Справа № 755/233/26
"05" березня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040001136 від 28.11.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з сереньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025 року за вчинення кримінального првопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 12 годин 07 хвилин 28.11.2025 року, а саме до часу фактичного виявлення та затримання працівниками поліції ОСОБА_4 , перебуваючи по вулиці Будівельників, що в місті Києві, в зоні зелених насаджень знайшов пластикову колбу з кристалічною речовиною світлого кольору, а саме з психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , будучи особою, що періодично вживає психотропні речовини, власноруч підняв вищевказану пластикову колбу з кристалічною речовиною світлого кольору, а саме з психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, тим самим вчинив безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 поклав до правої кишені штанів, в які був одягнутий, незаконно придбану психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, тим самим почав незаконно її зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту.
Так, 28.11.2025 за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 12-А, о 12 год. 07 хв., працівниками поліції було затримано ОСОБА_4 .
В подальшому, 28.11.2025 в період часу з 12 год. 48 хв. до 12 год. 55 хв., під час особистого обшуку ОСОБА_4 було виявлено та вилучено з правої кишені штанів, в які останній був одягнутий, пластикову колбу з кристалічною речовиною світлого кольору, яку останній зберігав при собі для подальшого особистого вживання, без мети збуту.
Згідно висновку експерта, надана на дослідження речовина світлого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0, 358 г.
PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - PVP, настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: від 0,15 г.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Надав суду послідовні та логічні, пояснення, які не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, прокурор також не оспорює фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз'яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.
За викладених обставин, суд вважає що відповідно до вимог статті 66 КК України обставинами що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Відповідно до положень ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Судом також враховується, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, офіційно не працює на утриманні малолітніх дітей та/або інвалідів не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться, стан здоров'я обвинуваченого.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання передбачене санкцією ч.2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі наближеного до мінімальної межі, із застосуванням ст 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання призначеного вироком Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025 року за ч.1 ст.309 КК України із урахуванням вимог ст. 72 КК України, оскільки суд вважає, що таке покарання зможе забезпечити досягнення його мети, та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
В ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не спричинено.
Запобіжний захід судом не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі ч.2 ст.122, ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку експерта від 19.12.2025 №СЕ-19/111-25/72889-НЗПРАП у розмірі 3565,60 гривень.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 3812-382 КПК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, до покарання призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду міста Києва від 30.06.2025 року за ч 1 ст. 309 з урахуванням ст. 71,72 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 1(одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави витрати на залучення експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру, у розмірі 3565 гривень 60 копійок.
Речові докази:
- Кристалоподібну речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP, масою 0,358 г., який постановою від 19.12.2025 року визнано речовим доказом, зберігати до набрання вироком законної сили, та знищити відповідно п.3 ч.9 ст.100 КПК України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: