який не відповідає ст. 162 КАС України, де ОСОБА_2 вводить суд в оману, оскільки проводить діяльність соціального не захисту населення всупереч конституційним принципам, за це у 2022-2024р. отримав премій на суму 753 649,69 грн. Якщо в державний реєстр не подані позивачем чи її сином данні про реєстрацію місця проживання, то вони там відсутні і цією інформацією підлегла ОСОБА_2 не володіє. Позивач вважає, що Тернівська районна у м. Кривий Ріг рада має сприяти у наданні державної соціальної допомога особам з інвалідністю та задовольнити потребу позивача в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі та організувати роботу таким чином, щоб надати сину, ОСОБА_18 направлення для перепідготовки з основ догляду на професійній основі. Законодавчі обмеження інтересів позивача зазначені у Постанові КМУ від 06.10.2021 року №1040, що компенсуються застосуванням положень ст. 3, 21, 22, 46, 48, 144 Конституції України. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження Постанови КМУ від 06.10.2021 року №1040 суперечать цим положенням, порушення призначення догляду на професійній основі особі з інвалідністю підлягають судовому захисту у спосіб, передбачений законом, зокрема на підставі ст. 6, 7 КАС України, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Тому у випадку порушення відповідачем ст. 3, 19, 22, 33, 46, 60, 68, 144 Конституції України позивач має право оскаржити у судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення захисту не визнаних Тернівською районною у м. Кривий Ріг радою її прав і інтересів.
Вирішуючи вказані клопотання, суд враховує наступне.
Так, ч. 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тому, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк для подання відповіді на відзив та продовжити строк для подання такої відповіді на п'ять днів.
Отже, клопотання позивача про продовження строку для подання відповіді на відзив підлягає до задоволення.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що в ухвалі про відкриття від 28.01.2026 року міститься інформація про те, що позивачу слід встановити строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Щодо клопотань позивача про повернення відзиву без розгляду та про підтвердження повноважень, то такі теж не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС.
Відповідно до частин першої та третьої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Аналіз наведених положень КАС дає підстави для висновку, що право на подання і підписання, зокрема, відзиву на позовну заяву має особисто керівник, член виконавчого органу (для юридичних осіб, в яких створений такий орган) чи інша особа в порядку самопредставництва, або представник на підставі довіреності.
Частиною другою статті 57 КАС визначено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).
Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
Крім того, вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов'язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.
Трактування положень статті 59 КАС у протилежному аспекті, на думку Великої Палати Верховного Суду, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов'язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 року у справі №140/4811/25.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд вказує на те, що відзив на позовну заяву, підписано та подано не представником відповідача, а саме від імені голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради як Сергія Кушніра.
Тому, в задоволенні клопотань Стояновської Алефтини Іванівни про повернення відзиву без розгляду та про підтвердження повноважень слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подання відповіді на відзив - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для подання відповіді на відзив та продовжити строк для подання такої відповіді на п'ять днів.
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про повернення відзиву без розгляду, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про підтвердження повноважень - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник