Справа № 761/27487/25
Провадження № 1-кс/761/18195/2025
28 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72024001520000019 від 04.09.2024,
в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72024001520000019 від 04.09.2024, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.06.2025 у справі № 761/25361/25, а саме на мобільний телефон марки Nokia чорного кольору, IMEI-код НОМЕР_1 (слот Sim 1), IMEI-код (слот Sim 2) НОМЕР_2 .
Мотивуючи клопотання, адвокат зазначає, що вказане майно в розумінні статті 98 КПК України, не відповідають критеріям речових доказів, у зв'язку із чим арешт накладено не обґрунтовано, при цьому, арешт накладено на майно особи, яка не є підозрюваною у кримінальному провадженні.
Представник власника майна та прокурор, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання не з'явились, що не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна.
У судовому засіданні встановлено, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за № 72024001520000019 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 КК України, в межах якого ухвлою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2025 у справі № 761/25361/25 накладено арешт на мобільний телефон марки Nokia чорного кольору, IMEI-код НОМЕР_1 (слот Sim 1), IMEI-код (слот Sim 2) НОМЕР_2 , у зв'язку із відповідністю такого майна критеріям речових доказів.
Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як убачається, досудове розслідування триває, наявні дані щодо відповідності арештованого майна, критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, доводи представника зазначені у клопотанні на думку слідчого судді не є переконливими, для висновку, що в даному заході забезпечення кримінального провадження відпала потреба, а відтак на даний час підстав для скасування арешту з цих грошових коштів та мобільного телефону не вбачається.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72024001520000019 від 04.09.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя