Справа № 755/3437/26
Провадження №: 3/755/1779/26
"01" квітня 2026 р.м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 20.02.2026 року о 23:40, у м. Києві, по вул. Двінська, 19, керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz CLS 500», н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася, що зафіксовано на боді-камеру 473481, 470653. Своїми діями водій порушила п. 2.5 ПДР України.
У судові засідання, призначенні на 25.03.2026 року та 01.04.2026 року, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з'явилася. Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва. При цьому особою клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені. У зв'язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Зокрема, згідно зі ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597262 від 21.02.2026 року, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а також про факт відмови останньої від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку. Протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП. У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП;
- направленням від 21.02.2026 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції;
- довідкою визначення повторності порушення ПДР;
- картками обліку адміністративних правопорушень;
- копіями постанов Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2025 року, 10.07.2025 року;
- рапортом працівника поліції відповідно до якого, що 20.02.2026 року о 23:30 патрулюючи в складі екіпажу Рубін -410 за адресою: м. Київ вул. Двінська, 19 було зупинено транспортний засіб «Mercedes-Benz CLS 500», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування у останньої були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв не заперечувала та погодилася пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «ДРАГЕР». Під час очікування приладу «ДРАГЕР» та подальшого спілкування, ОСОБА_1 почала поводитися підозріло, помітно нервувала, намагалася щось приховати. На запитання, щодо наявності при ній заборонених предметів та речовин стала ще більш нервувати та здійснювала незрозумілі рухи руками, зокрема: завела праву руку за спину. У подальшому за спиною вказаної громадянки було виявлено поліетиленовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, зовні схожою на наркотичну. На запитання щодо походження вказаної речовини остання пояснила, що їй невідомо, що це за речовина та як вона у неї опинилась. На місце події було викликано слідчо-оперативну групу Дніпровського району для документування виявленого факту та проведення подальших слідчо-оперативних дій. Слідчо-оперативна група прибула приблизно о 01:00 21.02.2026 року. Приблизно о 04:00 слідчо-оперативна група розпочала процес вилучення невідомої речовини білого кольору. Приблизно о 06:10 ОСОБА_1 було доставлено до Дніпровського УП для проведення допиту та подальших оперативних дій. По завершенню всіх слідчо оперативних дій приблизно о 07:20 ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, у встановленому законом порядку на що остання відмовилась в категоричній формі. ОСОБА_1 було повідомлено, що на неї буде складено протокол за ч. 3 ст. 130 КУПАП за порушення п. 2.5 ПДР України. Після того як ОСОБА_1 було повідомлено про складання відповідних адміністративних матеріалів, остання пішла у невідомому напрямку. У подальшому 21.02.2026 року о 07:40 на ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 3 ст. 130 КУпАП без її участі.
- відеозаписами з нагрудної відео камери патрульного поліцейського 473481, 470653, з яких вбачається, що 21.02.2026 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, була зупинена працівниками поліції, які під час спілкування виявили ознаки наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 та запропоновано останній пройти огляд на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 від такого огляду відмовилася. Після чого, працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд враховує постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6698486 від 21.02.2026 року Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння «порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло», виявлені поліцейським 21.02.2026 року у водія ОСОБА_1 , є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки вбачає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими вищевказаними доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП містить альтернативне адміністративне стягнення, при обранні виду адміністративного стягнення, суддя враховує явне зневажливе ставлення ОСОБА_1 до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпеку адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу здоров'ю та життю як самої ОСОБА_1 , так і інших учасників дорожнього руху, ОСОБА_1 неодноразово вчиняє адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, тому суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, що відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи. Крім того, суд не застосовує конфіскацію транспортного засобу, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані, що автомобіль, яким керував порушник, знаходиться у його приватній власності. Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи від сплати судового збору, а відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Строк адміністративного стягнення ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання.
Виконання постанови в частині адміністративного арешту покласти на Оболонське УП ГУНП у м. Києві. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на користь держави. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М. Омельян