Справа №:755/2349/26
Провадження №: 2-о/755/140/26
про залишення заяви без руху
"27" березня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чекіда Олексій Андрійович, про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чекіда О.А., про встановлення факту, що має юридичне значення.
У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вивчивши зміст поданої заяви з доданими до неї документами, суд приходить до такого.
Відповідно до вимог частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (стаття 293 ЦПК України).
Главою шостою ЦПК України передбачений захист прав людини шляхом встановлення фактів, які мають юридичне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.
Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки, та обраний спосіб захисту для відновлення порушених прав позивача підлягає захисту у судовому порядку.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту є безспірним та не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Аналогічні за змістом правові висновки щодо встановлення юридичного факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20, від 14 квітня 2021 року у справі
№ 205/2102/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19.
Отже, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Імперативними вимогами пункту частини першої статті 318 ЦПК України встановлено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення має бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
У поданій заяві заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що батьком заявника ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько заявника мав сестер: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_3 , який є сином тітки заявника ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі, на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 .. Заявник звернулася до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чекіди О.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого двоюрідного брата, водночас, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, у зв'язку із відсутністю документів, які підтверджують родинний зв'язок між батьком заявника та його сестрою - матір'ю спадкодавця ОСОБА_3 .
Метою встановлення даного факту визначено необхідність оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частина третя статті 294 ЦПК України)
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина четверта статті 294 ЦПК України).
Згідно із частиною третьою статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
До заінтересованих осіб віднесені ті особи, які беруть участь у справі і мають у ній матеріально-правову або державну чи громадську заінтересованість. Для них характерна юридична заінтересованість у справі. Однак, аналіз статті 293, 294 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежено за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що «заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом)».
Згідно із пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року
№ 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.
Згідно із пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року
№ 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, передбачені статтею 143 ЦПК (1502-06 ), зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії, передбачені статтями 99, 103 ЦПК України (пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5).
Листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин, залежно від мети встановлення цього факту, можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (дружина, брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
З відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чекіда О.А., про встановлення факту родинних відносин, справа № 757/9672/26-ц.
Поряд з цим, у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа окремого провадження за заявою ОСОБА_9 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Макарівська селищна рада, про встановлення факту родинних відносин, справа № 369/8521/25.
Вимоги заяви ОСОБА_9 обгрунтовано тим, що ОСОБА_3 є її троюрідним братом, який за життя прийняв спадщину після матері ОСОБА_10 , до складу якої увійшла земельна ділянка, розташована натериторії Макарівської селищної ради. Заявник є спадкоємцем п'ятої черги та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Проте, свідоцтво про право на спадщину не отримала через брак документів, що підтверджують ступінь спорідненості зі спадкодавцем. Встановлення даного факту є необхідним для оформлення права на спадщину.
З ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року по справі справа № 369/8521/25 встановлено, що відповідно до копії спадкової справи, наданої до суду, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , заяви про прийняття спадщини подали заявник ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 183/4366/24 зазначено, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.
Таким чином, оскільки встановлення вказаного факту необхідно заявнику для реалізації прав на спадкування, водночас після смерті спадкодавця ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини звернулися також інші особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , водночас, спадкоємця ОСОБА_9 не залучено до складу учасників справи в якості заінтересованої особи.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявнику слід визначитись із суб'єктним складом учасників справи та подати заяву у новій редакції з урахуванням викладеного у даній ухвалі.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Також суд враховує, що пунктами 2 та 3 частини першої статті 318 ЦПК України встновлено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (частина друга статті 318 ЦПК України).
До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записах актів цивільного стану;
3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником
Як уже зазначалося раніше, звертаючись до суду із даною заявою ОСОБА_1 зазначила, що встановлення факту родинних відносин необхідно заявникові для реалізації спадкових прав. Обгрунтовуючи вимоги заяви зазначила, що звернулася до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чекіди О.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого двоюрідного брата, водночас, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, у зв'язку із відсутністю документів, які підтверджують родинний зв'язок між батьком заявника та його сестрою - матір'ю спадкодавця ОСОБА_3 .
Водночас, до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не долучено доказів звернення до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чекіди О.А. із заявою про прийняття спадщини та відповідної постанови приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід надати постанову (письмову відмову) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
Чекіди О.А. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт
1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, шляхом подання до суду заяви у новій редакції з урахуванням викладеного у даній ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», статтями 42, 175, 177, 185, 293, 294, 315, 317, 318 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чекіда Олексій Андрійович, про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова