30 березня 2026 року Справа 160/6963/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Леня Максима Михайловича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання про протиправним та скасування наказу про призов,-
23.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 20.03.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Леня Максима Михайловича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №15 «Про призов вiйськовозобов'язаних та резервiстiв на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод» вiд 02.01.2026 року в частині призову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї на особливий період та направлення до військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та виключити ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 30 грудня 2022 р. № 1487 визначено вичерпний перелік завдань, функцій та повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед яких не передбачено права представникам ТЦК затримувати громадян і тим паче примусово доставляти їх до територіальних центрів комплектування. На думку представника позивача, унаслідок протиправних дій співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 був незаконно затриманий, протиправно утримувався, проти його волі у приміщенні ТЦК та СП, унаслідок чого не міг безперешкодно переміщатись та вийти, чим був незаконно позбавлений волі. Крім того, під час доставляння та утримання ОСОБА_1 йому завдавались побої з боку представників ТЦК та СП та здійснювався психологічний тиск, що супроводжувалось нецензурною лайкою та погрозами, що принижувало його гідність та честь. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_5 грубо порушено порядок та процедуру проведення призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Представник позивача стверджує, що громадяни мають обов'язок з'явитись до ТЦК та СП лише за викликом у визначеному законом порядку, тобто після вручення повістки. Разом з тим, у порушення законодавства військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи з закритим обличчям, 02.01.2026 року не представились, службове посвідчення не пред'являли, військові облікові документи у ОСОБА_1 не перевіряли та повістка у визначеному порядку позивачу не вручалась про виклик до ТЦК та СП, незаконно затримали та примусово доставили до ТЦК та СП. Отже відсутні будь-які правові підстави перебування та утримування ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також, грубо порушуючи вимоги Закону та Порядку фото і відеофіксація військовослужбовцями ТЦК та СП не здійснювалась, зокрема даний факт підтверджується ненаданням ІНФОРМАЦІЯ_5 на адвокатський запит фото-відеозаписів незаконного затримання ОСОБА_1 . Крім того, не здійснення фото і відеофіксації свідчить про спробу приховати військовослужбовцями ТЦК та СП свої протиправні дії стосовно ОСОБА_1 . На думку представника позивача, у порушення п. 74-1 Порядку (постанова КМУ № 560) направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не видавалось. До того ж, медичний огляд ОСОБА_1 на придатність до військової служби проведено з порушенням відповідної процедури та порядку, поверхово, формально без врахування медичних документів, які перебували за місцем його мешкання. Оскільки, ОСОБА_1 не отримував повістку або мобілізаційне розпорядження у останнього не виникало обов'язку з'явитись до ТЦК та СП, вибути до відповідного збірного пункту або військової частини, його не могло примушено до вчинення таких дій. Тому наказ начальника Iндустрiального районного у місті Днiпро НОМЕР_3 центру комплектування та соцiальної пiдтримки № 15 «Про призов вiйськовозобов'язаних та резервiстiв на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод вiд 02.01.2026 року, в частині призову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на вiйськову службу пiд час мобiлiзацii є протиправним та підлягає скасуванню. У разі видання суб'єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 наказу про призов позивача на військову службу, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу, позивач має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо стосується позивача. Порушення прав позивача відбулося внаслідок видання протиправного наказу начальником Iндустрiального районного у місті Днiпро ТЦК та СП № 15 «Про призов вiйськовозобов'язаних та резервiстiв на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод вiд 02.01.2026 р., в частині призову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 02.01.2026 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини. Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. У даному випадку проходження військової служби є безпосереднім наслідком від вказаного протиправного наказу про призов під час мобілізації.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 24.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, за приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами п.17 ч.1 ст.4 КАС України, військова служба є публічною службою.
З аналізу вказаних норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений доказами день, коли вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах про проходження публічної служби особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує наказ начальника Iндустрiального районного у місті Днiпро НОМЕР_3 центру комплектування та соцiальної пiдтримки №15 «Про призов вiйськовозобов'язаних та резервiстiв на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод» вiд 02.01.2026 року в частині призову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї на особливий період та направлення до військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, даний спір стосується проходження позивачем публічної служби, тому для звернення до суду встановлюється місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Позивач звернувся до суду 20.03.2026 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, що ним не заперечується.
Суд вказує на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1. це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2. це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3. ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4. ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Леня Максима Михайловича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання про протиправним та скасування наказу про призов- залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник