Справа № 209/1688/26
Провадження № 1-кп/209/216/26
Іменем України
02 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170030018587 від 12.09.2025 року та клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , солдата, курсанта навчального взводу роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ № НОМЕР_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, суд -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Кам'янського перебуває вищевказаний обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 ..
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, вчинив тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років; наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки останній будучі військовослужбовцем самовільно залишив розташування військової та переховувався від командування і уповноважених органів понад один рік, не повідомляючи про своє місцезнаходження та не вживаючи жодних заходів для повернення військової частини, що свідчить про нестійке бажання виконувати покладені на нього обов'язки та добровільно з'являтись до органів влади; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з якими ОСОБА_4 перебуває у приязних стосунках, матиме можливість впливати, шляхом залякування та психологічного тиску, з метою зміни або відмови від раніше наданих показань; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується: враховуючи, що обвинувачений тривалий час не вживав заходів щодо самостійного повернення до військової частини, хоча мав таку можливість. Стверджує, що неможливо запобігти зазначеним ризикам, які не зменшились, які виправдовують тримання особи під вартою, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, клопотання про його відкладення до суду не подала.
Обвинувачений просив та не заперечував проти проведення підготовчого судового засідання без участі захисника, оскільки його участь у категорії злочинів, що йому інкриміновані, не є обов'язковою.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, до суду скерувала заяву, відповідно до якої просила проводити судовий розгляд без її участі. Повідомила, що цивільний позов нею не заявлявся та заявлятися не буде.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити; обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що в цей час у нього з'явиться можливість знайти ВЧ, в якій він продовжуватиме військову службу.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали та обговоривши доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, дійшов наступного висновку.
З'ясовано, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 06 лютого 2026 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.00 годин 05.04.2026 року з визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 грн..
Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати, в тому числі, й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Статтею 199 КПК України передбачений порядок продовження строку тримання під вартою, зокрема ч. 3 даної статті передбачає, що клопотання про продовження строків тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, будучи курсантом навчального взводу роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, та тяжкого кримінального правопорушення проти власності, вчиненому в умовах воєнного стану, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей не маючий, може переховуватися від суду, враховуючи як тяжкість можливого покарання так і відсутність міцних соціальних зв'язків; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на даній стадії судового провадження судом ще не допитувались; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, зважаючи, в тому числі й на те, що злочини, які інкриміновані обвинуваченому, були припинені внаслідок встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 працівниками поліції, тобто існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які аргументовано посилається прокурор у своєму клопотанні, які на сьогоднішній день не зменшились.
А тому, продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою є виправданим, а підстави для обрання менш обтяжливого запобіжного заходу відсутні.
Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються останньому, в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної його процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за даних умов.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Будь-які інші обставини, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Враховуючи, що ухвалою слідчого судді від 06 лютого 2026 року при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави в 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 грн., в апеляційному порядку вказана ухвала не переглядалась, відсутні підстави для ствердження про наявність переконливих обставин, наслідком з'ясування яких суд мав дійти висновку про те, що визначений розмір застави не достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним або навпаки, занадто малим для обвинуваченого не вбачається, зокрема, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
А тому слід залишити заставу, визначену ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 06 лютого 2026 року, без змін.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 травня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1