Справа №760/11775/24
Провадження №2/760/10416/26
02 квітня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Хашемі Е.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання платної освітньої послуги,
Ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» - Згуровський М.З. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року в розмірі 3970 грн, інфляційні нарахування та заборгованість у сумі 1348,70 грн та 254,46 грн 3% річних, а також, стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14 вересня 2020 року між КПІ ім. Ігоря Сікорського та відповідачем було укладено договір №20119 про надання платної освітньої послуги, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання здійснити підготовку відповідача за денною формою здобуття освіти за спеціальністю 081 Право для здобуття ступеня вищої освіти магістр.
Відповідно до наказу № 2531-с від 14 вересня 2020 року відповідач був зарахований до КПІ ім. Ігоря Сікорського студентом І курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 081 Право за кошти фізичних та/або юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить (без урахування інфляції) 56 250,00 грн. Вартість освітньої послуги навчання за 2020-2021 навчальний рік склала 37 500,00 грн.
Наказом від 22.01.2021 №197-с відповідачу було надано академічну відпустку з 22.01.2021 по 31.08.2021. Відповідно до пункту 4 розділу V Договору дія останнього зупиняється у випадку надання одержувачу освітньої послуги академічної відпустки відповідно до законодавства на весь строк такої відпустки.
Наказом від 30.08.2021 №2763-с відповідача було поновлено на навчання на 1 курс другого (магістерського) рівня вищої освіти з 01.09.2021 після академічної відпустки. Враховуючи надану відповідачу академічну відпустку, оплату за освітню послугу навчання за 2020-2021 навчальний рік відповідач повинен був здійснити в розмірі 18750,00 грн. Зазначену оплату замовник здійснив в повному обсязі.
З урахуванням пункту 1 розділу III Договору, відповідно до наказу від 20.04.2021 №HУ/72/2021 «Про встановлення вартості навчання на 2021/2022 навчальний рік» вартість освітньої послуги за 2021-2022 рік навчання склала 39 300,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 30.08.2021 сторони погодили, що з 01.09.2021 по 30.06.2022 відповідач вносить плату безготівково щомісячно не пізніше десятого числа місяця, в якому надається освітня послуга.
Таким чином, у 2021-2022 навчальному році відповідач повинен був безготівково щомісячно не пізніше 10 числа місяця вносити плату за освітню послугу в розмірі 3930,00 грн.
В порушення умов Договору, оплату за освітню послугу у вересні - грудні 2021 року відповідач здійснював частково (замість плати в розмірі 3930,00 грн. Відповідач вносив плату в розмірі 3920,00 грн.), оплату за освітню послугу в січні 2022 року Відповідач не здійснив.
Наказом № 154-с від 17 січня 2022 року відповідача було відраховано з КПІ ім. Ігоря Сікорського за невиконання індивідуального навчального плану з 17 січня 2022 року.
Таким у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5573,16 грн, що складається з: 3970 грн - заборгованість за освітню послугу, 1348,70 грн - інфляційні нарахування, 254,46 грн - 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою від 23 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600278423600 лист повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідачу було повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R067038581977 лист повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, 14 вересня 2020 року між КПІ ім. Ігоря Сікорського та ОСОБА_1 було укладено договір про надання платної освітньої послуги №20119.
Відповідно витягу з наказу №2531-с від 14 вересня 2020 року, ОСОБА_1 було зараховано до КПІ ім. Ігоря Сікорського студентом 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальність 081 Право навчання за договором за рахунок коштів фізичних осіб.
Відповідно до п.2 договору про навчання в Університеті №ФСП-20-169 від 14 вересня 2020 року університет бере на себе зобов'язання зарахувати вступника на навчання на 1 курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладеного договору, здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньої програмою Право, за спеціальність 081 Право, спеціалізація Господарське та адміністративне право та процес, для здобуття ступення вищої освіти магістра.
Відповідно до п.1-2 розділу ІІІ договору про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 56250 грн. Вартість освітньої послуги навчання за 2020-2021 навчальний рік склала 37 500,00 грн.
Відповідно до витягу з наказу №197-с від 22 січня 2021 року ОСОБА_1 було надано академічну відпустку у зв'язку з сімейними обставинами з 22 січня 2021 року по 31 серпня 2021 року.
Згідно до п.4 розділу V договору про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року дія договору зупиняється у випадку надання здобувачу академічної відпустки згідно із законодавством на весь строк такої відпустки. Допуск до навчання здобувача після завершення строку академічної відпустки здійснюється згідно з наказом Університету, який видається на підставі заяви здобувача.
Відтак відповідно до витягу з наказу №2763-с від 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 було поновлено на навчання на 1 курс другого (магістерського) рівня вищої освіти з 01 вересня 2021 року після академічної відпустки наданої відповідно до наказу №197-с від 22 січня 2021 року.
Враховуючи надану ОСОБА_1 академічну відпустку, оплату за освітню послугу навчання за 2020-2021 навчальний рік відповідач повинен був здійснити в розмірі 18750,00 грн. Зазначену оплату замовник здійснив в повному обсязі.
Пункт 2 наказу «Про встановлення вартості навчання на 2021/2022 навчальний рік» №HУ/72/2021 від 20 квітня 2021 року, зазначено, що вартість навчання на 2021/2022 навчальний рік для студентів - громадян України, які після сесії весняного семестру 2020/2021 навчального року будуть переведені на II, III, IV-й курси бакалаврського та ІІ-й курс магістерського рівня вищої освіти, згідно з укладеними договорами порівняно із зазначеною в договорі вартістю на 2020/2021 навчальний рік збільшується на 5,0 % за денною та заочною формами навчання.
Відтак вартість освітньої послуги за 2021-2022 рік навчання склала 39300,00 грн
30 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та КПІ ім. Ігоря Сікорського, в особі в.о. декана Цимбаленко Я.Ю. , укладено додатковою угодою №1, в якій сторони погодили, що з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2022 року відповідач вносить плату безготівково щомісячно не пізніше десятого числа місяця, в якому надається освітня послуга.
Відповідно до витягу з наказом № 154-с від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 відраховано з КПІ ім.. Ігоря Сікорського за невиконання індивідуального навчального плану з 17 січня 2022 року.
Оплату за освітню послугу в січні 2022 року відповідач не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 5573,16 грн, що складається з: 3970 грн - заборгованість за освітню послугу, 1348,70 грн - інфляційні нарахування, 254,46 грн - 3% річних.
Відповідно до 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ч.6 ст.73 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Розмір плати за навчання протягом розрахункового строку виконання освітньої програми для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця, за кредити ЄКТС) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати.
Згідно з ч.6 ст.79 Закону України «Про освіту», розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Заклад освіти має право змінювати плату за навчання (в частині залишку несплаченої суми) у порядку, передбаченому договором, не більше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Відповідно до ч. 7 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту» Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації встановлюється закладами вищої освіти в національній валюті. Заклад вищої освіти має право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг підлягає оприлюдненню у медіа, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб.
Відповідно до пп.2 п.2 розділу II договору про надання платної освітньої послуги № 1-з/2023/ФЛ університет має право змінювати плату за надання платної освітньої послуги не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. Корегуванню підлягають виключно різниця між розміром оплати за весь період надання платної освітньої послуги та сумою, фактично сплаченою замовником на дату здійснення коригування.
Згідно з ч.3 ст.53 Закону України «Про освіту», здобувачі освіти зобов'язані, зокрема, дотримуватись умов договору про надання освітніх послуг.
Відповідно до ст.46 Закону України «Про вищу освіту» здобувач може бути відрахований із закладу за порушення умов договору.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, не сплативши у строк вартість освітніх послуг, визначену наказом «Про встановлення вартості навчання на 2021/2022 навчальний рік» №HУ/72/2021 від 20 квітня 2021 року, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.8 розділу ІІІ договору про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року, у разі дострокового припинення (розірвання) договору кошти, що були внесені замовником як плата за надання освітньої послуги, повертаються йому протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту отримання від замовника заяви з реквізитами для перерахування коштів, в обсязі оплати частини послуги, не наданої здобувачу на дату розірвання договору. У разі відрахування здобувача до закінчення певного місяця, під час поверненя коштів витрати Університету за цей місяць враховуються як за повний місяць.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості студента за договором про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року, перед позивачем становить 3930 грн.
Відповідач, не сплативши суму заборгованості за договором про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року, порушила вимоги ст.530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Відповідно до розрахунку, наданого представником позивача інфляційні нарахування на заборгованість складає 1348,70 грн та 3% річних складає 254,46 грн.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що відповідач не виконав умов укладеного договору, доказів, які б спростовували виниклу заборгованість за кредитним договором не надав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року у загальному розмірі 5573,16 грн, що складається з: 3970 грн - заборгованість за освітню послугу, 1348,70 грн - інфляційні нарахування, 254,46 грн - 3% річних.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 76-81, 89, 141, 206, 258-259, 263-265, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання платної освітньої послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» заборгованість за договором про надання платної освітньої послуги №20119 від 14 вересня 2020 року у розмірі 5573 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», місцезнаходження: 03056, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 37, код ЄДРПОУ 02070921;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова