Рішення від 18.01.2011 по справі 2-543/11

Справа № 2-543/11

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєва Т. Г. ,

при секретарях - Колєнцовій У.Д., Адерейко Т.В.,Сливка А.В.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_3.,

представника відповідача: Ступака О.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору поруки №010/26/497/1 від 18 липня 2008 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючись тим, що 24 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено кредитний договір № 010/26/497, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 401 929,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язання 18 липня 2008 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/26/497/1, згідно з яким позивач взяла на себе зобов'язання перед відповідачем відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/26/497 від 24 грудня 2007 року. Зазначає, що не зважаючи на встановлений розмір відповідальності за Договором, Банком було з ініційовано підписання ряду Додаткових угод, які порушують права позивача, як поручителя за даним договором, а саме: додаткова угода №010/26/497/4 від 30 липня 2009 року; додаткова угода №010/26/497/5 від 07 грудня 2009 року; додаткова угода №010/26/497/6 від 30 грудня 2009 року; додаткова угода №010/26/497/8 від 31 грудня 2009 року. Вказує, що підпис, що засвідчує проінформованість і згоду поручителя з умовами Додаткових угод міститься лише в першій частині Додаткових угод, тобто з умовами графіків, а також способами погашення заборгованості позичальником вона взагалі не ознайомлена, і згоду не надавала. У зв'язку з відсутністю її згоди як поручителя за Кредитним договором № 010/26/497, про що свідчить відсутність її підпису на графіку погашення заборгованості, а також включення до графіку погашення заборгованості суму капіталізації відсотків, що прямо впливає на ступінь її відповідальності, просить припинити Договір поруки шляхом його розірвання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з викладених в ньому підстав та просила його задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, надавши суду письмові пояснення.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

У відповідності до ст.169 ЦПК України судом було визнано можливим провести розгляд справи у відсутності третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/26/497, згідно з умовами якого відповідач відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у розмірі 401 929,00 доларів США . 18 липня 2008 року, з метою забезпечення виконання позичальником кредитного зобов'язання, між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 010/26/497/1, відповідно до якого позивач взяла на себе зобов'язання перед відповідачем відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/26/497, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Позивач посилається на те, що відсутність її підпису на графіках погашення заборгованості свідчить про відсутність її згоди на зміну графіків (капіталізації відсотків), а тому на підставі п.1 ст.559 ЦК України договір поруки має бути розірваним, з чим суд не може погодитися виходячи з наступного.

Згідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п.п.4.1 Договору поруки, сторони обумовили, що даний договір втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання, також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно текстів Додаткових угод до основного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 надала згоду на зміну умов Кредитного договору, підтвердив, що її зобов'язання як поручителя відповідно до договору поруки №010/26/497/1 від 18 липня 2008 року зберігаються та забезпечують виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 010/26/497 від 24 грудня 2007 р. із врахуванням внесених змін. Дані згоди засвідчені особистим підписом поручителя ОСОБА_1, оригінали додаткових угод оглянуті судом в судовому засіданні.

Зі змісту Додаткових угод вбачається, що графіки погашення заборгованості є додатками до них та є невід'ємною частиною зазначених угод, тому відсутність підпису поручителя у графіках не може бути підставою для розірвання договору поруки.

Крім того, у відповідності до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

Оскільки відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а позивачем та її представником у судовому засіданні не доведені позовні вимоги , тому суд дійшов до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 533, 554, 651 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору поруки №010/26/497/1 від 18 липня 2008 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т. Г. Ільєва