30 березня 2026 року Справа № 160/4787/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.03.2026 року (26.02.2026 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач з урахуванням адміністративного позову на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2026 року просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відсутності відповіді на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26.12.2025 року і зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
- надати інформацію про акт або висновок службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти або полону рідного брата гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
- надати інформаційну довідку щодо причин розбіжності інформації від командира військової частини НОМЕР_1 викладеної в наказі №1717 і інформації, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не співпадає і має суперечливий характер стосовно обставин служби рідного брата гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
- надати інформаційну довідку стосовно того, який військовий слідчий орган проводить слідство за фактом зникнення безвісти або полону рідного брата - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 є рідною сестрою гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який був мобілізований у другий половині 2025 року і захищав державу від збройної агресії РФ. В кінці 2025 року брат позивача перестав виходити на зв'язок. Після декількох усних та письмових звернень до командування військової частини військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) позивачем був отриманий витяг за наказу №1717 від 17.12.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 про обставини зникнення безвісти її брата ОСОБА_2 . Пізніше, також позивачем було отримано сповіщення №ГПП1328 від 20.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за підписом майора ОСОБА_3 , про те що її брат потрапив в полон при досить незрозумілих обставинах з'ясування цієї події (аеророзвідка, добровільний полон тощо). На думку позивача, при співставленні отриманих документів, з них можна встановити, що інформація від командира військової частини НОМЕР_1 викладена в наказі №1717 та інформація, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 не співпадає один одному і має суперечливий характер. Не погоджуючись з таким тлумаченням дій свого брата та намагаючись встановити достовірність фактів і обставин, на які посилаються керівники в/ч в означених документах, на підставі п. 1. ст. 6 ЗУ "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", ст.. 20 ЗУ «Про звернення громадян» позивач звернулася до керівництва військової частини НОМЕР_1 із заявою від 26.12.2025 року про: надання висновку службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти або полону рідного брата гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); надання інформаційної довідки щодо причин розбіжності інформації від командира військової частини НОМЕР_1 , викладеної в наказі №1717 і інформації, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не співпадає і має суперечливий характер; надання інформаційної довідки стосовно того, який військовий слідчий орган проводить слідство за фактом зникнення безвісти або полону рідного брата гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Позивач стверджує, що її батько ОСОБА_4 та її мати ОСОБА_5 також зверталися до командування частини військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо отримання грошового забезпечення зниклого безвісти сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у відповідності до абз.4 п. 6, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». Але батькам позивача була надана відмова на підставі абз. 10 п. 6, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», а саме з посиланням що брат позивача здався у полон добровільно. Позивач вказує, що в таких відповідях є розбіжності в датах та тлумаченнях. Так, згідно витягу з наказу №1717 від 17.12.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 про обставини зникнення безвісти брата позивача ОСОБА_2 дата зникнення 17.12.2025 р. та відсутнє встановлення і зазначення факту наявності кримінального або адміністративного правопорушення; в відповідях від 03.02.2026 року вже вказується дата 18.12.2025 року та знову йдеться мова про добровільну здачу у полон. Позивач вважає, що розбіжність в цих фактах, датах і тлумаченнях, та наслідки таких тлумачень заслуговують на певне з'ясування та встановлення їхньої достовірності з боку рідних осіб, на підставі діючого закону і встановленим ним порядком. В заяві від 26.12.2025 року позивач чітко зазначала питання, на які просила надати їй відповіді чи рішення. Отже на підставі ст. 20, ЗУ «Про звернення громадян», позивач зробила спробу вирішити питання в позасудовому порядку. Станом на момент подання цього позову, на заяву від 26.12.2025 року відповіді не отримано, висновку службового розслідування та відповідної інформації на підставі якої командування частини військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) стверджує, що брат позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здався в полон добровільно - не отримано. В виплаті грошового забезпечення батькам позивача відмовлено. Адвокатський запит від 26.12.2025 року було проігноровано. На думку позивача, бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) полягає y відсутності відповіді на заяву від 26.12.2025 року та не надання: висновку службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти або полону рідного брата ОСОБА_1 - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); інформаційної довідки щодо причин розбіжності інформації від командира військової частини НОМЕР_1 викладеної в наказі №1717 та інформації, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не співпадає і має суперечливий характер; інформаційної довідки стосовно того, який військовий слідчий орган проводить слідство за фактом зникнення безвісти або полону рідного брата ОСОБА_1 - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 03.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
09.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (заяви від 26.12.2024 року; адвокатського запиту від 26.12.2024 року та заяви ОСОБА_1 від 26.12.2025 року); позовної заяви із її копіями для вручення відповідачу (відповідачам), у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
23.03.2026 року (засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду) та 25.03.2026 року (засобами поштового зв'язку до канцелярії суду) на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшли адміністративні позови із додатками.
В установлений Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Також, одночасно із позовною заявою, ОСОБА_1 до суду подані клопотання №1, №2 та №3 про витребування доказів із посиланням на ст. ст. 79, 80 КАС України.
У клопотанні №1 про витребування доказів позивач просить суд: витребувати у військової частини НОМЕР_1 (PHОКПП НОМЕР_3 ) журнал бойових дій і всі документи щодо надання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 (PHОКПП НОМЕР_3 ) бойового розпорядження у грудні 2025 року.
У клопотанні №2 про витребування доказів позивач просить суд: витребувати у військової частини НОМЕР_1 (PHОКПП НОМЕР_3 ) висновок службового розслідування щодо зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (PHОКПП НОМЕР_3 ) на підставі якого був виданий наказ командира в/с № а 4862 № 1717 від 17.12.2025 р.
У клопотанні №3 про витребування доказів позивач просить суд: витребувати у військової частини НОМЕР_1 (PHОКПП НОМЕР_3 ) висновок службового розслідування щодо встановлення факту добровільної здачі в полон ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (PHОКПП НОМЕР_3 ) на підставі якого були надані відповіді ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від 03.02.2026 р.
Так, клопотання про витребування доказів №1, №2 та №3 не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).
Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов'язковими.
Так, предметом позову є визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відсутності відповіді на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.12.2025 року і зобов'язати вчинити певні дії, а саме: надання інформації про акт або висновок службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти або полону рідного брата гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); надання інформаційної довідки щодо причин розбіжності інформації від командира військової частини НОМЕР_1 викладеної в наказі №1717 і інформації, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не співпадає і має суперечливий характер стосовно обставин служби рідного брата гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та надання інформаційної довідки стосовно того, який військовий слідчий орган проводить слідство за фактом зникнення безвісти або полону рідного брата - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Отже, дослідивши клопотання №1, №2 та №3, заявлені позивачем на відповідність вимогам, встановленим ч. 2 ст. 80 КАСУ, суд встановив їх невідповідність приписам ч. 2 ст. 80 КАСУ, зокрема, в них не зазначено обставин, які можуть підтвердити такі докази, або аргументів, які позивач може спростувати.
При цьому, суддя вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Ураховуючи те, що безпосередньо командир військової частини НОМЕР_1 не є учасником справи та відомості щодо останнього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об'єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки в разі неподання відповідачами доказів на виконання вимог даної ухвали суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на військову частину НОМЕР_1 обов'язок подати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника, відповідального за виконання вимог даної ухвали суду.
Відтак, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Керуючись статтями 9, 80, 171, 241-243, 248, 253 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 30 квітня 2026 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
У задоволенні клопотань №1, №2 та №3 ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити повністю.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- інформацію про те, чи надходив до військової частини адвокатський запит адвоката Ільєнка Юрія Васильовича в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року?
- засвідчені належним чином, у відповідності до вимог ст. 94 КАС України - докази отримання адвокатського запиту адвоката ОСОБА_8 в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року (витяг з журналу реєстрації вхідних документів або інший доказ);
- чи надавалась відповідь військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_8 в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року?
- в разі надання відповіді на адвокатський запит адвоката Ільєнка Юрія Васильовича в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року - подати такі докази до суду.
В разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати суду:
- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника (командира) військової частини НОМЕР_1 відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 30 квітня 2026 року.
Суд попереджає військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачам їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник