"07" лютого 2008 р. Справа № 02-09/2612
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г.,
за участю представників: позивача: Кундас К.О. - голова кооперативу за посадою,
першого відповідача: Браніцький В.М. - за довіреністю,
другого відповідача: Сиворог А.П. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом кооперативу «Шляховик»м. Черкаси
до корпорації «Житлобуд»м. Черкаси,
до закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма "Житлобуд-1»
про стягнення 180 607,64 грн. збитків,
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 18 200 грн. із суми реальних збитків 227 810,32 грн., завданих невиконанням умов договору № 22 від 17.05.1999 року щодо будівництва та передачі позивачу у власність квартири № 6 в будинку № 67 по вул. Пушкіна в м. Черкаси, або про передачу у власність позивачу аналогічної двокімнатної квартири у вказаному будинку чи іншу, але не вище третього поверху.
Заявою від 15.05.2007 року позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 180 607,64 грн. збитків, завданих невиконанням Договору № 22 від 17.05.1999 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що:
- між позивачем та корпорацією «Житлобуд» був укладений договір № 22 про дольову участь в будівництві квартири в житловому будинку по вул. Пушкіна, 67 (1 черга будівництва) від 17.05.1999 року, за умовами якого кооператив «Шляховик»(«Дольовик»за договором) замовив корпорації «Житлобуд»(«Корпорація»за договором) будівництво 2-х кімнатної квартири в житловому будинку, будівельний адрес вул. Пушкіна, 67, квартира № 6 на 3-му поверсі, загальною площею з урахуванням площі лоджій та балконів 75,22 кв.м.;
- початкова вартість одного квадратного метра на дату укладення договору складала 385 грн., початкова вартість квартири на цей момент становила 28959,70 грн., перший внесок становив 14479,85 грн., тобто 50 % від вартості квартири;
- на виконання договору № 22 кооператив за погодженням із корпорацією та підрядною організацією - ЗАТ «БМУ «Житлобуд-1», передав столярні вироби, а саме: паркет та віконні блоки, на загальну суму 23154 грн., які вони визнавали як внесок кооперативу на будівництво квартири, що підтверджується листуванням та актами звірки взаємних розрахунків;
- в подальшому корпорація «Житлобуд»направила кооперативу вимогу про доплату більше 50 тис. грн. за будівництво квартири, проти чого позивач заперечував в зв'язку з відсутністю в договорі такої умови, а корпорація «Житлобуд»не передала квартиру після введення будинку в експлуатацію, в зв'язку з чим виник спір між сторонами;
- рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.07.2003 року у справі № 05/1951 були задоволені позовні вимоги кооперативу щодо виконання умов договору № 22 від 17.05.1999 року на дольову участь в будівництві квартири в житловому будинку по вул. Пушкіна, 67 (перша черга будівництва) і суд зобов'язав Корпорацію «Житлобуд»в строк до 10 серпня 2003 року надати дані щодо повної вартості квартири № 6 в будинку №67 по вул. Пушкіна в м. Черкаси, кооперативу «Шляховик»сплатити до 20 серпня 2003 року визначену вартість квартири, а корпорації надати у власність квартиру, що передбачена Договором;
- постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2004 року вказане рішення господарського суду Черкаської області скасоване, кооперативу «Шляховик»відмовлено у позові в тих підстав, що індивідуально визначена квартира № 5 (будівельний № 6) по вул. Пушкіна,67 у м. Черкаси, яку кооператив просив передати йому у власність, належить на праві власності іншим особам, тому для захисту своїх порушених прав кооператив може пред'явити окремий позов з урахуванням встановлених судом обставин;
- оскільки корпорація «Житлобуд»не виконала своїх зобов'язань у встановлений договором строк, квартиру позивачу не передала, можливість передачі квартири втрачена в зв'язку з її відчуженням іншим особам, тому відповідно до статті 623 ЦК України кооперативу повинні бути відшкодовані збитки в розмірі вартості внесених в рахунок внеску на будівництво квартири матеріалів, середня вартість яких станом на 01.01.2008 року згідно калькуляції виробника становить 259 793 грн. 90 коп.;
- доводи відповідачів про сплату за матеріали грошових коштів не відповідають дійсності та не підтверджені належними документами, частина доказів, на які посилаються відповідачі, не має відношення до даного договору № 22, а відносяться до договору № 24 від 18.09.1999 року на дольову участь в будівництві квартири № 15 в тому ж житловому будинку, і по цьому договору є окремий спір.
До прийняття рішення по справі позивач подав Заяву про доповнення до позовних вимог від 31.01.2008 року, якою просить задовольнити позов, стягнути з першого відповідача корпорації «Житлобуд» на користь позивача кооперативу «Шляховик» 259793 грн. 90 коп. збитків та понесені позивачем судові витрати. Вказані позовні вимоги лише до першого відповідача позивач обґрунтовує тим, що договір укладався із корпорацією»“Житлобуд», їй передавалися матеріальні цінності, тому саме корпорація повинна відшкодувати позивачу збитки.
Представник позивача у судовому засіданні, підтримуючи позовні вимоги та спростовуючи доводи відповідачів, посилався на доводи, викладені у позовній заяві і заявах про доповнення позовних вимог, та пояснив, що відповідно до усної домовленості із керівництвом корпорації кооператив поставив столярні вироби (віконні блоки та паркет) в рахунок сплати першого внеску вартості квартири, про що були складені акти звірки та що визнавалось протягом будівництва будинку, але перед здачею будинку в експлуатацію була безпідставно виставлена доплата, проти якої кооператив заперечував; представник позивача підтримав позов у редакції заяви від 31.01.2008 року, просив задовольнити позов та стягнути збитки в сумі 259793 грн. 90 коп. із корпорації Житлобуд, із якою укладався договір та якій передавалися матеріали, повідомив, що кошти із ЗАТ «БМУ «Житлобуд-1»він не стягує, так як договір із ним не укладався, та й коштів у цього товариства немає.
Перший відповідач -Корпорація «Житлобуд»- у відзиві та запереченні на позовну заяву повністю заперечив проти вимоги позивача з наступних мотивів:
- позивач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 22 від 17.05.1999 року, оскільки він не здійснив фінансування будівництва 2-х кімнатної квартири № 6 в житловому будинку по вул. Пушкіна, 67 в м. Черкаси, тому відповідно до умови пункту 3.1. вказаний договір не вступив у дію, отже, між підприємствами не існує ніяких договірних відносин;
- відповідно накладним на передачу матеріальних цінностей та акту звірки розрахунків між ЗАТ «БМУ «Житлобуд-1»та кооперативом «Шляховик»останній поставив товариству столярні вироби на суму 23154,62 грн., які товариством, як підрядною організацією, були використані на будівництві житлових будинків по вул. Ватутіна та вул. Вербовецького;
- пояснення та доводи представника позивача щодо прийняття корпорацією в рахунок сплати суми внеску на будівництво квартири по договору № 22 переданих позивачем раніше столярних виробів на суму 24154,62 грн. не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки пропозиції позивача про це не були прийняті корпорацією та підрядником.
Представник першого відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві і запереченнях на позовну заяву, та пояснив, що позивач не виконав умову пункту 3.1. договору № 22 та не перерахував на розрахунковий рахунок корпорації 50% вартості квартири протягом п'яти банківських днів, тому договір не вступив у силу, отже, договірні відносини щодо будівництва квартири № 6 відсутні і відсутній обов'язок корпорації передавати кооперативу квартиру; до договору не вносилися зміни щодо можливості проведення розрахунку за квартиру не грошовими коштами, а будівельними матеріалами чи іншими матеріальними цінностями, тому зарахування поставки будь-яких матеріалів у рахунок оплати вартості квартири є односторонньою зміною договору, що забороняється законом. Передача кооперативом «Шляховик» товариству та корпорації будівельних матеріалів, за частину яких (паркет) проведено розрахунок, не має відношення до договору № 22 на дольову участь у будівництві квартири та до даного спору.
Другий відповідач -ЗАТ БМФ «Житлобуд-1» у Запереченні на позовну заяву позов не визнав з тих підстав, що:
- між товариством та позивачем відсутні викладені у позовній заяві договірні відносини;
- договір № 22 на дольову участь в будівництві квартири в житловому будинку по вул. Пушкіна, 67 в м. Черкаси товариством та позивачем не укладався;
- стороною у вказаному договорі є Корпорація «Житлобуд», яка є окремою юридичною особою.
Представник другого відповідача у судовому засіданні заперечив проти вимоги позивача та пояснив, що ЗАТ БМФ «Житлобуд-1»не може бути відповідачем у справі в зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи позивач не заявляє позовних вимог до товариства і у заяві від 31.01.2008 року та у засіданні відмовився від вимоги до товариства; у ході судового розгляду представник пояснив, що позивач відпустив будівельні матеріали ЗАТ БМФ «Житлобуд-1», яке перерахувало кошти за матеріали кооперативу, але останній кошти повернув, так як він сам собі спланував зарахувати поставлені матеріали в рахунок розрахунку за квартиру, але угоди між сторонами про це не було.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.06.2007 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року, позовні вимоги кооперативу «Шляховик»задоволенні частково в сумі 180 607,64 грн. збитків, у позові до ЗАТ БМФ «Житлобуд-1»відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2007 року по результатах розгляду касаційної скарги корпорації «Житлобуд» скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року та рішення господарського суду Черкаської області від 06.06.2007 року, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області в іншому складі.
В процесі розгляду справи у новому складі суду в судовому засіданні оголошувалася перерва із 05.02.2008 року по 07.02.2008року.
Судовий процес по розгляду даної справи фіксувався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду». Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 4351136МС29777.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Заявою про доповнення до позовних вимог від 31.01.2008 року позивач просить стягнути з першого відповідача Корпорації «Житлобуд» на користь позивача кооперативу «Шляховик» 259793 грн. 90 коп. збитків та понесені позивачем судові витрати. Позивач фактично відмовився від позовних вимог до другого відповідача, вказаного у позовній заяві від 2006 року - ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Житлобуд-1». Представник позивача у судовому засіданні підтримав вказану заяву та пояснив, що він відмовляється від вимоги до ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Житлобуд-1», оскільки у неї немає коштів, і просить стягнути вказану у заяві суму із корпорації «Житлобуд». Суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову до ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Житлобуд-1»та припинити щодо нього провадження у справі. Позов розглядається по вимозі кооперативу «Шляховик» до корпорації «Житлобуд»про стягнення 259793 грн. 90 коп. збитків та судових витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що корпорація «Житлобуд»(за договором - Корпорація) в особі генерального директора Шелегона М.В. та кооператив «Шляховик»(за договором - Дольовик) в особі голови кооперативу Кундас К.О. підписали Договір № 22 на дольову участь в будівництві квартири в житловому будинку по вул. Пушкіна, 67 (1 черга будівництва) від 17.05.1999 року, за умовами якого кооператив замовив Корпорації будівництво 2-х кімнатної квартири в житловому будинку, будівельний адрес вул. Пушкіна, 67, квартира № 6 на 3-му поверсі, загальною площею з врахуванням площі лоджій та балконів 75,22 кв.м.
Відповідно до пункту 2.1. договору початкова вартість одного квадратного метра складала 385 грн. Вартість квартири на дату укладення договору складала 28959,70 грн..
В пункті 2.2. вказано, що дольовик проводить фінансування будівництва квартири в повному об'ємі грошовими коштами:
1) 1 -внесок складає 50% від суми відповідно до п. 2.1. договору.
2) Наступні внески в розмірі 50% і строки їх оплати визначаються згідно графіка, який додається до договору (додаток №1).
За умовами пункту 3.1. договору не пізніше п'яти банківських днів після дати підписання договору кооператив повинен був перерахувати на розрахунковий рахунок корпорації грошові кошти або надати чек ощадбанку в цей же строк, або за узгодженням із головним бухгалтером оплатити готівкою в касу корпорації суму в розмірі 50 % від стартової ціни для організації робіт.
Тобто, позивач зобов'язався перерахувати на рахунок корпорації грошові кошти чи сплатити готівкою суму 14479,85 грн. в строк 5 банківських днів, починаючи із 20.05.1999 року.
В частині 2 пункту 3.1. договору вказано, що якщо Дольовик не здійснив оплату першого внеску в розмірі та строк, що встановлені договором, то даний договір вважається таким, що не вступив в силу, навіть якщо грошові кошти сплачені після закінчення 5-ти днів.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується представниками сторін, позивач грошові кошти у вказаній сумі корпорації не перерахував на її розрахунковий рахунок і не сплатив у касу корпорації. Тобто, позивач не виконав свої зобов'язання за договором.
З огляду на викладене та виходячи із умови частини 2 пункту 3.1. договору, суд вважає, що договір № 22 від 17.05.1999 року не набрав чинності, тобто, договір між корпорацією «Житлобуд»та кооперативом «Шляховик»на дольову участь в будівництві квартири № 6 в житловому будинку по вул. Пушкіна, 67 відсутній.
Як вбачається із матеріалів справи та із пояснень представників сторін, до договору № 22 від 17.05.1999 року, зокрема, в пункт 3.1., зміни сторонами не вносилися, умова вказаного пункту не визнавалася недійсною. Така умова не суперечить чинному на той час законодавству, її внесення до договору викликане певними обставинами та ситуацією в будівництві на той час, позивач міг при бажанні оспорити її, що ним не було зроблено, і це підтверджує факт дійсності цього пункту договору.
Листи № 747 від 22.09.1999 року, № 187 від 14.05.2000 року, № 391 від 19.10.2000 року, № 11 від 23.11.2000 року та інші, на які посилається позивач (т. 1, а. с. 105-113), свідчать про недосягнення згоди між сторонами щодо зміни умов договору № 22 від 17.05.1999 року; напис керівника на виданій ним же довіреності про отримання матеріальних цінностей (т. 1, а.с. 102) не може розглядатися як зміна умов договору. На накладній № 17 від 20 травня 1999 року відсутнє посилання на будь-які договори.
В пункті 8.1. договору вказано, що всі зміни і доповнення до даного договору здійснюються тільки в письмовій формі, усні угоди по даному договору не допускаються. Тому позивач, якщо він стверджує, що він виконував договір, повинен був чітко дотримуватися вказаних у ньому положень і не відступати від його умов без письмових угод, отже, в даний час посилання позивача на усні домовленості (які суттєво змінюють умову договору щодо здійснення фінансування грошовими коштами) не можуть прийматися судом до уваги.
Акт звірки станом на 01 вересня 2000 року (т.1, а.с.104), на який посилається позивач, міг би бути доказом наявності заборгованості у вказаній у ньому сумі, однак, він не може бути доказом зміни умов договору між кооперативом та корпорацією.
Посилання представника позивача на умову пункту 7.1 договору № 22 суд вважає безпідставним, оскільки в цьому пункті мова йде про випадок, коли дольовик не внесе платежі в повному об'ємі, тобто мова йде про наслідки невнесення всієї вартості квартири. Про наслідки невнесення Дольовиком першого внеску вказано в пункті 3.1. договору, в якому сторони чітко визначили, що у разі невнесення 50% вартості квартири у грошовій формі в 5-денний строк, даний договір вважається таким, що не вступив в силу, і в такій ситуації договір підлягає переукладенню на вільні квартири в даному будинку.
Не заслуговують також на увагу посилання позивача на пункт 5.2. як на можливість розрахунку за квартиру матеріальними ресурсами, оскільки альтернатива розрахунку грошовими коштами чи матеріальними цінностями вказана у цьому пункті у контексті наслідків розірвання договору, а не як встановлена договором сама альтернатива, так як щодо неможливості розрахунку матеріальними цінностями чітко виписано у пунктах 2.2., 3.1. договору.
Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання позивача на листи корпорації (по змісту яких позивач стверджує про прийняття корпорацією матеріалів в рахунок першого внеску в будівництво квартири по Договору № 22) виходячи із умов договору, в пункті 8.1. якого вказано, що всі зміни і доповнення до договору здійснюються тільки в письмовій формі, усні угоди по даному договору не допускаються.
Згідно статті 162 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час укладення договору № 22 від 17.05.1999 року, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. Такий же принцип збережений і в Цивільному кодексі України, який набрав чинності з 01.01.2004 року (стаття 525 ЦК України) та в статті 188 Господарського кодексу України.
Суду не подано доказів укладення та підписання сторонами додаткової угоди до договору № 22 від 17.05.1999 року щодо можливості здійснення фінансування будівництва квартири (повністю чи частково) в іншій формі, тобто передачею будівельних матеріалів чи інших матеріальних цінностей. Подані до справи докази не свідчать про укладення сторонами за їх взаємною згодою угоди про зміну цієї умови, яка є суттєвою для даного виду договору. Оскільки із тексту листів не вбачається чіткої волі сторін на внесення зміни до договору щодо зміни форми сплати кооперативом першого внеску (не в грошовій формі, а матеріальними цінностями), а позивач не звертався до суду із вимогою про примусову зміну цієї умови договору, тому суд вважає, що така угода між сторонами відсутня.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення збитків в зв'язку з невиконанням договору № 22 від 17.05.1999 року, тому у позові позивачу слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.
Виходячи з викладеного, керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
1. Прийняти відмову позивача від позову до ЗАТ «БМФ «Житлобуд-1».
2.Припинити провадження у справі в частині вимог до ЗАТ «БМФ «Житлобуд-1».
3. У задоволенні позову до Корпорації «Житлобуд»відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко