31 березня 2026 року Справа № 160/6677/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Морозова Вадима Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання про протиправним та скасування наказу про призов,-
18.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.03.2026 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача з урахуванням уточненого адміністративного позову на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2026 року просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) від 14.11.2025 року №712 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачу, ОСОБА_1 , не було надано можливості пройти ВЛК в повному обсязі, в результаті чого, мене визнали повністю придатним до військової служби безпідставно. Відповідач фактично своїми діями спонукав мене до проходження військово-лікарської комісії, що суперечить ст. 19 Конституції України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином позивач вважає, що вважаю, що його мобілізовано шляхом застосування сили і примусу, оскільки він має право на відстрочку. ОСОБА_1 , вже двічі з'являвся до ТЦК та СП, що підтверджується відповідною позначкою у військовому квитку, проте, жодного разу він не був мобілізований через незадовільний стан здоров'я. Відповідно до направлення №26/03 від 26.03.2022 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача було направлено на обстеження, через стан здоров'я.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 19.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
23.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: позовної заяви із доказами направлення її іншим учасникам справи із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача; вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку (за період з 18.12.2025 року по 18.03.2026 року), якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
27.03.2026 року від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшов уточнений адміністративний позов та клопотання про поновлення строку.
В уточненому адміністративному позові представник позивача просить суд:
1. Поновити строки на подання адміністративного позову.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) від 14.11.2025 року №712 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
3. Розглянути дану позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження (протягом короткого строку, який не повинен перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження у справі).
4. Всі судові засідання, призначені по даній справі забезпечити шляхом проведення в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку "Електронний суд" з користувачем: ОСОБА_2 , попередньо зв'язавшись та повідомивши за тел. (+380) 98 432 6402.
В клопотанні про поновлення строку представник позивача вказує, що на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/33620/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування наказу про мобілізацію. Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року у справі №160/33620/25, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. В ухвалі зазначалось, що позивачем не надано обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також не надано докази поважності причин такого пропуску, в примірниках відповідно до кількості учасників справи. Отже, ОСОБА_1 звернувся до суду 25.11.2025 року, у зв'язку із витребуванням даного наказу. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення реквізитів (дати, номеру) оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень - наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким фактично не погоджується позивач, а також копій цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; завірених належним чином копій оскаржуваного рішення відповідача-2 - наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 , для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 клопотання представника ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви - задоволено частково та продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №160/33620/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_4 (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали суду, шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення реквізитів (дати, номеру) оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень - наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким фактично не погоджується позивач, а також копій цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; - завірених належним чином копій оскаржуваного рішення відповідача-2 - наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 , для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі. Копію ухвали суду від 23.02.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Морозов Вадим Юрійович отримав 25.02.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи. Відтак, останнім днем усунення недоліків позову, вказаних в ухвалі суду, було 09.03.2026 року. Представник позивача звертає увагу суду на той факт, що зазначені строки було пропущено у зв'язку з тим, що в первинній справі, неможливо було витребувати наказ про зарахування у первинного відповідача-2, а суд відмовив у витребуванні такого доказу, чим обмежив доступ позивача до правосуддя, фіктивно поставив позивача у становище позбавлене доступу до правосуддя. Тому позовну заяву було повернуто, у зв'язку з тим що вказаний наказ не було витребувано, було прийнято рішення, подати нову позовну заяву з одним відповідачем. Отже, представником позивача було підготовлено нову редакцію позову, яка базується на одній позовній вимозі з повними анкетними даними відповідача про скасування наказу про мобілізацію. Строк було пропущено з поважних причин: через необґрунтовану відмову у відкритті провадження судом у справі.
Відтак, представник позивача просить суд:
1. Поновити строки на оскарження наказу про мобілізацію від 14.11.2025 року та відраховувати місячний термін на оскарження саме від 25.02.2026 року, тобто з моменту отримання ухвали від 25.02.2026 року.
Щодо строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В той же час, в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини», згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі “Bellet v. Fгаnсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, прошу, причини пропуску строку звернення позивача з даною позовною заявою до адміністративного суду визнати поважними, пропущений процесуальний строк звернення до суду - поновити.
Відтак, в установлений Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Щодо клопотання представника позивача Морозова Вадима Юрійовича про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку "Електронний суд", суд зазначає наступне.
Так, ст. 195 КАС України встановлено, що Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Варто зазначити, в умовах регулярних стабіляційних відключень світла на території України проведення судових засідань в режимі відеоконференції може бути ускладнено, а строки розгляду справи також можуть бути порушені.
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 КАС свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Крім того, такий спосіб участі в судовому засіданні, носить винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.
За нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою. При цьому, сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до позовної заяви.
Додатково, суд зазначає, що якість зв'язку в умовах проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, є незадовільною та не створює умов для належного розгляду справи.
Таким чином, зважаючи на об'єктивні умови, проведення судових засідань в режимі відеоконференції не вбачається можливим.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача Морозова Вадима Юрійовича про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку "Електронний суд" слід відмовити.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України: наказу від 14.11.2025 року №712 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу у зв'язку з мобілізацією; довідки та висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; картки обстеження та медичного огляду за наслідками проходження медичного огляду ОСОБА_1 ; фото та відеоматеріали на яких зафіксовані дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_1 , вручення йому повісток, тощо та вчинення щодо нього інших процедур пов'язаних із здійснення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; журналу обліку відвідувачів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який охоплює період доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи витяг із нього який би охоплював період; відомості про представника правоохоронного органу (його П.І.П., звання, посада, тощо), який перебував у складі групи, яка здійснила примусове доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доказів вручення повістки ОСОБА_1 , якою він був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду; направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; витягу з журналу реєстрації направлень ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; результатів аналізів та медичних досліджень, проведених ОСОБА_1 під час проходження ним медичного обстеження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх медичних документів, в тому числі витягів, виписок з електронної системи охорони здоров'я щодо ОСОБА_1 , які досліджувались лікарями військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх інших медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби, у тому числі також інформацію про діагнози, які були поставлені ОСОБА_1 під час проходження медичних обстежень кожним з лікарів військово-лікарської комісії та комісією загалом для визначення придатності до військової служби; повістки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; наказу або витягу з наказу командира військової частини, яким зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.
При цьому, суддя вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Ураховуючи те, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 не є учасником справи та відомості щодо останнього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об'єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки в разі неподання відповідачами доказів на виконання вимог даної ухвали суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на ІНФОРМАЦІЯ_5 обов'язок подати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника, відповідального за виконання вимог даної ухвали суду.
Відтак, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Керуючись статтями 9, 80, 121, 171, 195, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання про протиправним та скасування наказу про призов та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 30 квітня 2026 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку "Електронний суд" - відмовити.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії:
- наказу від 14.11.2025 року №712 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу у зв'язку з мобілізацією;
- довідки та висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;
- картки обстеження та медичного огляду за наслідками проходження медичного огляду ОСОБА_1 ;
- фото та відеоматеріали на яких зафіксовані дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_1 , вручення йому повісток, тощо та вчинення щодо нього інших процедур пов'язаних із здійснення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- журналу обліку відвідувачів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який охоплює період доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи витяг із нього який би охоплював період;
- відомості про представника правоохоронного органу (його П.І.П., звання, посада, тощо), який перебував у складі групи, яка здійснила примусове доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- доказів вручення повістки ОСОБА_1 , якою він був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду;
- направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560;
- витягу з журналу реєстрації направлень ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560;
- результатів аналізів та медичних досліджень, проведених ОСОБА_1 під час проходження ним медичного обстеження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- усіх медичних документів, в тому числі витягів, виписок з електронної системи охорони здоров'я щодо ОСОБА_1 , які досліджувались лікарями військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- усіх інших медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби, у тому числі також інформацію про діагнози, які були поставлені ОСОБА_1 під час проходження медичних обстежень кожним з лікарів військово-лікарської комісії та комісією загалом для визначення придатності до військової служби;
- повістки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;
- наказу або витягу з наказу командира військової частини, яким зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.
В разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 подати суду:
- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 30 квітня 2026 року.
Суд попереджає ІНФОРМАЦІЯ_5 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник