Справа № 761/42333/25
Провадження № 3/761/204/2026
03 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Хардіна О.П., за участі особи, стосовно якої складений протокол ОСОБА_1 , захисника Слободянюка В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
14.09.2025 року о 12.00 у місті Києві на вул. В. Васильківський, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці або у лікаря -нарколога водій відмовився.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , та його захисник Слободянюк В.В. просили закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Уважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зазначили, що зупинку транспортного засобу працівники поліції зробили у зв'язку з не увімкненням покажчика повороту. Також вказали, що працівниками поліції не були виявлені певні ознаки, за яких були визначені підстави для направлення водія на огляд.
На підставі наведеного вказали, що у матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази, які могли б свідчити про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: порушення вимог п.2.5 ПДР України, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв?язку з відсутністю у діях події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 453555 від 14.09.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, постанова серії ЕНА №5719483 за ч.1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , картка обліку адміністративного правопорушення від 14.09.2025 року, відеозапис події, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, із змінами внесеними згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ "3381825 від 16.05.2025 року.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями частин 2, 3 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, матеріали відеозапису проходження огляду обов'язково долучаються до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, виникає і в разі її відмови від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши долучений до матеріалів справи відеозапис події, суддя дійшов висновку, що дійсно ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на місці зупинки та у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Так, згідно матеріалів справи, зокрема відеоматеріалу, ОСОБА_1 , роз'яснювались права та обов'язки, та наслідки відмови від проходження огляду, після чого ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду.
Так, доводи захисника щодо не встановлення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у лікаря-нарколога суддя не може прийняти до уваги, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських надають можливість судді повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Інші доводи захисника не спростовують самого факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Доводи формальність зупинки транспортного засобу спростовуються даними постанови від 14.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Суддею не встановлено підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували факти, зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення, і могли б слугувати підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, матеріали не містить та при розгляді справи не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у судді відсутні.
За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративний штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» уважаю необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 266, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.П. Хардіна