Справа №:755/16260/25
Провадження №: 2-з/755/51/26
про забезпечення позову
"31" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді Хромової О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білоцької Таїсії Василівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
24 березня 2026 року (вхід. № 16404) до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білоцької Т.В., надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову, в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 38 851 090,01 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі є визначення прав на спільне сумісне майно сторін, яке було придбане в шлюбі. Зважаючи на відмову відповідача в добровільній передачі належної позивачу частини спільного майна подружжя, відповідач уникає такого поділу вже понад три роки, тож є об'єктивні підстави вважати, що спірне майно може бути відчужене на користь третіх осіб без згоди позивача. Тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому. З інформації, отриманої від банківських установ, відомо, що відповідач має банківські рахунки, відкриті як на ім'я фізичної особи, так і на ім'я фізичної особи-підприємця. Крім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ відомо, що відповідач має у володіння транспортний засіб Toyota Rav4.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27 березня 2026 року, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О. 30 березня 2026 року.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, доходить таких висновків.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Заява про забезпечення позову має відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
Згідно із положеннями частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України, до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті
150 ЦПК України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десята статті 150 ЦПК України).
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно із пунктами 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року
№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами виник спір з приводу поділу спільного сумісного майна подружжя, ціну позову визначено позивачем
- 38 851 090,01 грн.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник зазначав, що предметом спору є значна сума коштів, пртягом тривалого часу відповідач уникає поділу спільного сумісного майна подружжя, водночас, на рахунках відповідача наявні грошові кошти, також у його володінні перебуває транспортний засіб. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду по справі.
У позовній заяві позивач просить в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя:
1) Визнати за ОСОБА_1 право власності на половину спільних віртуальних активів подружжя, а саме на 5,5 біткоінів;
2) Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у Трембіт Елелпі в розмірі 6 414 560,06 грн
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. При розірванні шлюбу сторонами не досягнуто домовленості щодо поділу майна. Вказане питання частково вирішено у позасудовому порядку - укладено договір поділу майна подружжя від 20 липня 2023 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Устиновою І.Є. Позивач не оспорює умови вказаного договору. Однак, сторонами не досягнуто згоди щодо поділу віртуальних активів - 11 біткоінів, орієнтовна вартість яких складає 51 906 690,00 грн, які зберігаються на віртуальному гаманці (крипто гаманець). Також за час шлюбу відповідачем вкладено спільні кошти в придбання частки у статутному капіталі компанії, зареєстрованій у Великобританії. Відповідно до податкової звітності за 2024 рік загальна частка учасників декларується компанією як 466 836 фунтів стерлінгів, тобто, розмір частки відповідача становить 233 418 фунтів стерлінгів.
Позивачем визначено ціну позову - 38 851 090,01 грн.
Суд також враховує, що 17 листопада 2025 року (вхід. № ЕП-13106) представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Білоцької Т.В., звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме: просила витребувати: 1) у АТ «Універсал Банк» відомості про номери рахунків, які відкрито на ім'я ОСОБА_2 ; 2) у АТ КБ «ПриватБанк» відомості про номери рахунків, які відкрито на ім'я ОСОБА_2 ; 3) у АТ «ВСТ Банк» відомості про номери рахунків, які відкрито на ім'я ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи вимоги клопотання про витребування доказів представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білоцька Т.В., серед іншого, зазначила, що вимоги позовної заяви стосуються стягнення компенсації вартості частини спільного майна подружжя у сумі 6 414 560,06 грн. З метою забезпечення виконання майбутнього рішення суду існує необхідність вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача.
Суд враховує, що на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від
18 листопада 2025 року про витребування доказів, до суду від АВТ «ВСТ Банк», АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію про відкриті на ім'я ОСОБА_2 рахунки у національній та іноземній валюті.
З витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 19 січня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить транспортний засіб марки Toyota модель Rav4, 2017 року випуску.
Таким чином, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Білоцькою Т.В., у розрізі заявлених позовних вимог, враховуючи підстави та предмет позову, наведено обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_2 майно та грошові кошти на банківських рахунках, впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання рішення суду про ймовірне задоволення позовних вимог. При цьому, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, відтак зважаючи на те, що позовні вимоги, у межах яких подано заяву про забезпечення позову, є майновими вимогами, то обраний представником позивача спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає меті забезпечення позову.
Водночас, з урахуванням відсутності в матеріалах справи інформації про вартість належного відповідачеві рухомого та нерухомого майна, а також суми грошових коштів на банківських рахунках, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 , грошові кошти на банківських рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 , в межах ціни позову, що складає 38 851 090,01 грн.
Окрім того, суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб здійснене в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від
14 лютого 2022 року в справі № 367/3628/21 (провадження № 61-14886св21).
Виходячи із викладеного, вивчивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, додані до неї докази, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білоцької Таїсії Василівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_2 , та грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у банківських установах на ім'я ОСОБА_2 , в межах ціни позову, що складає 38 851 090,01 грн (тридцять вісім мільйонів вісімсот п'ятдесят одна тисяча дев'яносто гривень 01 копійка).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали для виконання складає три роки.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації:
АДРЕСА_1 .
Боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації:
АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Хромова