Рішення від 18.01.2011 по справі 2-321/11

Справа № 2-321/11

Категорія 51

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлов Р. Ю. ,

при секретарі - Гуцинюк М. І.,

Адерейко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами мотивуючи їх тим, що з 03 липня 2002 року він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем та з 16 листопада 2009 року займав посаду директора з банківського бізнесу Київського правобережного регіонального центру роботи з малими та середніми підприємствами Головного управління корпоративного бізнесу. 15 вересня 2010 року наказом №5245-к позивача було звільнено із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників. Посилаючись на те, що вказані дії адміністрації відповідача не відповідають вимогам закону та порушують його трудові права, позивач просив задовольнити заявлені вимоги, поновити його на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили суд задовольнити заявлені вимоги.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, показання свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Судом встановлено, що сторони даної справи перебували у трудових правовідносинах з 03 липня 2002 року, коли позивача було прийнято на посаду менеджера групи технічних секретарів. 17 листопада 2009 року позивача переведено на посаду директора з банківського бізнесу Київського правобережного регіонального центру роботи з малими та середніми підприємствами Головного управління корпоративного бізнесу. 25 серпня 2010 року виконуючим обов'язки голови правління ПАТ КБ «Правекс-Банк» видано наказ №4780-к про звільнення позивача із займаної посади згідно п. 1 ст.40 КЗпП України. 25 серпня 2010 року, тобто в цей же день, було видано наказ № 4782-к про скасування п.1 наказу №4780-к в частині звільнення позивача у зв'язку з відсутністю останнього в цей день на робочому місці (а.с.104). 15 вересня 2010 року наказом №5245-к позивача звільнено із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації скорочення чисельності або штату працівників.

Як було встановлено судом в ході розгляду даної справи, у 2010 році в ПАТ КБ «Правекс-Банк» дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату і чисельності працівників, що підтверджується рішенням адміністрації відповідача від 30 квітня 2010 року №4/КІ «Про проведення скорочення штатної чисельності співробітників ПАТ КБ «Правекс-Банк» та доданим до нього переліком посад, що підлягають скороченню.

Як вбачається з матеріалів справи, про наступне звільнення позивач був персонально попереджений згідно правила ст. 49-2 КЗпП України. При цьому позивачеві було запропоновано шість вакантних посад, які відповідали його кваліфікації та досвіду роботи, проте позивач відмовився від переведення, зазначивши, що запропонований перелік не є повним.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що на порушення положень закону, під час попередження про звільнення адміністрація відповідача не надала йому повного списку вакантних посад, які б відповідали кваліфікації позивача, в той час як на інтернет-сайті ПАТ КБ «Правекс-Банк» була розміщена інформація про їх наявність.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що з 2002 року він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, позивач був його безпосереднім керівником, однак у 2010 році його також було звільнено. При цьому свідок зазначив, що він безпосередньо бачив, як в момент попередження позивача про звільнення останній на своєму робочому місці здійснював роздруківку інформації з сайту ПАТ КБ «Правекс-Банк», згідно якої у відповідача на той час були вакантні посади директорів відділень банку у м. Києві та Київській області.

Разом з тим, твердження про наявність таких посад у відповідача на момент звільнення позивача спростовується наданим суду витягом із штатного розкладу ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на 30 квітня та 16 вересня 2010 року, довідкою директора департаменту управління персоналом ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відомості, зазначені у доданих до позовної заяви копіях роздруківок з інтернет-сайту, мають офіційний характер, суду не надано. Також суд надає оцінку тій обставині, що походження вказаних документів є невідомим, свідок ОСОБА_2, на огляд якого вони були надані, зазначив, що документи, роздруковані позивачем у його приступності, зовні мали інший вигляд.

Таким чином, в ході розгляду даної справи не здобуто належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність у відповідача вакантних посад, які відповідали кваліфікації та досвіду роботи позивача, однак при його звільненні запропоновані не були.

Та обставина, що наказом від 12 липня 2010 року на ОСОБА_3 покладено тимчасове виконання обов'язків директора Покровського відділення Роздрібного київського правобережного регіонального центру не свідчить про те, що на той момент дана посада була вакантною.

Посилання позивача на те, що при звільненні відповідач не видав йому належним чином оформлену трудову книжку та тим самим порушив положення ст.47 КЗпП України суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2010 року позивач звернувся до адміністрації відповідача із заявою про видачу йому оригіналу трудової книжки для пред'явлення у посольстві ФРН та зобов'язався її повернути до 30 серпня 2010 року. Згідно витягу з журналу реєстрації відділу кадрового адміністрування департаменту управління персоналом ПАТ КБ «Правекс-Банк», оригінал трудової книжки був виданий позивачеві, однак у строк до 30 серпня 2010 року позивач вказаний документ не повернув. Адміністрація відповідача неодноразово зверталася до позивача з листами про необхідність повернення трудової книжки для належного її оформлення, однак оскільки зазначений документ повернуто не було, позивачеві було оформлено та видано відповідний дублікат. Таким чином, твердження позивача про не оформлення оригіналу трудової книжки у встановленому законом порядку з вини відповідача є безпідставними.

Оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення трудових прав позивача з боку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП, ст.ст. 10, 60, 212-15, 216 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Р. Ю. Козлов