Справа №760/8398/26
1-кс/760/4440/26
30 березня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до адміністративної справи, яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована до журналу єдиного обліку №348 від 02.01.2025.
З поданого клопотання вбачається, що 24.02.2026 ОСОБА_3 було подано заяву щодо вчинення правопорушення, пов'язаного з пошкодження майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та самовільним залишенням місця винною особою.
Як вказує у клопотанні ОСОБА_3 , є достатні підстави вважати, що посадові особи відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП пригод ІНФОРМАЦІЯ_2 сфальсифікували матеріали справи, тому виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, до адміністративної справи, яка зареєстрована до журналу єдиного обліку №348 від 02.01.2025.
До суду на розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів учасники судового розгляду не з'явилися. Клопотань не надходило.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього додатки, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно вимог п. 1 ч. 3, ч. ч. 4 та 5 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Частиною 2 статті 160 КПК України передбачено, що у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 ст. 163 КПК України, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 160 КПК України), а також покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов'язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (ч. 5 ст. 163 КПК України).
Враховуючи викладене, клопотання заявника не відповідає вимогам ч. 2 ст. 160 КПК України та в матеріалах доданих до нього відсутні належні докази щодо набуття будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР, в ході розслідування якого можуть бути подані клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до адміністративної справи, яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована до журналу єдиного обліку №348 від 02.01.2025, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1