С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 1-кс/760/2385/26
В справі 760/4071/26
І. Вступна частина
23 лютого 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянув клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000130, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
ІІ. Мотивувальна частина
До суду надійшло клопотання, з якого вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000130, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
У клопотанні слідчий просив накласти арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 з 01.06.2015 є засновником ТОВ «ЕКСІ» (рос. «ООО «ЭКСИ», ИНН 4632102501, ОГРН 1084632014268, зареєстроване за адресою: Росія, Курська обл., м. Курськ, вул. Енгельса, 90, 315), а ОСОБА_5 - генеральним директором вказаного товариства. У невстановлений час, але не пізніше 24.02.2022, у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник спільний протиправний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором через підконтрольне ТОВ «ЕКСІ» з метою власного незаконного збагачення. На виконання вказаного умислу, незважаючи на введений в Україні воєнний стан та встановлені законодавством заборони, вони продовжили ведення господарської діяльності ТОВ «ЕКСІ», зокрема упродовж 2023 року забезпечили надходження на розрахункові рахунки органів влади держави-агресора податків та інших обов'язкових платежів від ТОВ «ЕКСІ» на загальну суму 413,4 тис. руб., а також 27.05.2025 ОСОБА_6 видала довіреність громадянину російської федерації ОСОБА_7 , уповноваживши його на подальшу організацію діяльності вказаного суб'єкта господарювання.
20.01.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, тобто у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві власності належить наступне майно: нежитлове приміщення загальною площею 1.120 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки 69/100); нежитлове приміщення загальною площею 1.183,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира загальною площею 128,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Слідчий ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання розглядається без повідомлення та виклику власника майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України це необхідно для забезпечення арешту майна та запобігання можливому його приховуванню чи відчуженню.
Дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України прямо передбачає конфіскацію майна як додаткове покарання. Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що у разі доведення вини підозрюваного ОСОБА_5 суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, а також з огляду на наявність ризиків відчуження майна підозрюваним, що унеможливить виконання вироку в частині конфіскації, слідчий суддя вважає необхідним і пропорційним накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення можливої конфіскації. Такий захід відповідає завданням кримінального провадження та не порушує принципів пропорційності й необхідності. При цьому слідчий суддя враховує, що заборона розпорядження не обмежує права ОСОБА_5 на володіння та користування майном, у зв'язку з чим не є надмірним обтяженням.
ІІІ. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя ухвалив:
1.Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (шляхом заборони ОСОБА_5 , а також будь-яким іншим особам, державним та приватним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження чи розпорядження вказаним майном), а саме на:
- нежитлове приміщення загальною площею 1120 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - розмір частки 69/100;
- нежитлове приміщення загальною площею 1183,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
- квартиру загальною площею 128,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
2.Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: