03 квітня 2026 року Справа № 160/2388/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження у справі №160/2388/26,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги у справі №160/1366/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , що полягяють у видачі ОСОБА_1 нового грошового атестату, складеного без урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Справі присвоєно єдиний унікальний номер 160/2388/26.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 16.08.2023 року по 22.10.2025 року. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 22.10.2025 року №309 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу. Отримавши інформацію про розміри грошового забезпечення після звільнення, ОСОБА_1 не погоджується з їх розміром. Щодо бездіяльності у частині невиготовлення та ненаправлення нового грошового атестату наголосив, що Військова частина НОМЕР_1 здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Внаслідок невірного розрахунку грошового забезпечення виданий грошовий атестат містить невірну інформацію про розміри грошового забезпечення позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив, в якому відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі. Позивач по справі дійсно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 16.08.2023 року по 22.10.2025 р., що підтверджується наказами командира
військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №№ 29 та 309 (долучені до матеріалів справи). Під час звільнення з військової служби ОСОБА_1 було вручено грошовий атестат від 22.10.2025 № 216, що підтверджується його підписом на самому атестаті, а також відповідним записом у журналі реєстрації грошових атестатів. 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини. Пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Також пунктом 2 указаної Постанови внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Викладення пункту 4 Постанови № 704 у відповідній редакції та подальше набрання чинності Постановою № 481 з 20.05.2023 свідчить про те, що з цієї дати базова величина, яка застосовується для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, є сталою та становить 1762,00 грн, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Таким чином, після 20.05.2023 законодавець закріпив фіксований розрахунковий показник, який не підлягає щорічній зміні залежно від прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року. За таких обставин правові підстави для перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня кожного календарного року після 20.05.2023, відсутні. Як встановлено вбачається із документів долучених до відзиву, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 16.08.2023 по 22.10.2025, тобто в період дії зазначеного нормативного регулювання. Відтак вимоги позивача щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року після 20.05.2023, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Станом на час розгляду справи перерахунок грошового забезпечення відповідачем не проведено, оскільки відсутні правові підстави для його здійснення. Отже, обов'язок відповідача щодо виготовлення нового грошового атестату на даний час не настав, а тому відповідна вимога позивача є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши питання про зупинення провадження, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України визначено, суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
У свою чергу, об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, які мають преюдиційне значення.
Так, у цій справі позивач оскаржує дії Військової частини НОМЕР_1 , що полягяють у видачі ОСОБА_1 нового грошового атестату, складеного без урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
При цьому в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/1366/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з позовними вимогами про:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 16.08.2023 року по 22.10.2025 року включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.08.2023 року по 22.10.2025 року включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 року позовну заяву заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), з 16.08.2023 року по 22.10.2025 року включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.08.2023 року по 22.10.2025 року включно грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Так, зазначеним вище рішенням суд встановив наявність у ОСОБА_1 права на отримання грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У цій справі позивач просить виготовити та направити ОСОБА_1 новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Отже спірні правовідносини у даній справі та у справі №160/1366/26 є взаємопов'язаними, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, для зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 року у справі №160/1366/26.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Зупинити провадження в адміністративній справі №160/2388/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 року у справі №160/1366/26.
Зобов'язати учасників справи повідомити суд про набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 року у справі №160/1366/26.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.04.2026 року.
Суддя О.М. Неклеса