Справа №:755/3782/26
Провадження №: 2-н/755/93/26
про відмову у видачі судового наказу
"27" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,
Заявник - ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши виконання вимог статтей160-164 Цивільного процесуального кодексу України судом встановлено таке.
Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Загальні вимоги до форми та змісту заяви про видачу ссудового наказу встановлені статтею 163 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. Також пунктом 4 частини третьої статті 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За приписом частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу чи з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.
Водночас, з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 23 березня 2026 року
№ 2497566 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 23 березня 2026 року
№ 2497536, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ..
Поряд з цим, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., про що свідчить відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру від 23 березня 2026 року № 2497599.
З матеріалів справи вбачається, що заявником до заяви про видачу судового наказу надано: копію свідоцтва про шлюб від 07 квітня 2018 року серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що складено актовий запис № 503; копію повторного свідоцтва про народження від 01 вересня
2023 року серії НОМЕР_2 , виданого Цифровим сервісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про народження
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрацяії актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено актовий запис від 13 серпня 2019 року № 1992, а також копії документів, що посвідчують особу заявника ОСОБА_1 та боржника ОСОБА_5 .
Сімейним Кодексом України наголошується на тому, що саме той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів (частина п'ята статті 183, частина третя статті 184 СК України).
В той же час, вказані документи як окремо, так і в сукупності, не є належними доказами того, що дитина сторін фактично проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні на момент звернення до суду, а відтак вказана заява не відповідає положенням статті 163 ЦПК України.
Отже, дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та врахувавши те, що заявник не надав до суду доказів, що мають значення для встановлення безспірності правовідносин, суддя приходить до обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу.
Пунктами 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
При цьому, суд роз'яснює заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина перша статті 166 ЦПК України).
Враховуючи наведене та керуючись статтями 10, 43, 160, 161, 163, 165, 166, 177, 258, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова