Рішення від 25.01.2011 по справі 2-587/11

Справа № 2-587/11

Категорія 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л. І. ,

при секретарі - Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні цією квартирою шляхом зняти відповідача з реєстраціїйного обліку за вказаною адресою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 жовтня 2010року позивач набула права власності на 1/4 частину в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала відповідачу і на даний час є єдиним власником вказаного об"єкту нерухомого майна. Відповідач будучи зареєстрованим у вказаному житловому приміщенні , ніколи не проживав у ньому , на даний час втратив право власності , однак залишається зареєстрованим за вказаною адресою .

Представник позивача ОСОБА_3 підтримала в судовому засіданні вимоги позивача, просила їх задовольнити, в своїх поясненнях посилалась на обставини викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з"явився без поважних причин.

За згодою представника позивача судом проведено заочний розгляд справи.

Суд вислухавши пояснення представника позивача , вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку , квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї , інших осіб і не має право використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства , які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Під час судового розгляду встановлено, що 19.06.2002р. ОСОБА_1 придбала цілу квартиру АДРЕСА_1. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2005 року договір купівлі-продажу було визнано частково недійсним та визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину за законом , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1. 3/4 частин квартири залишилось у власності позивача ОСОБА_1

Як зазначає представник позивача, відповідач зареєструвавши своє право власності на 1/4 частину квартири, та зареєструвавшись за вказаною адресою відповідно до чинного законодавства в квартирі не проживав і не проживає.

27 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано свідоцтво про придбання майна, відповідно до якого посвідчено, що ОСОБА_1. належить право власності на майно, яке складається з :1/4 частини квартири розташованої у квартирі АДРЕСА_1, що складається з двох житлових кімнат загальною площею 108,2 кв. м. та житловою площею 39,7 кв. м., яке передано ОСОБА_1 у рахунок часткового погашення боргу на суму 554 720,00грн., що раніше належало ОСОБА_2 на підставі рішення апеляційного суду м. Києва від 18.03.2005року . Свідоцтво про придбання майна зареєстровано позивачем ОСОБА_1 в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна.

Отже відповідач не будучи власником житлового приміщення, ні членом сім»ї позивача залишається зареєстрованим за попереднім місцем свого проживання.

Виходячи з того, що відповідач позбавлений права власності , він втратив право на користуванні ним .

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням , визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов"язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач будучи зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1, не маючи права власності на зазначений об"єкт нерухомого майна, створює перешкоди позивачу у здійсненні належного їй права користування своїм майном .

З огляду на зазначені обставини суд приходить до переконання про обгрунтованість вимог позивача та необхідність їх задоволення, для захисту інтересів власника майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 317,319,321,383,391 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким , що втратив право користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 .

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в зазначеній квартирі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення-в той же строк з дня отримання копії судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л. І. Цокол