Справа № 761/4801/24
Провадження № 1-кс/761/3692/2024
19 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ 4-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 28.07.2014 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100007383 від 17.07.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ 4-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 28.07.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100007383 від 17.07.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Як зазначає ОСОБА_3 в своїй скарзі, що оскаржувана постанова є незаконною, а досудове розслідування проведено без належної перевірки обставин вчиненого кримінального правопорушення, у зв'язку із чим вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
У судове засідання сторони кримінального провадження, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що відповідно до ст.306 КПК України скарги на рішення про закриття кримінального провадження розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту їх надходження, а відсутність слідчого, який належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя виходячи з загальних засад кримінального провадження: змагальності та розумних строків, вважає за необхідне розглянути скаргу за відсутності слідчого.
При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Суб'єкту оскарження було надано можливість надати в судове засідання докази, які б спростовували доводи скарги, однак цього зроблено не було, у зв'язку з чим слідчий суддя, дотримуючись розумних строків розгляду скарги, вважає за необхідне розглянути скаргу по суті на підставі наявних матеріалів.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, вважає за необхідне скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Як убачається з наявних у розпорядженні суду матеріалів, у провадженні СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебували матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014100100007383 від 17.07.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
28.07.2015 слідчий СВ 4-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100007383 від 17.07.2014, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, постановив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100007383 від 17.07.2014, закрити, у зв'язку відсутності в діянні події кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Проте, ці положення кримінального процесуального закону фактично не були дотримані слідчим при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
Як убачається зі змісту постанови, не зрозуміло та не наведено доказів на підставі яких слідчий дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, не розкрито зміст, та не наведено мотивів прийнятого рішення, їх обгрунтування.
При цьому, як слідує з мотивувальної частини у ній відсутні посилання на будь- які докази, а лише слідчим проаналізовано склад кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження №12014100100007383 від 17.07.2014, відсутні будь які відомості щодо проведених слідчим слідчих (розшукових) дії з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином з оскаржуваної постанови слідує, що в ході досудового розслідування, слідчим не було проведено всі необхідні процесуальної дії для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні.
А тому, висновки слідчого, про відсутність складу злочину, є передчасним та не ґрунтується на будь - яких доказах.
Крім того, у оскаржуваній постанові відсутній будь-який аналіз та оцінка доказів та обґрунтування висновків слідчого про відсутність в діянні складу злочину.
При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Так, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. 2, ст. 284 КПК України), проте слідчим суддею з урахуванням вищевикладеного встановлено, що слідчий, приймаючи рішення, зробив висновки щодо обставин, що обумовлюють закриття провадження у справі, передчасно, без перевірки всіх обставин.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами ОСОБА_5 про необґрунтованість постанови, у зв'язку із чим вказана постанова підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора та слідчого.
Частиною 4 статті 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Слідчий при винесенні оскаржуваної постанови, вказаних вимог закону не дотримався, оскільки не вжив вичерпних заходів для встановлення об'єктивної істини у справі, не зібрав достатньо доказів для прийняття відповідного процесуального рішення, належним чином не надав оцінки цим доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, що судом фактично розцінюється як самоусунення від виконання своїх службових обов'язків.
Викладене свідчить про однобічність та неповноту досудового розслідування, про необґрунтованість висновків слідчого щодо закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 367КК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, приходить до висновку про необхідність скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 22, 25, 26, 91, 92, 284, 303, 306, 307, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя,
скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ 4-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 від 28.07.2014 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100007383 від 17.07.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя